До євреїв 3
1 Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,
Unde, fratres sancti, vocationis cælestis participes, considerate Apostolum, et pontificem confessionis nostræ Jesum:
2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,
qui fidelis est ei, qui fecit illum, sicut et Moyses in omni domo ejus.
3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.
Amplioris enim gloriæ iste præ Moyse dignus est habitus, quanto ampliorem honorem habet domus, qui fabricavit illam.
4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.
Omnis namque domus fabricatur ab aliquo: qui autem omnia creavit, Deus est.
5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.
Et Moyses quidem fidelis erat in tota domo ejus tamquam famulus, in testimonium eorum, quæ dicenda erant:
6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.
Christus vero tamquam filius in domo sua: quæ domus sumus nos, si fiduciam, et gloriam spei usque ad finem, firmam retineamus.
7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,
Quapropter sicut dicit Spiritus Sanctus: Hodie si vocem ejus audieritis,
8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,
nolite obdurare corda vestra, sicut in exacerbatione secundum diem tentationis in deserto,
9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.
ubi tentaverunt me patres vestri: probaverunt, et viderunt opera mea
10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,
quadraginta annis: propter quod infensus fui generationi huic, et dixi: Semper errant corde. Ipsi autem non cognoverunt vias meas,
11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!
sicut juravi in ira mea: Si introibunt in requiem meam.
12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!
Videte fratres, ne forte sit in aliquo vestrum cor malum incredulitatis, discedendi a Deo vivo:
13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.
sed adhortamini vosmetipsos per singulos dies, donec hodie cognominatur, ut non obduretur quis ex vobis fallacia peccati.
14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,
Participes enim Christi effecti sumus, si tamen initium substantiæ ejus usque ad finem firmum retineamus.
15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!
Dum dicitur: Hodie si vocem ejus audieritis, nolite obdurare corda vestra, quemadmodum in illa exacerbatione.
16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?
Quidam enim audientes exacerbaverunt: sed non universi qui profecti sunt ex Ægypto per Moysen.
17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“
Quibus autem infensus est quadraginta annis? nonne illis qui peccaverunt, quorum cadavera prostrata sunt in deserto?
18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?
Quibus autem juravit non introire in requiem ipsius, nisi illis qui increduli fuerunt?
19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.
Et videmus, quia non potuerunt introire propter incredulitatem.
