Буття 15
1 По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: „Не бійся, Авраме, — Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика“.
And after these things the word of the Lord came to Abram in a vision, saying, Fear not, Abram, I shield thee, thy reward shall be very great.
2 А Аврам відізвався: „Господи, Господи, — що́ даси Ти мені, коли я бездітний ходжу́, а керівник мого господарства — він Елі-Езер із Дамаску“.
And Abram said, Master [and] Lord, what wilt thou give me? whereas I am departing without a child, but the son of Masek my home-born female slave, this Eliezer of Damascus [is mine heir.]
3 І сказав Аврам: „Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник — спадкоє́мець мені“.
And Abram said, [I am grieved] since thou hast given me no seed, but my home-born [servant] shall succeed me.
4 І ось слово Господнє до нього таке: „Він не бу́де спадкоє́мець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, — він буде спадкоє́мець тобі“.
And immediately there was a voice of the Lord to him, saying, This shall not be thine heir; but he that shall come out of thee shall be thine heir.
5 І Господь його вивів надвір та й сказав: „Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити“. І до нього прорік: „Таким буде потомство твоє!“
And he brought him out and said to him, Look up now to heaven, and count the stars, if thou shalt be able to number them fully, and he said, Thus shall thy seed be.
6 І ввірував Аврам Господе́ві, а Він залічив йому те в праведність.
And Abram believed God, and it was counted to him for righteousness.
7 І промовив до нього: „Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоє́мець її“.
And he said to him, I am God that brought thee out of the land of the Chaldeans, so as to give thee this land to inherit.
8 І промовив Аврам: „Господи, Господи, — з чого я довідаюся, що буду спадкоє́мець її?“
And he said, Master [and] Lord, how shall I know that I shall inherit it?
9 Він же промовив до нього: „Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине“.
And he said to him, Take for me an heifer in her third year, and a she-goat in her third year, and a ram in his third year, and a dove and a pigeon.
10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.
So he took to him all these, and divided them in the midst, and set them opposite to each other, but the birds he did not divide.
11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.
And birds came down upon the bodies, [even] upon the divided parts of them, and Abram sat down by them.
12 Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.
And about sunset a trance fell upon Abram, and lo! a great gloomy terror falls upon him.
13 І промовив Господь до Аврама: „Добре знай, що потомство твоє буде прихо́дьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.
And it was said to Abram, Thou shalt surely know that thy seed shall be a sojourner in a land not their won, and they shall enslave them, and afflict them, and humble them four hundred years.
14 Але наро́д, якому служити вони будуть, Я засуджу́; та вони потім вийдуть з великим маєтком.
And the nation whomsoever they shall serve I will judge; and after this, they shall come forth hither with much property.
15 А ти до своєї рідні при́йдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.
But thou shalt depart to thy fathers in peace, nourished in a good old age.
16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина“.
And in the fourth generation they shall return hither, for the sins of the Amorites are not yet filled up, even until now.
17 І сталось, коли зайшло сонце й була те́мрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняни́й перейшов поміж тими кусками жертви.
And when the sun was about to set, there was a flame, and behold a smoking furnace and lamps of fire, which passed between these divided pieces.
18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: „Насінню твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:
In that day the Lord made a covenant with Abram, saying, To thy seed I will give this land, from the river of Egypt to the great river Euphrates.
19 хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,
The Kenites, and the Kenezites, and the Kedmoneans,
20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,
and the Chettites, and the Pherezites, and the Raphaim,
21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина“.
and the Amorites, and the Chananites, and the Evites, and the Gergesites, and the Jebusites.
