Осія 10

1 Ізра́їль — буйни́й виноград, що родить подібне собі. Та за многістю пло́ду свого він намно́жує же́ртівники, за добрістю кра́ю свого́ бовва́нські стовпи́ прикраша́є.

Israel loe athaih kahoih misurkung ah oh, angmah han ih ni athaih to athaih; pop parai athaih to athaih naah, anih mah pop aep hmaicam to sak; a prae to hoih pongah, kahoih aep sakcop ih krangnawk to a sak o.

2 Облу́дне їхнє серце, тому винні тепер вони бу́дуть, Він їхні же́ртівники пони́щить поруйнує стовпи́ їхні.

Nihcae loe poekhaih hnetto ah ampraek pongah, a sak o ih zaehaih atho to hnu o tih. Anih mah nihcae ih hmaicamnawk to paro pae ueloe, nihcae ih krangnawk doeh phrae pae tih.

3 Бо тепер вони кажуть: Нема в нас царя, бо ми не боялися Господа, а цар що́ нам зробить?

To naah nihcae mah, Angraeng saiqathaih a tawn o ai pongah ni, siangpahrang doeh a tawn o ai; siangpahrang a tawnh o aep to mah, siangpahrang mah aicae hanah tih hmuen maw na sah pae thai tih? tiah a thuih o.

4 Говорять порожні слова́, кляну́ться фальши́во, коли́ заповіта склада́ють, і на грядка́х польови́х цвіте їхнє правосу́ддя, немов той поли́н.

Nihcae loe lokmaihaih to sak o, toe a thuih o ih lok baktiah pazui o ai; to pongah nihcae mah toenghaih hoiah lokcaekhaih to laikok ah kamprawk kasoe kaom phroh baktiah angcoeng o sak.

5 За телят Бет-Авену бояться мешка́нці Самарії, бо в жало́бі опини́вся через нього наро́д його, а жерці́ будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигна́ння від нього.

Samaria ah kaom kaminawk mah Beth Aven ih maitaw caa ih krang to zit o: toe lensawkhaih nihcae khae hoi tacawt ving boeh pongah, to ih krang pongah qaimanawk tasoeh o ueloe, to ih kaminawk mah krang to qah o haih tih.

6 Запрова́джений буде і він в Асирі́ю царе́ві великому в дар. Прийме сором Єфрем, і посоро́млений буде Ізраїль за раду свою.

To krang to siangpahrang Jareb tangqum ah paek hanah, Assyria prae ah sin pae o tih: Ephraim loe azat paw ueloe, Israel doeh azathaih tong tih.

7 Самарі́я загине; її цар — немов трі́ска ота́ на пове́рхні води!

Samaria hoi anih ih siangpahrang loe tuipoep baktiah payawk ving tih.

8 І поруйно́вані бу́дуть висо́ти Авена, Ізраїлів гріх, терни́на й будя́ччя зросте на їхніх же́ртівниках, і до гір вони скажуть: „Накрийте ви нас!“а до взгі́р'їв: „На нас упаді́ть!“

Aven ih hmuensangnawk hoi Israel zaehaih to paro pae tih. Nihcae ih hmaicam nuiah soekhring hoi akhring kaom thing to amprawk tih; to naah nihcae mah maenawk khaeah, Kaicae hae khuk khoep ah, tiah naa o ueloe, maesomnawk khaeah, Kaicae hae taet hmoek ah, tiah naa o tih.

9 Від днів Ґів'ї́ грішив ти, Ізраїлю! Там вони полишились були́, — чи ж їх не дося́гне в Ґів'ї́ війна проти синів беззако́нних?

Aw Israel, na zaehaih loe Gibeah dung nathuem hoiah ni oh boeh; nihcae loe to ah angdoet o. Gibeah ah misatukhaih mah sethaih sah kaminawk to pazawk mak ai maw?

10 За жада́нням Своїм покараю Я їх, і зберуться наро́ди на них, і пока́рані будуть вони за подві́йні провини свої.

Ka koeh naah nihcae to ka thuitaek han: zaehaih alet hnetto a sak o pongah, nihcae to danpaek moe, taoengh hanah kaminawk nawnto amkhueng o tih.

11 А Єфрем — це привче́на телиця, що звикла вона молоти́ти, Сам ярмо́ накладу́ на її товсту шию, запряжу́ Я Єфрема, Юда буде орати, Яків буде собі скороди́ти.

Ephraim loe cang atit kakoeh, hraem ih maitaw tala baktiah oh; toe khet kahoih qui to tahnong ah ka suek pae han, Ephraim to ka mongh han, Judah mah long atok ueloe, Jakob mah long kae to pakhoih tih.

12 Сійте собі на справедливість, за ми́лістю жніть, орі́те собі перелі́г, бо час наверну́тись до Господа, ще поки Він при́йде і правду лине́ вам доще́м.

Nangmah hanah toenghaih to tuh ah; palungnathaih to aat ah; Angraeng pakronghaih atue loe vaihi phak boeh; anih angzoh moe, na nuiah toenghaih kho angzo ai karoek to, atok vai ai ih long to atok ah.

13 Ви беззако́ння ора́ли, — пожа́ли ви кривду, плід брехні спожива́ли, бо наді́явся ти на дорогу свою́, на многість лица́рства свого́.

Toe nang loe sethaih to tuk moe, sethaih to na aah: nang loe nangmah ih tha to nang oep haih, thacak kaminawk to nang oep haih pongah, alinghaih athaih to na caak boeh.

14 І станеться шум по наро́дах твоїх, і всі твердині твої поруйно́вані бу́дуть, як Шалма́н зруйнував Вет-Арбе́л в час війни, — була мати з синами убита.

To pongah nangmacae kami thung hoiah misa angtuk koehhaih lok to tacawt tih, to naah loe nangcae misa abuephaih doeh amro boih tih, Shalman mah Beth Arbel ih kaminawk paro boih baktih toengah, misa angtukhaih niah amno hoi a caanawk nawnto long va o haih tih.

15 Отак вам учинить Бет-Ел за зло вашого зла, — конче згине Ізраїлів цар на світа́нку!

Na sethaih len hmoek boeh pongah, Bethel mah nang to to tiah sah tih: akhawnbang phak naah loe, Israel siangpahrang to hum tih.