До євреїв 8
1 Головна ж річ у то́му, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засі́в на небеса́х, по прави́ці престолу величности,
But the sum of them all (is)---We have a High Priest who hath sat down at the right hand of the throne of the Majesty in heaven;
2 що Він Священнослужи́тель святині й правдивої скинії, що її збудував був Госпо́дь, а не люди́на.
and who hath become a Minister of the holy place, and of the true tabernacle, which Aloha hath framed, and not man.
3 Усякий бо первосвященик настановляється, щоб прино́сити да́ри та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести.
And every high priest is appointed to offer oblations and victims: hence it was right that this one should also have that which he might offer.
4 Бо коли б на землі перебува́в, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що да́ри приносять за Зако́ном.
But were he upon the earth, he would not be a priest, because there were priests who offered oblations as by the law;
5 Вони служать о́бразові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчи́ти скинію: „Дивись бо, сказав, зроби все за зразко́м, що тобі на горі був показаний!“
they, (namely, ) who minister at an emblem and shadow of those (things) that are in heaven. As it was said unto Musha when he made the tabernacle, See and make every thing according to the pattern which was showed to thee in the mountain.
6 А тепер оде́ржав Він краще служі́ння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений.
But now a ministry which is better than that hath Jeshu Meshiha received, by so much as that covenant of which he is made the Mediator is better, and was given with better promises, than that.
7 Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого.
For if the first covenant had been faultless, no place had there been for this second.
8 Бо їм докоряючи, каже: „Ото дні надхо́дять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу́ Заповіта Ново́го,
For reprehending them he saith, Behold, the days are coming, saith the Lord, and I will complete with the family of the house of Israel, and with the family of the house of Jihuda,
9 не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь!
THE NEW COVENANT: not as was that covenant which I gave to their fathers in the day that I took them by their hand, and led them from the land of Metsreen; because they did not persevere in my covenant, therefore I have neglected them, saith the Lord.
10 Оце Заповіт, що його Я складу́ по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Зако́ни Свої в їхні думки́, і на їхніх серцях напишу́ їх, і буду їм Богом, вони ж будуть наро́дом Моїм!“
But this is the covenant that I will give to the family of the house of Israel after these days, saith the Lord: I will in-give my law in their minds, and upon their hearts will I inscribe it; and I will be to them, even I, Aloha, and they shall be unto me the people:
11 І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: „Пізнай Господа“! Усі бо вони будуть знати Мене від мало́го та аж до великого з них!
and no man shall (have need to) teach the son of his city, nor his brother, and say, Know the Lord; because all shall know me, from the least of them to the eldest of them.
12 Буду бо Я милости́вий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш“!
And I will purify them from their unrighteousness, and their sins again will I not remember unto them.
13 Коли ж каже „Нови́й Заповіт “, то тим назвав перший стари́м. А що́ порохня́віє й старі́є, те близьке́ до зотління.
In that he said, THE NEW, he hath made the former old: and that which is antiquated, and hath grown old, is nigh unto decay.
