До євреїв 3
1 Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,
Wherefore, my holy brethren, who have been called with the calling that from heaven, contemplate this Apostle and High Priest of our confession, JESHU MESHIHA!
2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,
who was faithful to him who made him, as (was) Musha in all his house.
3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.
For greater is the glory of this (One) by far than (the glory) of Musha, even as the honour of him who built the house is far greater than his building.
4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.
For every house by some man is builded; but He who built all is Aloha.
5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.
And Musha, as a servant, was faithful in all his house, for the testimony of those that were to be announced him;
6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.
but the Meshiha as THE SON over his house: and his house are we, if, unto the end, we shall hold fast our confidence, and the triumph of his hope.
7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,
Therefore the Spirit of Holiness hath said, to-day if ye will hear his voice,
8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,
harden not your hearts unto the angering of him, as (did) the embitterers, and as the day of temptation in the desert,
9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.
when your fathers tempted me, and proved (and) saw my works forty years.
10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,
On which account I was wearied with that generation; and said, It is a people that doth err (in) their heart, and that hath not known my ways.
11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!
So that I sware in my wrath, that they should not enter into my rest.
12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!
Beware, therefore, my brethren, lest there be in any man among you an evil heart which believeth not, and ye depart from Aloha the living.
13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.
But examine yourselves all the days, until the day which is called THAT DAY, lest any one of you be hardened by the deceptiveness of sin.
14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,
For we are made participators with the Meshiha, if, from the beginning and unto the end, in this very standing we steadfastly persist.
15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!
As that it is said, To-day, if ye will hear his voice, harden not your hearts to provoke him.
16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?
For who are they who heard and provoked him? Not all they who came out of Metsreen by the hand of Musha.
17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“
And with whom was he wearied forty years, but with them who sinned, and whose bones fell in the desert?
18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?
And of whom did he swear that they should not enter into his rest, but of them who would not be persuaded?
19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.
And we see that they were not able to enter in, because they did not believe.
