До євреїв 11
1 А віра — то підста́ва споді́ваного, доказ неба́ченого.
Now faith is the substance of things hoped for, the evidence of things not seen.
2 Бо нею засвідчені ста́рші були́.
For by it the elders obtained a good report.
3 Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме. (aiōn g165)
Through faith we understand that the worlds were framed by the word of God, so that things which are seen were not made of things which do appear. (aiōn g165)
4 Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
By faith Abel offered to God a more excellent sacrifice than Cain, by which he obtained witness that he was righteous, God testifying of his gifts: and by it he being dead yet speaks.
5 Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“.
By faith Enoch was translated that he should not see death; and was not found, because God had translated him: for before his translation he had this testimony, that he pleased God.
6 Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
But without faith it is impossible to please him: for he that comes to God must believe that he is, and that he is a rewarder of them that diligently seek him.
7 Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.
By faith Noah, being warned of God of things not seen as yet, moved with fear, prepared an ark to the saving of his house; by the which he condemned the world, and became heir of the righteousness which is by faith.
8 Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
By faith Abraham, when he was called to go out into a place which he should after receive for an inheritance, obeyed; and he went out, not knowing where he went.
9 Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці,
By faith he sojourned in the land of promise, as in a strange country, dwelling in tabernacles with Isaac and Jacob, the heirs with him of the same promise:
10 бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць.
For he looked for a city which has foundations, whose builder and maker is God.
11 Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав.
Through faith also Sara herself received strength to conceive seed, and was delivered of a child when she was past age, because she judged him faithful who had promised.
12 Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря.
Therefore sprang there even of one, and him as good as dead, so many as the stars of the sky in multitude, and as the sand which is by the sea shore innumerable.
13 Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“.
These all died in faith, not having received the promises, but having seen them afar off, and were persuaded of them, and embraced them, and confessed that they were strangers and pilgrims on the earth.
14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини.
For they that say such things declare plainly that they seek a country.
15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись.
And truly, if they had been mindful of that country from where they came out, they might have had opportunity to have returned.
16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.
But now they desire a better country, that is, an heavenly: why God is not ashamed to be called their God: for he has prepared for them a city.
17 Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого,
By faith Abraham, when he was tried, offered up Isaac: and he that had received the promises offered up his only begotten son,
18 що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“.
Of whom it was said, That in Isaac shall your seed be called:
19 Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз.
Accounting that God was able to raise him up, even from the dead; from where also he received him in a figure.
20 Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва.
By faith Isaac blessed Jacob and Esau concerning things to come.
21 Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“
By faith Jacob, when he was a dying, blessed both the sons of Joseph; and worshipped, leaning on the top of his staff.
22 Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в.
By faith Joseph, when he died, made mention of the departing of the children of Israel; and gave commandment concerning his bones.
23 Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого.
By faith Moses, when he was born, was hid three months of his parents, because they saw he was a proper child; and they were not afraid of the king’s commandment.
24 Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової.
By faith Moses, when he was come to years, refused to be called the son of Pharaoh’s daughter;
25 Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху.
Choosing rather to suffer affliction with the people of God, than to enjoy the pleasures of sin for a season;
26 Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
Esteeming the reproach of Christ greater riches than the treasures in Egypt: for he had respect to the recompense of the reward.
27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить.
By faith he forsook Egypt, not fearing the wrath of the king: for he endured, as seeing him who is invisible.
28 Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
Through faith he kept the passover, and the sprinkling of blood, lest he that destroyed the firstborn should touch them.
29 Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились.
By faith they passed through the Red sea as by dry land: which the Egyptians assaying to do were drowned.
30 Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх.
By faith the walls of Jericho fell down, after they were compassed about seven days.
31 Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів.
By faith the harlot Rahab perished not with them that believed not, when she had received the spies with peace.
32 І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуї́ла та про пророків,
And what shall I more say? for the time would fail me to tell of Gedeon, and of Barak, and of Samson, and of Jephthae; of David also, and Samuel, and of the prophets:
33 що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували,
Who through faith subdued kingdoms, worked righteousness, obtained promises, stopped the mouths of lions.
34 силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців;
Quenched the violence of fire, escaped the edge of the sword, out of weakness were made strong, waxed valiant in fight, turned to flight the armies of the aliens.
35 жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння;
Women received their dead raised to life again: and others were tortured, not accepting deliverance; that they might obtain a better resurrection:
36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці.
And others had trial of cruel mockings and scourgings, yes, moreover of bonds and imprisonment:
37 Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
They were stoned, they were sawn asunder, were tempted, were slain with the sword: they wandered about in sheepskins and goatskins; being destitute, afflicted, tormented;
38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних.
(Of whom the world was not worthy: ) they wandered in deserts, and in mountains, and in dens and caves of the earth.
39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́,
And these all, having obtained a good report through faith, received not the promise:
40 бо Бог передбачив щось краще про нас, — щоб вони не без нас досконалість оде́ржали.
God having provided some better thing for us, that they without us should not be made perfect.
