До галатів 1
1 Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
Paul, an apostle (not from men, neither through man, but through Jesus Christ, and God the Father, who raised him from the dead),
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:
and all the brethren which are with me, unto the churches of Galatia:
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
Grace to you and peace from God the Father, and our Lord Jesus Christ,
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — (aiōn g165)
who gave himself for our sins, that he might deliver us out of this present evil world, according to the will of our God and Father: (aiōn g165)
to whom [be] the glory for ever and ever. Amen. (aiōn g165)
6 Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,
I marvel that ye are so quickly removing from him that called you in the grace of Christ unto a different gospel;
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.
which is not another [gospel]: only there are some that trouble you, and would pervert the gospel of Christ.
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!
But though we, or an angel from heaven, should preach unto you any gospel other than that which we preached unto you, let him be anathema.
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!
As we have said before, so say I now again, If any man preacheth unto you any gospel other than that which ye received, let him be anathema.
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.
For am I now persuading men, or God? or am I seeking to please men? if I were still pleasing men, I should not be a servant of Christ.
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.
For I make known to you, brethren, as touching the gospel which was preached by me, that it is not after man.
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.
For neither did I receive it from man, nor was I taught it, but [it came to me] through revelation of Jesus Christ.
13 Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.
For ye have heard of my manner of life in time past in the Jews’ religion, how that beyond measure I persecuted the church of God, and made havock of it:
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.
and I advanced in the Jews’ religion beyond many of mine own age among my countrymen, being more exceedingly zealous for the traditions of my fathers.
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав
But when it was the good pleasure of God, who separated me, [even] from my mother’s womb, and called me through his grace,
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,
to reveal his Son in me, that I might preach him among the Gentiles; immediately I conferred not with flesh and blood:
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.
neither went I up to Jerusalem to them which were apostles before me: but I went away into Arabia; and again I returned unto Damascus.
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
Then after three years I went up to Jerusalem to visit Cephas, and tarried with him fifteen days.
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
But other of the apostles saw I none, save James the Lord’s brother.
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!
Now touching the things which I write unto you, behold, before God, I lie not.
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.
Then I came into the regions of Syria and Cilicia.
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, -
And I was still unknown by face unto the churches of Judaea which were in Christ:
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.
but they only heard say, He that once persecuted us now preacheth the faith of which he once made havock;
24 І сла́вили Бога вони через мене!
and they glorified God in me.
