До євреїв 7
1 Бо цей Мелхиседе́к, цар Сали́му, священик Бога Всеви́шнього, що був стрів Авраама, як той вертався по пора́зці царів, і його поблагослови́в.
Porque este Melquisedec, rey de Salem, sacerdote del Dios Altísimo, el cual salió al encuentro a Abraham que volvía de la matanza de los reyes, y le bendijo:
2 Авраам відділив йому й десяти́ну від усього, — найперше бо він визначає „цар праведности“, а потім „цар Сали́му“, цебто „цар миру“.
A quien asimismo dio Abraham la décima parte de todo: primeramente el cual ciertamente se interpreta, Rey de justicia; y luego también, Rey de Salem, que es, Rey de paz;
3 Він без ба́тька, без матері, без родово́ду, не мав ані поча́тку днів, ані кінця життя, уподо́бився Божому Сину, — пробуває священиком за́вжди.
Sin padre, sin madre, sin genealogía; que ni tiene principio de días, ni fin de vida; mas hecho semejante al Hijo de Dios, se queda sacerdote continuamente.
4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
Considerád pues cuán grande fue éste, a quien aun Abraham el patriarca dio la décima de los despojos.
5 Ті з синів Леві́євих, що свяще́нство приймають, мають заповідь — брати за Зако́ном десятину з наро́ду, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових сте́гон.
Que ciertamente los que de los hijos de Leví reciben el sacerdocio, tienen mandamiento de tomar diezmos del pueblo según la ley, es a saber, de sus hermanos, aunque también ellos hayan salido de los lomos de Abraham.
6 Але цей, що не похо́дить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обі́тницю мав.
Mas aquel, cuya genealogía no es contada entre ellos, tomó diezmos de Abraham, y bendijo al que tenía las promesas.
7 І без усякої супере́чки більший меншого благословляє.
Y sin contradicción alguna lo que es menos es bendito de lo que es mejor.
8 І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе.
Y aquí ciertamente los hombres mortales toman los diezmos; mas allí, aquel del cual está dado testimonio, que vive.
9 І, щоб сказати отак, через Авраама і Леві́й, що бере десятини, дав сам десятини.
Y (por decirlo así) en Abraham fue diezmado también el mismo Leví que recibe los diezmos;
10 Бо ще в ба́тькових сте́гнах він був, коли стрів його Мелхиседе́к.
Porque aun Leví estaba en los lomos de su padre, cuando Melquisedec salió al encuentro a Abraham.
11 Отож, коли б досконалість була через свяще́нство леви́тське, — бо люди Зако́на оде́ржали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседе́ковим, а не зватися за чином Ааро́новим?
Si pues la perfección era por el sacerdocio Levítico, (porque debajo de él recibió el pueblo la ley, ) ¿qué necesidad había aun de que se levantase otro sacerdote según el orden de Melquisedec, y que no se dijese según el orden de Aarón?
12 Коли бо свяще́нство зміняється, то з потреби буває переміна й Зако́ну.
Luego traspasado el sacerdocio, necesario es que se haga también traspasamiento de la ley.
13 Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до же́ртівника.
Porque aquel de quien estas cosas se dicen, de otra tribu es, de la cual nadie asistió al altar.
14 Бож відо́мо, що Госпо́дь наш походить від Юди, а про це плем'я́, про свяще́нство його, нічого Мойсей не сказав.
Porque es evidente que nuestro Señor nació de Judá, de cuya tribu nada habló Moisés, tocante al sacerdocio.
15 І ще більше відо́мо, коли повстає на подобу Мелхиседе́ка Інший Священик,
Y aun mucho más evidente es; que, según la semejanza de Melquisedec, se levanta otro sacerdote:
16 що був не за зако́ном тілесної заповіді, але з сили незнища́льного життя.
El cual no es hecho conforme a la ley del mandamiento carnal, sino según el poder de una vida indisoluble.
Porque él testifica, diciendo: Tú eres sacerdote para siempre según el orden de Melquisedec. (aiōn g165)
18 Попере́дня бо заповідь відкладається через не́міч її та некори́сність.
El mandamiento precedente cierto se abroga por su flaqueza e inutilidad.
19 Бо не вдоскона́лив нічого Зако́н. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
Porque nada perfeccionó la ley, sino la introducción de mejor esperanza, por la cual nos acercamos de Dios,
20 І поскільки воно не без клятви, —
Y tanto más en cuanto no sin juramento fue él hecho sacerdote;
21 вони бо без клятви були́ священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: „Клявся Госпо́дь — і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“, — (aiōn g165)
(Porque los otros cierto sin juramento fueron hechos sacerdotes; mas éste, con juramento por aquel que le dijo: Juró el Señor, y no se arrepentirá: Tú eres sacerdote eternamente según el orden de Melquisedec: ) (aiōn g165)
22 то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
Tanto de mejor concierto fue hecho prometedor Jesús.
23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
Y los otros cierto fueron muchos sacerdotes, porque la muerte les impedía que continuasen;
Mas éste, porque permanece eternamente, tiene el sacerdocio inmutable. (aiōn g165)
25 Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись.
Por lo cual puede también salvar perpetuamente a los que por él se allegan a Dios, viviendo siempre para interceder por ellos;
26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́,
Porque tal sumo sacerdote nos convenía, que fuese santo, inocente, libre de mancha, apartado de los pecadores, y hecho más sublime que los cielos.
27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше прино́сити жертви за власні гріхи, а потому за лю́дські гріхи, — бо Він це раз наза́вжди вчинив, принісши Само́го Себе.
Que no tuviese necesidad cada día, como los otros sumos sacerdotes, de ofrecer sacrificios, primero por sus propios pecados, y luego por los del pueblo; porque esto lo hizo una vez ofreciéndose a sí mismo.
28 Зако́н бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Зако́ном, ставить Сина, Який досконалий навіки! (aiōn g165)
Porque la ley constituye sumos sacerdotes a hombres que tienen flaqueza; mas la palabra del juramento, que fue después de la ley, constituye al Hijo, que es perfecto eternamente. (aiōn g165)
