Буття 8
1 І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину́ та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, — і вода заспоко́їлась.
And god remebred Noe and all ye beastes and all ye catell yt were with hi in ye arke And god made a wynde to blow vppo ye erth and ye waters ceased:
2 І закрились джере́ла безодні та небесні розтвори, — і дощ з неба спини́вся.
ad ye fountaynes of the depe ad the wyndowes of heave were stopte and the rayne of heaven was forbidde
3 І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спада́ти по ста й п'ятидесяти днях.
and the waters returned from of ye erth ad abated after the ende of an hundred and. l. dayes.
4 А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.
And the arke rested vppo the mountayns of Ararat the. xvij. daye of the. vij. moneth.
5 І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
And the waters went away ad decreased vntyll the x. moneth. And the fyrst daye of the tenth moneth the toppes of the mounteyns appered.
6 І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.
And after the ende of. xl. dayes. Noe opened the wyndow of the arke which he had made
7 І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
ad sent forth a raven which went out ever goinge and cominge agayne vntyll the waters were dreyed vpp vppon the erth
8 І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спа́ла вода з-над землі.
Then sent he forth a doue from hym to wete whether the waters were fallen from of the erth.
9 Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
And when the doue coude fynde no restinge place for hyr fote she returned to him agayne vnto the arke for the waters were vppon the face of all the erth. And he put out hys honde and toke her and pulled hyr to hym in to the arke
10 І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.
And he abode yet. vij. dayes mo and sent out the doue agayne out of the arke
11 І голубка вернулась до нього вечірнього ча́су, — і ось у неї в дзюбку́ лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
And the doue came to hym agayne aboute eventyde and beholde: There was in hyr mouth a lefe of an olyve tre which she had plucked wherby Noe perceaved that the waters wer abated vppon the erth.
12 І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.
And he taried yet. vij. other dayes and sent forth the doue which from thence forth came no more agayne to him.
13 І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця — висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
And it came to passe the syxte hundred and one yere and the fyrst daye of the fyrst moneth that the waters were dryed vpp apon the erth. And Noe toke off the hatches of the arke and loked: And beholde the face of the erth was drye.
14 А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця — висохла земля.
so by the. xxvij. daye of the seconde moneth the erth was drye.
15 І промовив Ноєві Господь, кажучи:
And God spake vnto Noe saynge:
16 „Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.
come out of the arcke both thou and thy wyfe ad thy sonnes and thy sonnes wyues with the.
17 Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай роя́ться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються“.
And all the beastes that are with the whatsoever flesh it be both foule and catell and all maner wormes that crepe on the erth brynge out with the and let them moue growe ad multiplye vppon the erth.
18 І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
And Noe came out ad his sonnes and his wyfe and his sonnes wyues with hym.
19 Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми — вийшли з ковчегу вони.
And all the beastes and all the wormes and all the foules and all that moved vppon the erth came also out of the arke all of one kynde together.
20 І збудував Ной жертівника Господе́ві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопа́лення.
And Noe made an aulter vnto the LORDE and toke of all maner of clene beastes and all maner of clene foules and offred sacrifyce vppon the aulter.
21 І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: „Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
And the LORDE smellyd a swete savoure and sayd in his hert: I wyll henceforth no more curse the erth for mannes sake for the imagynacion of mannes hert is evell even from the very youth of hym. Morover I wyll not destroy from henceforth all that lyveth as I haue done.
22 Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться!“
Nether shall sowynge tyme and harvest colde and hete somere and wynter daye and nyghte ceasse as longe as the erth endureth.
A Dove is Sent Forth from the Ark
