Буття 17
1 І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: „Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!
When Abram was nynetye yere olde and ix. the LORde apeared to hym sayenge: I am the almyghtie God: walke before me ad be vncorrupte.
2 І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе“.
And I wyll make my bonde betwene the and me and wyll multiplye the excedyngly.
3 І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:
And Abra fell on his face. And God talked moreover with hym saynge:
4 „Я, — ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох наро́дів.
I am beholde my testamet is with the that thou shalt be a father of many natios.
5 І не буде вже кли́катись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраа́м, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.
Therfore shalt thou no more be called Abram but thy name shalbe Abraham: for a father of many nations haue I made the
6 І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.
and I will multiplye the excedyngly and wyll make nations of the: yee and kynges shall sprynge out of the.
7 І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для наща́дків твої́х по тобі.
Moreover I will make my bonde betwene me and the and thy seed after the in their tymes to be an everlastynge testament So that I wyll be God vnto the and to thy seed after the.
8 І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, — і Я буду їм Богом“.
And I will geue vnto the ad to thy seed after the the lande where in thou arte a straunger: Euen all the lande of Canaan for an everlastynge possession and wil be their God.
9 І сказав Авраамові Бог: „А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твоє́ по тобі в їхніх поколіннях.
And God sayde vnto Abraha: Se thou kepe my testamente both thou and thy seed after the in their tymes:
10 То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі бу́де обрізаний у вас.
This is my testamente which ye shall kepe betwene me and you and thy seed after the that ye circucyse all youre men childern ye shall circumcyse
11 І бу́дете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.
the foreskynne of youre flesh ad it shal be a token of the bond betwixte me and you.
12 А кожен чоловічої ста́ті восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з пото́мства твого.
And euery manchilde when it is viij. dayes olde shal be circucysed amonge you in youre generations and all servauntes also borne at home or boughte with money though they be straungers and not of thy seed.
13 Щодо обрі́зання, — нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, — і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.
The seruaunte borne in thy housse ad he also that is bought with money must needes be circumcysed that my testament may be in youre flesh for an everlastinge bonde.
14 А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєі крайньої плоті, то стята буде душа та з наро́ду свого, — він зірвав заповіта Мого!“
Yf there be any vncircuncysed manchilde that hath not the forskynne of his flesh cutt of his soule shall perish from his people: because he hath broke my testamet
15 І сказав Авраамові Бог: „Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я́ їй: Сарра.
And God sayde vnto Abraham. Sarai thy wyfe shall nomore be called Sarai: but Sara shall hir name be.
16 I поблагословлю́ Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї наро́ди, і царі народів бу́дуть із неї“.
For I will blesse her and geue the a sonne of her and will blesse her: so that people ye and kynges of people shall springe of her.
17 І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: „Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?“
And Abraham fell vpon his face ad laughte and sayd in his harte: shall a childe be borne vnto hym that is an hundred yere olde ad shall Sara that is nynetie yere olde bere?
18 А до Бога сказав Авраам: „Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!“
And Abraha sayde vnto God. O that Ismaell myghte lyve in thy syghte.
19 Бог же сказав: „Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я́ йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для наща́дків його по нім.
The sayde God: na Sara thy wife shall bere the a sonne ad thou shalt call his name Isaac. And I will make my bonde with him that it shall be an everlastynge bonde vnto his seed after him.
20 А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим наро́дом учиню Я його.
And as concernynge Ismaell also I haue herde thy request: loo I will blesse him and encrease him and multiplye him excedyingly. Twelve prynces shall be begete and I will make a great nation of him.
21 А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року“.
But my bonde will I make with Isaac which Sara shall bere vnto the: even this tyme twelue moneth.
22 І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.
And God left of talkynge with him and departed vp from Abraham.
23 І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої ста́ті з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.
And Abraham toke Ismaell his sonne and all the servauntes borne in his housse and all that was bought with money as many as were menchildren amonge the me of Abrahas housse and circumcysed the foreskynne of their flesh even the selfe same daye as God had sayde vnto him.
24 А Авраам був віку дев'ятидесяти й дев'яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.
Abraham was nynetie yere olde and. ix. when he cutt of the foreskynne of his flesh.
25 А Ізмаї́л був віку тринадцяти літ, як обрізано було ті́ло крайньої плоті його.
And Ismaell his sonne was. xiij. yere olde when the foreskynne of hys flesh was circumcysed.
26 Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.
The selfe same daye was Abraha circucised and Ismael his sonne.
27 І всі мужі дому його, — наро́джені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, — були́ обрізані з ним.
And all the men in his housse whether they were borne in his housse or bought wyth money (though they were straungers) were circumcysed with him.
