Ісая 22
1 Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи́?
Azawn hnuksakhaih kawng pongah thuih ih lok mah, Tih mah maw raihaih ang paek o moe, imphu nuiah na dawh o boih?
2 Місто спо́внене га́ласом, місто гучне́, місто веселе! Побиті твої — не побиті мече́м, і не повмирали в війні.
Lokpunghaih hoi kahraw parai atuenh hoiah kakoi vangpui, nawmhaih vangpui, hum ah kaom nang ih kaminawk loe sumsen hoiah hum o ai, misa angtuk naah doeh dueh o ai.
3 Усі ра́зом утекли твої проводирі́, без ви́стрілу луку пов'я́зані; усі, хто з тобою знайшовся, пов'я́зані ра́зом, — хоч вони повтікали дале́ко.
Nangcae ukkungnawk loe nawnto cawnh o, nihcae loe kalii kaat kop kaminawk mah naeh o; nangcae thung ih kaminawk loe ahmuen kangthla ah cawnh o, toe nihcae to naeh o boih.
4 Тому́ я сказав: Відверніться від мене, я гі́рко запла́чу! Не силуйтеся потішати мене, що наро́ду мого дочка́ поруйно́вана, —
To pongah kaimah, Kai hae na caehtaak ah; palungnat hoi ka qah han vop; kai kaminawk ih canunawk loe amro o boeh pongah, kai pathloep hanah azom hmah, tiah ka naa.
5 бо це день збенте́ження, і стопта́ння, і за́колоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Виді́ння, день розва́лення муру та зо́йку на го́рах!
Misatuh kaminawk ih Angraeng Sithaw mah, hnuksakhaih paek ih azawn ah raihaih, khok hoiah atithaih, poek anghmang suthaih, sipae amtimsakhaih hoi maenawk hanah hangh thuihaih ani to suek boeh.
6 А Елам узяв сагайдака́, у поході мужів з верхівця́ми, Кір же витяг щита́.
Elam kaminawk loe kalii to avak o moe, hrang lakok angthueng kaminawk, hrang angthueng kaminawk hoi nawnto angzoh o; Kir kaminawk loe misa angvaenghaih hmuen to aken o.
7 І сталось, найкращі долини твої понапо́внювались колесни́цями, а при брамі їздці́ понаставлені.
Na koeh koek ih azawnnawk loe hrang lakoknawk hoiah koi moe, hrang angthueng kaminawk doeh vangpui sipae khongkha taengah koi o mong boeh.
8 І відкрив він засло́ну із Юди, і ти поглянув того дня на збро́ю дому лісу.
Judah pakaahaih to takhoe pae ving, to nathuem ah nang mah maiphaw suekhaih taw thung ih im to na khet.
9 І побачили в Місті Давидовім щі́лини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу до́лішнього;
Amrohaih hoiah kakoi David ih vangpui to na hnu o tih; aloih bang tuili ih tui to nawnto na doh o tih.
10 і порахува́ли доми в Єрусалимі, і порозбивали доми́ ті на змі́цнення муру;
Jerusalem ih imnawk to na kroek o ueloe, kacak sipae to sak hanah imnawk to na phrae o tih.
11 і зробили ви між двома му́рами збір для старого ставка́, але ви не дивились на Того, Хто́ це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.
Kangquem tuili hoi tacawt patungh ih tui doeh, vangpui sipae hnetto salakah sah o tih; toe to toksah kami to na khen o ai, canghnii hoi toksah kami ah kaom anih to khingyahaih na paek o ai.
12 І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосі́ння, і на обстрига́ння воло́сся, і щоб опереза́тись вере́тою.
To na niah qahhaih, palungsethaih, lu sam aahhaih, kazii angzaeng hanah misatuh kaminawk ih Angraeng Sithaw mah kawk;
13 Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну́, їдять мясо й вино попива́ють, викрикуючи: „Будем їсти та пити, бо взавтра помре́м!
toe khenah, anghoehaih hoi poeknawmhaih, maitaw tae hoi tuunawk to bohhaih, moi caakhaih hoi misurtui naekhaih to oh; nae o si loe, caa o si, aicae loe khawnbang ah a dueh o tih boeh, tiah na thuih o lat.
14 І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не про́ститься вам беззако́нство оце, аж поки ви не помрете́, промовив Господь, Бог Саваот.
