До галатів 6
1 Браття, як люди́на й упаде́ в якій про́гріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом ла́гідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!
Fratres, etsi præoccupatus fuerit homo in aliquo delicto, vos, qui spirituales estis, hujusmodi instruite in spiritu lenitatis, considerans teipsum, ne et tu tenteris.
2 Носіть тягарі́ один о́дного, і так виконаєте зако́на Христового.
Alter alterius onera portate, et sic adimplebitis legem Christi.
3 Коли бо хто ду́має, що він що́сь, бувши ніщо́, сам себе той обманює.
Nam si quis existimat se aliquid esse, cum nihil sit, ipse se seducit.
4 Нехай кожен досліджує ді́ло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу́, а не в іншому!
Opus autem suum probet unusquisque, et sic in semetipso tantum gloriam habebit, et non in altero.
5 Бо кожен не́стиме свій власний тяга́р!
Unusquisque enim onus suum portabit.
6 А хто сло́ва навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.
Communicet autem is qui catechizatur verbo, ei qui se catechizat, in omnibus bonis.
7 Не обманюйтеся, — Бог осміяний бути не може. Бо що тільки люди́на посіє, те саме й пожне!
Nolite errare: Deus non irridetur. Quæ enim seminaverit homo, hæc et metet.
8 Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для Духа, той від Духа пожне життя вічне. (aiōnios g166)
Quoniam qui seminat in carne sua, de carne et metet corruptionem: qui autem seminat in spiritu, de spiritu metet vitam æternam. (aiōnios g166)
9 А роблячи добре, не зну́джуймося, бо ча́су свого пожнемо́, коли не ослабнемо.
Bonum autem facientes, non deficiamus: tempore enim suo metemus non deficientes.
10 Тож тому́, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!
Ergo dum tempus habemus, operemur bonum ad omnes, maxime autem ad domesticos fidei.
11 Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою!
Videte qualibus litteris scripsi vobis mea manu.
12 Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.
Quicumque enim volunt placere in carne, hi cogunt vos circumcidi, tantum ut crucis Christi persecutionem non patiantur.
13 Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Зако́на, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.
Neque enim qui circumciduntur, legem custodiunt: sed volunt vos circumcidi, ut in carne vestra glorientur.
14 А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'я́тий світ для мене, а я для світу.
Mihi autem absit gloriari, nisi in cruce Domini nostri Jesu Christi: per quem mihi mundus crucifixus est, et ego mundo.
15 Бо сили немає ані обрі́зання, ані необрізання, а створі́ння нове́.
In Christo enim Jesu neque circumcisio aliquid valet, neque præputium, sed nova creatura.
16 А всі ті, хто пі́де за цим пра́вилом, — мир та милість на них, і на Ізраїля Божого!
Et quicumque hanc regulam secuti fuerint, pax super illos, et misericordia, et super Israël Dei.
17 Зре́штою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу́ я Ісусові рани на тілі своїм!
De cetero, nemo mihi molestus sit: ego enim stigmata Domini Jesu in corpore meo porto.
18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амі́нь.
Gratia Domini nostri Jesu Christi cum spiritu vestro, fratres. Amen.
