Ісая 14
1 Бо Господь змилосе́рдиться над Яковом, і вибере зно́ву Ізраїля, і на їхній землі їх посе́лить. І чужи́нець долучений буде до них, і приє́днані будуть до дому Якового.
Angraeng loe Jakob to tahmen moe, Israel to qoih let pongah, angmacae prae thungah omsak let tih; angvin ah kaom kaminawk loe nihcae hoi angbomh o ueloe, Jakob imthung takoh hoi ampui ah om o tih.
2 І наро́ди їх ві́зьмуть, і їх попрова́дять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх при́йме собі на спа́дщину. І ві́зьмуть вони до неволі тих, хто їх понево́лив, і вони над своїми гноби́телями запанують!
Prae kalah kaminawk mah nihcae to angmacae prae ah thak o tih; Israel kaminawk mah prae kalah kaminawk to Angraeng prae thungah suem ueloe, misong nongpa hoi misong nongpata ah tawn o tih; naeh tangcae kaminawk doeh naeh o let ueloe, nihcae pacaekthlaek kaminawk to uk o tih.
3 І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочи́нок із терпі́ння твого та з неспоко́ю твого, та з праці тяжко́ї, яку ти був мусів робити,
To na niah loe Angraeng mah palungsethaih, zithaih, minawk toksak hanah misong ah patohhaih hoiah nang to loisak tih.
4 то ти заспіваєш оцю пісню глумли́ву про царя Вавилону та й скажеш: Як гноби́тель минувся, — минулося гно́блення!
Babylon siangpahrang to pahnui thuih hanah, palungha kaminawk mah thuih ih lok baktih toengah, Kawbangmaw pacaekthlaekkung loe thazok sut moe, sui hoiah sak ih vangpui loe amro ving halat! tiah thui o tih boeh.
5 Господь зламав кия безбожних і же́зла пану́ючих,
Palungphuihaih hoiah apet ai ah minawk bop kami, palungphuihaih hoiah prae uk kami, apet ai ah minawk pacaekthlaek, kasae kaminawk ih thingboeng to Angraeng mah khaeh pae moe, ukkungnawk ih cunghet doeh adaem pae boeh.
6 що наро́ди постійним ударом у лютості бив, що в гніві гноби́в був людей переслі́дуванням безупи́нним.
7 Спочи́ла була́, заспоко́їлася вся земля, і виспівує го́лосно.
Long boih anghngai o duem boeh moe, amding rue boeh; to pongah nihcae mah laa to sak o.
8 Кипари́си та ке́дри лива́нські тобою втішаються й кажуть: „Відко́ли ти ліг, не прихо́дить на нас дровору́б!“
Ue, hmaica thing hoi Lebanon ih sidar thingnawk doeh anghoe o, Nang loe amtimh boeh pongah, kaicae pakhrukung mi doeh angzo mak ai boeh, tiah a thuih o.
9 Завору́шивсь тобою іздо́лу шео́л назу́стріч твоєму прихо́ду; померлих тобі побуди́в, усіх проводирі́в на землі, і підняв з їхніх тро́нів всіх лю́дських царів. (Sheol h7585)
Long thung ih Hell loe nang angzoh naah dawt hanah anghuenh boeh; nang dawt hanah kadueh kaminawk hoi long angraengnawk to pahruek boih boeh; prae boih ih siangpahrangnawk doeh angraeng tangkhang nui hoiah angthawksak boeh. (Sheol h7585)
10 Вони всі зачну́ть говорити та й скажуть тобі: „І ти ослабі́в, як і ми, став подібний до нас!“
Nihcae boih mah nang khaeah, Nang doeh kaicae baktih maw tha na zok toengh? Kaicae baktiah maw na oh toeng boeh? tiah naa o tih.