Misatuh kaminawk ih Angraeng Sithaw mah, Na dueh o ai karoek to hae zaehaih hae ciimsak thai mak ai, tiah ka thaih hanah ang thuih.
15 Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управи́теля, до Шевни, що над домом, та й скажеш:
Misatuh kaminawk ih Angraeng Sithaw mah, Hmuenmae pakuemkung, siangpahrang im khenzawnkung, Sebna khaeah caeh ah loe hae tiah thui paeh, tiah ang naa.
16 „Що́ ти тут маєш, і хто́ тут у тебе, що гро́ба для себе тут ви́довбав?“Ти ви́рубав на висоті́ свого гро́ба, ти ви́довбав в скелі оселю собі,
Hmuensang ah nangmah hanah tangqom to na takaeh moe, na oh haih hanah tangqom to thlung nuiah na thuk, nangmah hanah haeah tangqom sah kami nang, hae ahmuen ah timaw na sak? Hae baktih hmuen sak hanah mi mah maw sakthaihaih akaa to ang paek?
17 та Господь тебе з силою ви́кине, ли́царю, і хапа́ючи, схо́пить тебе,
Khenah, Aw thacak kami, Angraeng mah a thacakhaih hoiah na naeh ueloe, nang to takhoe ving tangtang tih boeh.
18 звива́ючи, зви́не тебе на клубо́к, і кине, як ку́лю, у землю просто́ру, і там ти помре́ш, і пі́дуть туди й вози славні твої, о га́ньбо ти дому свого госпо́даря!
Anih mah kalen parai prae thungah, pungpalung baktiah tha hoiah na paloep tih; nang loe to ah na dueh tih, na lensawkhaih hrang lakok doeh to ah pong sut ueloe, na angraeng im ah azathaih na omsak tih.
19 І попхну́ тебе з стану твого́, і скину тебе з того місця, на яко́му стоїш.
Na toksakhaih ahmuen hoiah nang to kang haek moe, nang doethaih ahmuen hoiah kang takhoe ving han.
20 І станеться в день той, і покли́чу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,
To na niah loe Hilkiah capa, ka tamna Eliakim to ka kawk han;
21 і на нього хіто́на твого́ одягну́, і підпережу́ Я його твоїм по́ясом, панува́ння твоє дам у руку його, і стане він ба́тьком для ме́шканця Єрусалиму та для Юдиного дому!
anih hanah nang ih kahni to kang khuksak moe, nang ih kazii to kang zaengsak pacoengah, na ukhaih to anih khaeah ka paek han; anih loe Jerusalem ah kaom kaminawk hoi Judah imthung takohnawk hanah ampa ah om tih.
22 І дам ключа́ дому Давидового на раме́но його, — і коли він відчи́нить, не буде кому замика́ти, коли ж він замкне́, то не буде кому відчиня́ти.
Anih ih palaeng nuiah David imthung takoh ih cabi to ka koeng han; anih mah paong ih loe mi mah doeh khaa thai mak ai; anih mah khah ih loe mi mah doeh paong thai mak ai.
23 І його Я заб'ю́, мов кілка́, в певне місце, і стане він до́мові батька свого троном слави.
Kacak ahmuen ah ka takhing ih sumdik baktiah anih to ka caksak han; anih loe ampa imthung takoh hanah lensawk angraeng tangkhang ah om tih.
24 І повісять на ньому всю славу отці́вського дому його, наща́дки та дикі відро́стки, увесь по́суд малий від мисо́к й аж до всякого по́суду глиняного!
Ampa im lensawkhaihnawk, a caanawk hoi anih ih canawknawk, kathoeng kue laomnawk, kathuk laomnawk hoi boengloengnawk loe anih nuiah ni bang o boih tih.
25 Того дня, — говорить Господь Саваот, — похитне́ться кіло́к, що був в певне місце забитий, і буде відру́баний та й упаде́, — і зни́щений буде тяга́р, що на ньому, бо так каже Госпо́дь!
To na niah loe, Misatuh kaminawk ih Angraeng Sithaw mah hae tiah thuih; kacak ahmuen ah ka takhing ih sumdik to angphong tih, angkhaek ueloe, krah ving tih boeh; a nuiah kaom hmuen kazit doeh takroek pae pat tih boeh, tiah Angraeng mah thuih boeh.
