Буття 32
1 А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́.
雅各仍旧行路， 神的使者遇见他。
2 І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм.
雅各看见他们就说：“这是 神的军兵”，于是给那地方起名叫玛哈念。
3 І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.
雅各打发人先往西珥地去，就是以东地，见他哥哥以扫，
4 І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер.
吩咐他们说：“你们对我主以扫说：‘你的仆人雅各这样说：我在拉班那里寄居，直到如今。
5 І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“.
我有牛、驴、羊群、仆婢，现在打发人来报告我主，为要在你眼前蒙恩。’”
6 І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“
所打发的人回到雅各那里，说：“我们到了你哥哥以扫那里，他带着四百人，正迎着你来。”
7 І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.
雅各就甚惧怕，而且愁烦，便把那与他同在的人口和羊群、牛群、骆驼分做两队，
8 І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“.
说：“以扫若来击杀这一队，剩下的那一队还可以逃避。”
9 І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“.
雅各说：“耶和华—我祖亚伯拉罕的 神，我父亲以撒的 神啊，你曾对我说：‘回你本地本族去，我要厚待你。’
10 Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори.
你向仆人所施的一切慈爱和诚实，我一点也不配得；我先前只拿着我的杖过这约旦河，如今我却成了两队了。
11 Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.
求你救我脱离我哥哥以扫的手；因为我怕他来杀我，连妻子带儿女一同杀了。
12 А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“.
你曾说：‘我必定厚待你，使你的后裔如同海边的沙，多得不可胜数。’”
13 І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:
当夜，雅各在那里住宿，就从他所有的物中拿礼物要送给他哥哥以扫：
14 кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,
母山羊二百只，公山羊二十只，母绵羊二百只，公绵羊二十只，
15 верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.
奶崽子的骆驼三十只—各带着崽子，母牛四十只，公牛十只，母驴二十匹，驴驹十匹；
16 І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“.
每样各分一群，交在仆人手下，就对仆人说：“你们要在我前头过去，使群群相离，有空闲的地方”；
17 І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?
又吩咐尽先走的说：“我哥哥以扫遇见你的时候，问你说：‘你是哪家的人？要往哪里去？你前头这些是谁的？’
18 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“.
你就说：‘是你仆人雅各的，是送给我主以扫的礼物；他自己也在我们后边。’”
19 І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його,
又吩咐第二、第三，和一切赶群畜的人说：“你们遇见以扫的时候也要这样对他说；
20 і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“
并且你们要说：‘你仆人雅各在我们后边。’”因雅各心里说：“我借着在我前头去的礼物解他的恨，然后再见他的面，或者他容纳我。”
21 І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.
于是礼物先过去了；那夜，雅各在队中住宿。
22 І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.
他夜间起来，带着两个妻子，两个使女，并十一个儿子，都过了雅博渡口，
23 І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.
先打发他们过河，又打发所有的都过去，
24 І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.
只剩下雅各一人。有一个人来和他摔跤，直到黎明。
25 І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним.
那人见自己胜不过他，就将他的大腿窝摸了一把，雅各的大腿窝正在摔跤的时候就扭了。
26 І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“.
那人说：“天黎明了，容我去吧！”雅各说：“你不给我祝福，我就不容你去。”
27 І промовив до нього: „Як твоє ймення!“Той відказав: „Яків“.
那人说：“你名叫什么？”他说：“我名叫雅各。”
28 І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“.
那人说：“你的名不要再叫雅各，要叫以色列；因为你与 神与人较力，都得了胜。”
29 І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“І Він поблагословив його там.
雅各问他说：“请将你的名告诉我。”那人说：“何必问我的名？”于是在那里给雅各祝福。
30 І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“.
雅各便给那地方起名叫毗努伊勒，意思说：“我面对面见了 神，我的性命仍得保全。”
31 І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́.
日头刚出来的时候，雅各经过毗努伊勒，他的大腿就瘸了。
32 Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на сугло́бі стегна́, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна́ Якового, жили стегна.
故此，以色列人不吃大腿窝的筋，直到今日，因为那人摸了雅各大腿窝的筋。