11 Зіпхну́та в шео́л твоя го́рдість та гра твоїх арф; ви́стелено під тобою черво́ю, і червя́к накриває тебе. (Sheol h7585)
Na lensawkhaih hoi na kruek ih katoengnawk loe taprong thungah laemh o tathuk boih boeh; langkawknawk loe nang tlim ah pung o moe, sadong mah nang to khuk khoep boeh. (Sheol h7585)
12 Як спав ти з небе́с, о сину зірни́ці досві́тньої, я́сная зо́ре, ти розбився об землю, погро́мнику лю́дів!
Aw Lucifer, akhawnbang capa, kawbangmaw van hoiah na krak tathuk ving! Prae kaminawk thazoksakkung, kawbangmaw long ah na khrak tathuk ving loe!
13 Ти ж сказав був у серці своєму: „Зійду́ я на небо, повище зір Божих поста́влю престола свого́, сяду я на горі збору богів, на кі́нцях півні́чних,
Na palung thungah loe van ah ka dawh tahang moe, Sithaw ih cakaehnawk nuiah kang raenghaih tangkhang to ka pahung han; aluek bang ih ahmuen, kaminawk anghnuthaih mae nuiah doeh kang hnut han;
14 підійму́ся понад гори хмар, уподі́бнюсь Всеви́шньому!
kasang tamai ranui ah ka dawh tahang moe, ranui koekah ka oh han, tiah na thuih na ai maw!
Toe nang loe tangqom kathuk taeng ih hell ah pakhrak tathuk boeh. (Sheol h7585)
16 Ті, що на тебе дивитися бу́дуть, пригляда́тися будуть до тебе, зве́рнути увагу на тебе: „Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що знево́лював царства труси́тись,
Nang khen kaminawk mah nang to ang danh o moe, dawnrai o; hae loe long anghuensak kami, siangpahrang ukhaihnawk tasoehsak kami na ai maw,
17 що він оберта́в у пустиню вселе́нну, а міста її бу́рив, що в'я́знів своїх не пускав він додо́му?
anih loe long to praezaek ah angcoengsak kami, vangpuinawk amrosak kami hoi thongkrah kaminawk prawt han koeh ai kami na ai maw? tiah thuih o.
18 Усі царі лю́дів, вони всі у славі лягли́, кожен у своїй усипа́льні,
Prae kaminawk ih siangpahrangnawk loe angmacae ih im ah lensawkhaih hoiah angsong o boih.
19 ти ж від гро́бу свого відки́нений геть, мов галу́зка бридка́, ото́чений вбитими та мечем переши́тими, що до гро́бу між камінь спуска́ються, як пото́птаний труп.
Toe nang loe panuet thok thing tanghang baktiah, nangmah ih taprong hoiah vah ving boeh; nang loe hum ih kaminawk, sumsen hoi thun ih kaminawk, tangqom thung ih thlungnawk salakah caeh tathuk kaminawk ih kahni baktiah na oh moe, khok hoi atit ih kami qok baktiah ni na oh boeh.
20 Ти не бу́деш поєднаний з ними у гро́бі, бо землю свою зруйнува́в, свій наро́д повбивав. Насіння злочинців повік не згада́ється!
Prae to na phraek moe, kaminawk to na hum pongah, nang loe minawk hoi nawnto aphum o mak ai; kasae sah kami ih caanawk loe natuek naah doeh ahmin panoek lethaih om mak ai boeh.
21 Його ді́тям зготу́йте різню за вину їхніх батькі́в, щоб вони не повстали, і землі не вспадкува́ли, і не напо́внили світу міста́ми.
Ampanawk mah sakpazae o pongah a caanawk hum hanah ahmuen to sah o coek ah; to tih ai nahaeloe nihcae loe prae qawk toep hanah angthawk o let ueloe, long hae nihcae mah sak o ih vangpuinawk hoiah koi moeng tih.
22 І на них Я повста́ну, — говорить Господь Саваот, — і ви́тну ім'я́ Вавило́ну й оста́нок його, і наща́дка й ону́ка, говорить Господь!
