До галатів 1
1 Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
Paul, an Apostle (not from men, and not through man, but through Jesus Christ, and God the Father, who made him come back from the dead),
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:
And all the brothers who are with me, to the churches of Galatia:
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
Grace to you and peace from God the Father and our Lord Jesus Christ,
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — (aiōn g165)
Who gave himself for our sins, so that he might make us free from this present evil world, after the purpose of our God and Father: (aiōn g165)
To whom be the glory for ever and ever. So be it. (aiōn g165)
6 Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,
I am surprised that you are being so quickly turned away from him whose word came to you in the grace of Christ, to good news of a different sort;
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.
Which is not another sort: only there are some who give you trouble, desiring to make changes in the good news of Christ.
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!
But even if we, or an angel from heaven, were to be a preacher to you of good news other than that which we have given you, let there be a curse on him.
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!
As we have said before, so say I now again, If any man is a preacher to you of any good news other than that which has been given to you, let there be a curse on him.
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.
Am I now using arguments to men, or God? or is it my desire to give men pleasure? if I was still pleasing men, I would not be a servant of Christ.
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.
Because I say to you, my brothers, that the good news of which I was the preacher is not man's.
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.
For I did not get it from man, and I was not given teaching in it, but it came to me through revelation of Jesus Christ.
13 Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.
For news has come to you of my way of life in the past in the Jews' religion, how I was cruel without measure to the church of God, and did great damage to it:
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.
And I went farther in the Jews' religion than a number of my generation among my countrymen, having a more burning interest in the beliefs handed down from my fathers.
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав
But when it was the good pleasure of God, by whom I was marked out even from my mother's body, through his grace,
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,
To give the revelation of his Son in me, so that I might give the news of him to the Gentiles; then I did not take the opinion of flesh and blood,
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.
And I went not up to Jerusalem to those who were Apostles before me; but I went away into Arabia, and again I came back to Damascus.
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
Then after three years I went up to Jerusalem to see Cephas, and was there with him fifteen days.
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
But of the other Apostles I saw only James, the Lord's brother.
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!
Now God is witness that the things which I am writing to you are true.
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.
Then I came to the parts of Syria and Cilicia.
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, -
And the churches of Judaea which were in Christ still had no knowledge of my face or person:
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.
Only it came to their ears that he who at one time was cruel to us is now preaching the faith which before had been attacked by him;
24 І сла́вили Бога вони через мене!
And they gave glory to God in me.
