До галатів 1
1 Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
Paul, an apostle—not from men, nor through man, but through Jesus Christ, and God the Father, who raised Him out of the dead—
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:
and all the brothers with me, to the assemblies of Galatia:
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
Grace to you and peace from God the Father and our Lord Jesus Christ,
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — (aiōn g165)
who gave Himself for our sins, that He might deliver us out of the present evil age, according to the will of our God and Father, (aiōn g165)
to whom [is] the glory through the ages of the ages. Amen. (aiōn g165)
6 Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,
I wonder that you are so quickly removed from Him who called you in the grace of Christ to another good news—
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.
not that there is another, except there are certain who are troubling you, and wishing to pervert the good news of the Christ;
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!
but even if we or a messenger out of Heaven may proclaim good news to you different from what we proclaimed to you—let him be accursed!
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!
As we have said before, and now say again: if anyone may proclaim to you good news different from what you received—let him be accursed!
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.
For do I now persuade men, or God? Or do I seek to please men? For if I yet pleased men—I should not be Christ’s servant.
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.
And I make known to you, brothers, the good news that was proclaimed by me, that it is not according to man,
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.
for neither did I receive it from man, nor was I taught [it], but through a revelation of Jesus Christ,
13 Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.
for you heard of my behavior once in Judaism, that I was exceedingly persecuting the Assembly of God, and destroying it,
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.
and I was advancing in Judaism above many equals in age in my own race, being more abundantly zealous of my fathers’ deliverances,
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав
and when God was well pleased—having separated me from the womb of my mother, and having called [me] through His grace—
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,
to reveal His Son in me, that I might proclaim Him as good news among the nations, I did not immediately confer with flesh and blood,
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.
nor did I go up to Jerusalem to those who were apostles before me, but I went away to Arabia, and again returned to Damascus;
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
then, after three years I went up to Jerusalem to inquire about Peter, and remained with him fifteen days,
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
and I did not see [any] other of the apostles, except James, the brother of the LORD.
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!
And the things that I write to you, behold, before God—I do not lie;
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.
then I came into the regions of Syria and of Cilicia,
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, -
and was unknown by face to the assemblies of Judea, that [are] in Christ,
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.
and they were only hearing that “he who is persecuting us then, now proclaims good news—the faith that he was then destroying”;
24 І сла́вили Бога вони через мене!
and they were glorifying God in me.
