До галатів 1
1 Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
Paul, an apostle—appointed not by men nor through man, but by Jesus Christ and God the Father, who raised him from the dead—
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:
and all the brothers with me, to the churches of Galatia:
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
Grace to you and peace from God the Father and our Lord Jesus Christ,
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — (aiōn g165)
who gave himself for our sins to deliver us from the present evil age, according to the will of our God and Father. (aiōn g165)
To him be the glory forever and ever. Amen. (aiōn g165)
6 Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,
I am astonished that you are so quickly turning away from him who called you by the grace of Christ and turning to a different gospel,
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.
not that there is another gospel, but there are some who are troubling you and wish to pervert the gospel of Christ.
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!
But even if we or an angel from heaven should preach to you a gospel contrary to the one we preached to you, let him be accursed!
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!
As we have said before, so now I say again: If anyone preaches to you a gospel contrary to what you received, let him be accursed!
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.
Am I now seeking the approval of men, or of God? Or am I trying to please men? If I were still trying to please men, I would not be a servant of Christ.
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.
But I make known to you, brothers, that the gospel I preached did not originate with man.
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.
For I did not receive it from man, nor was I taught it, but I received it by a revelation of Jesus Christ.
13 Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.
For you have heard of my former way of life in Judaism, how I persecuted the church of God beyond measure and tried to destroy it.
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.
I was advancing in Judaism beyond many of my own age among my people, being far more zealous for the traditions of my fathers.
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав
But when God, who set me apart before I was born and called me by his grace, was pleased
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,
to reveal his Son in me so that I could preach good news about him among the Gentiles, I did not immediately confer with flesh and blood,
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.
nor did I go up to Jerusalem to those who were apostles before me, but I went away to Arabia and returned again to Damascus.
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
Then after three years I went up to Jerusalem to become acquainted with Peter, and I stayed with him for fifteen days.
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
But I saw none of the other apostles except James, the brother of the Lord.
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!
(Now in what I am writing to you, I assure you before God that I am not lying.)
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.
Then I went into the regions of Syria and Cilicia.
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, -
But I was personally unknown to the churches of Judea that are in Christ.
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.
They were only hearing people say, “The man who once persecuted us is now preaching the good news of the faith he once tried to destroy.”
24 І сла́вили Бога вони через мене!
So they were glorifying God because of me.
