До євреїв 1

1 Багато разі́в і багатьма́ способа́ми в давнину́ промовляв був Бог до отців через пророків,

Dios, habiendo hablado en el pasado a los padres por medio de los profetas en muchas ocasiones y de diversas maneras,

2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настанови́в за Наслідника всього, що Ним і віки́ Він створив. (aiōn g165)

al final de estos días nos ha hablado por medio de su Hijo, a quien nombró heredero de todas las cosas, por quien también hizo los mundos. (aiōn g165)

3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, трима́в усе словом сили Своєї, учинив Собою очи́щення наших гріхів, — і засів на прави́ці величности на висоті.

Su Hijo es el resplandor de su gloria, la imagen misma de su sustancia, y sostiene todas las cosas con la palabra de su poder, el cual, después de habernos purificado por sí mismo de nuestros pecados, se sentó a la derecha de la Majestad en las alturas,

4 Він остільки був ліпший понад анголі́в, оскільки славніше за них успадкува́в Ім'я́.

habiendo llegado a ser tan mejor que los ángeles como el nombre más excelente que ha heredado es mejor que el de ellos.

5 Кому́ бо коли з анголів Він промовив: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив“! І зно́ву: „Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина“!

Porque ¿a cuál de los ángeles dijo en algún momento, “Tú eres mi Hijo. ¿Hoy me he convertido en tu padre?” y otra vez, “Seré para él un Padre, y será para mí un Hijo?”

6 І коли знов Він уводить на світ Перворі́дного, то гово́рить: „І нехай Йому вкло́няться всі анголи Божі“.

Cuando vuelve a traer al primogénito al mundo dice: “Que todos los ángeles de Dios lo adoren”.

7 А про анголів Він говорить: „Ти чиниш духів ангола́ми Своїми, а палю́чий огонь — Своїми слугами“.

De los ángeles dice, “Hace vientos a sus ángeles, y sus siervos una llama de fuego”.

8 А про Сина: „Престол Твій, о Боже, навік віку; бе́рло Твого царюва́ння — бе́рло праведности. (aiōn g165)

Pero del Hijo dice, “Tu trono, oh Dios, es por los siglos de los siglos. El cetro de la rectitud es el cetro de tu Reino. (aiōn g165)

9 Ти полюбив праведність, а беззако́ння знена́видів; через це намасти́в Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж дру́зів Твоїх“.

Has amado la justicia y odiado la iniquidad; por eso Dios, tu Dios, te ha ungido con el aceite de la alegría por encima de tus compañeros”.

10 І: „Ти, Господи, землю колись закла́в, а небо — то чин Твоїх рук.

Y, “Tú, Señor, en el principio, pusiste los cimientos de la tierra. Los cielos son obra de tus manos.

11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, — всі вони, як той одяг, поста́ріють.

Ellos perecerán, pero tú continúas. Todos ellos envejecerán como lo hace una prenda de vestir.

12 Як одежу, їх змі́ниш, — і минуться вони, а Ти за́вжди Той Са́мий, і роки Твої не закі́нчаться“!

Los enrollarás como un manto, y serán cambiados; pero tú eres el mismo. Tus años no fallarán”.

13 Кому з анголів Він промовив коли: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“!

Pero a cuál de los ángeles le ha dicho en algún momento, “Siéntate a mi derecha, hasta que haga de tus enemigos el escabel de tus pies?”

14 Чи не всі вони ду́хи служебці, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?

¿No son todos ellos espíritus servidores, enviados a hacer un servicio por el bien de los que heredarán la salvación?