Nihcae tuk hanah kang thawk han, tiah misatuh kaminawk ih Angraeng Sithaw mah thuih; anih ih ahmin, kanghmat kami ih capa hoi a capa patoengnawk to Babylon hoiah ka vah boih han, tiah Angraeng mah thuih.
23 І вчиню́ Я його їжако́ві осе́лею та во́дним багно́м, і мітло́ю вигу́блення позаміта́ю його́, говорить Господь Саваот!
To ahmuen to ciphii ohhaih ahmuen ah ka sak moe, tui angbuemhaih ahmuen ah ka sak han; anih to amrohaih imphok hoiah ka pahuih han, tiah misatuh kaminawk ih Angraeng mah thuih.
24 Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, — як ми́слив собі Я, так ста́неться, й як Я був врадив — те спо́вниться,
Angraeng Sithaw mah lokkamhaih to ka sak moe, Sak han ka poek ih hmuen baktiah angcoeng tangtang tih, sak ka timhaih baktih toengah, angdoe tangtang tih, tiah thuih.
25 щоб стовкти́ асирі́йця в країні Моїй, і на го́рах Моїх розтопчу́ Я його! І ярмо́ його зді́йметься з них, і тяга́р його скинеться з їхніх раме́н!
Assyria to ka prae thung hoiah kam rosak moe, kai ih maenawk nuiah anih to khok hoiah ka tit han; kaimah ih kaminawk khae ih anih hmuen phawhhaih hnam to ka khring pae moe, anih ih kazit hmuen to kaimah kaminawk ih palaeng hoiah ka tahoengh pae han, tiah a thuih.
26 Це та рада, яка про всю землю ура́джена, і це та рука, що простя́гнена на всі наро́ди.
Long pum hanah thuih ih sak atimhaih lok loe hae tiah oh; prae kaminawk boih nuiah ban to ka payangh.
27 Бо врадив Госпо́дь Савао́т, і хто Його раду відмі́нить? А рука Його ви́тягнена, — й хто відве́рне її?
Angraeng mah sak han atim boeh loe, mi mah maw phrae thai tih? A ban to payangh boeh loe, mi mah maw azuk pae let thai tih?
28 У році смерти царя Аха́за було таке пророцтво:
Ahaz siangpahrang duek naah hae lok hae angzoh;
29 Не ті́шся, уся филисти́мськая зе́мле, що зла́мане же́зло, яке тебе вдарило, бо з гадю́чого ко́реня ви́повзе люта змія́, і огни́стий летю́чий драко́н буде пло́дом її!
nangcae Philistin kaminawk, nangcae bohhaih cung to angkhaeh boeh pongah, anghoe o hmah; pahui tabu thung hoiah pahui kasae to khaek tih, anih ih caa loe kazawk thaih hmai kangqong pahui ah om tih.
30 І па́стися будуть перво́рідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом ви́морю, і рештки твої він доб'є!
Kamtang koek kaminawk mah caaknaek to hnu o tih; kavawt kaminawk doeh misa monghaih hoiah angsong o tih; toe nang ih tangzuun loe khokhahaih hoiah ka dueksak han; nang ih kanghmat kaminawk to pahui sae mah paduek tih.
31 Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, — розпливла́ся ти, вся филисти́мськая зе́мле, бо прихо́дить із пі́вночі дим, і не буде ніко́го, хто відстав би з його воякі́в!
Aw khongkha, hang ah! Aw vangpui, qah ah! Nangcae, Philistin kaminawk boih, tui ah amzawt oh! Aluek bang hoiah tamai to amzam moe, angmah ih atue phak naah angmabueng amkhraeng kami mi doeh om mak ai.
32 І що́ відпові́сться наро́днім посла́м? — Що Сіона Господь заложи́в, і схова́ються в ньому убогі з наро́ду Його!
Prae laicaehnawk to kawbangmaw lok na pathim pae han? Angraeng mah Zion to ohsak pongah, angmah ih amtang kaminawk loe to vangpui thungah abuep o tih, tiah ka thuih pae o han.
