До євреїв 3

1 Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

LAONDE, fratelli santi, che siete partecipi della celeste vocazione, considerate l'apostolo, e il sommo sacerdote della nostra professione, Gesù Cristo;

2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

che è fedele a colui che lo ha costituito, siccome ancora [fu] Mosè in tutta la casa d'esso.

3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.

Perciocchè, di tanto maggior gloria che Mosè è costui stato reputato degno, quanto maggior gloria ha colui che ha fabbricata la casa, che la casa stessa.

4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.

Poichè ogni casa è fabbricata da alcuno; or colui che ha fabbricate tutte le cose [è] Dio.

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.

E ben [fu] Mosè fedele in tutta la casa d'esso, come servitore, per testimoniar delle cose che si dovevano dire.

6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.

Ma Cristo [è] sopra la casa sua, come Figliuolo; e la sua casa siamo noi, se pur riteniamo ferma infino al fine la libertà, e il vanto della speranza.

7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

Perciò, come dice lo Spirito Santo:

8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,

Oggi, se udite la sua voce, non indurate i cuori vostri, come nella ribellione, nel giorno della tentazione, nel deserto;

9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.

dove i vostri padri mi tentarono, fecer prova di me, e videro le mie opere, lo spazio di quarant'anni.

10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

Perciò, io mi recai a noia quella generazione, e dissi: Sempre errano del cuore; ed anche non hanno conosciute le mie vie;

11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!

talchè giurai nell'ira mia: Se [giammai] entrano nel mio riposo.

12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

Guardate, fratelli, che talora non vi sia in alcun di voi un cuor malvagio d'incredulità, per ritrarvi dall'Iddio vivente.

13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.

Anzi esortatevi gli uni gli altri tuttodì, mentre è nominato quest'oggi, acciocchè niun di voi sia indurato per inganno del peccato.

14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,

Poichè noi siamo stati fatti partecipi di Cristo, se pur riteniamo fermo infino al fine il principio della [nostra] sussistenza.

15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!

Mentre [ci] è detto: Oggi, se udite la sua voce, non indurate i cuori vostri, come nel dì della ribellione.

16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

Perciocchè chi, avendo[la] udita, si ribellò? Non [furono eglino] già tutti quelli ch'erano usciti d'Egitto per [opera di] Mosè?

17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“

Ora, chi furon coloro ch'egli si recò a noia lo spazio di quarant'anni? non [furono eglino] coloro che peccarono, i cui corpi caddero nel deserto?

18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?

Ed a' quali giurò egli che non entrerebbero nel suo riposo, se non a quelli che furono increduli?

19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

E noi vediamo che per l'incredulità non [vi] poterono entrare.