До євреїв 3
1 Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,
Portanto, santos irmãos, participantes do chamado celestial, considerai o Apóstolo e Sumo Sacerdote da nossa declaração de fé, Jesus.
2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,
Ele é fiel àquele que o constituiu, assim como Moisés também foi em toda a casa de Deus.
3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.
Pois ele é estimado como digno de maior glória do que Moisés, assim como mais honra do que a casa tem quem a construiu.
4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.
Porque toda casa é construída por alguém; mas aquele que construiu todas as coisas é Deus.
5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.
De fato, Moisés foi fiel como servo em toda a casa de Deus, para testemunho das coisas que haviam de ser ditas;
6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.
mas Cristo [é fiel] como Filho sobre a sua casa. E nós somos sua casa, se até o fim mantivermos firmes a confiança e o orgulho da [nossa] esperança.
7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,
Portanto, como diz o Espírito Santo: Hoje, se ouvirdes a sua voz,
8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,
não endureçais os vossos corações, como na provocação, no dia da tentação no deserto;
9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.
onde os vossos pais tentaram, provando, e viram as minhas obras por quarenta anos.
10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,
Por isso me indignei contra essa geração, e disse: “Eles sempre se desviam nos corações, e não conheceram os meus caminhos”;
11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!
Então jurei na minha ira: “Eles não entrarão no meu repouso”.
12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!
Cuidado, irmãos, para que nunca haja em algum de vós coração mau e infiel, que se afaste do Deus vivo.
13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.
Em vez disso, encorajai-vos uns aos outros a cada dia, durante o tempo chamado “hoje”; a fim de que nenhum de vós se endureça pelo engano do pecado.
14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,
Pois nós temos nos tornado participantes de Cristo, se, de fato, mantivermos firme a confiança do princípio até o fim;
15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!
como é dito: Hoje, se ouvirdes a sua voz, não endureçais os vossos corações, como na provocação.
16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?
Pois quais foram os que, mesmo ouvindo, provocaram-no [à ira]? Não foram todos aqueles que saíram do Egito por meio de Moisés?
17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“
E contra quais ele se indignou por quarenta anos? Não foi contra os que pecaram, cujos corpos caíram no deserto?
18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?
E a quem ele jurou que não entrariam no seu repouso, senão aos que foram desobedientes?
19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.
Assim vemos que não puderam entrar por causa da incredulidade.
