До галатів 4
1 Тож кажу́ я: поки спадкоє́мець дити́на, — він нічим від раба не різни́ться, хоч він пан над усім,
Digo, porém, que, enquanto o herdeiro é criança, em nada é diferente do servo, ainda que seja senhor de tudo.
2 але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько.
Mas está sob tutores e administradores, até o tempo determinado pelo pai.
3 Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу.
Assim também nós, quando éramos crianças, estávamos escravizados debaixo dos princípios elementares do mundo.
4 Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном,
Mas quando o tempo se completou, Deus enviou o seu Filho, nascido de mulher, nascido sob a Lei,
5 щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́.
para redimir os que estavam sob a Lei, a fim de que nós recebêssemos a adoção como filhos.
6 А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“
E, como sois filhos, Deus enviou aos nossos corações o Espírito do seu Filho, que clama: “Aba, Pai!”
7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа.
Portanto, tu já não és mais servo, mas sim filho; e se és filho, também és herdeiro por meio de Deus.
8 Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти бога́ми вони не були́.
Quando, porém, não conhecíeis a Deus, vós servíeis aos que por natureza não são deuses.
9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити?
Mas agora, que conheceis Deus, mais que isso, por Deus sois conhecidos, por que voltais outra vez aos fracos e miseráveis princípios elementares, aos quais quereis servir de novo?
10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки.
Vós guardais dias, meses, tempos, e anos.
11 Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?.
Temo a vosso respeito de que talvez eu tenha trabalhado para convosco em vão.
12 Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили!
Rogo-vos, irmãos, que sejais como eu, pois também eu sou como vós. Nenhum mal me fizestes.
13 І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію,
E vós sabeis que foi com uma enfermidade da carne que vos anunciei o Evangelho pela primeira vez;
14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!
E não cedestes à tentação de ter desprezo ou repugnância por meu aspecto físico; ao contrário, vós me recebestes como a um mensageiro de Deus, como ao [próprio] Cristo Jesus.
15 Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б!
Onde está, pois, a vossa alegria? Pois eu vos dou testemunho de que, se fosse possível, teríeis arrancado os vossos próprios olhos para dá-los a mim.
16 Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам?
Tornei-me, por acaso, vosso inimigo por ter vos dito a verdade?
17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них.
Eles têm interesse por vós, mas não com boa intenção; mas querem vos isolar [de mim], para que vós mostreis interesse por eles.
18 То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас.
É bom, porém, mostrar interesse para o bem sempre, e não somente quando estou presente convosco.
19 Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас!
Meus filhinhos, por quem volto a sofrer dores de parto, até que Cristo seja formado em vós:
20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.
queria eu estar agora presente convosco, e mudar meu tom de voz, pois estou perplexo a vosso respeito.
21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Зако́ном: чи не слухаєтесь ви Зако́ну?
Respondei-me vós, que quereis estar sob a Lei: não ouvis a Lei?
22 Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“.
Pois está escrito que Abraão tinha dois filhos: um da escrava, e outro da livre.
23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею.
O da escrava nasceu segundo a carne, mas o da livre, pela promessa.
24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р.
Isto serve de ilustração, pois estes são dois pactos: um é o do monte Sinai, que gera filhos para a escravidão, que é Agar.
25 Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́.
Ora, esta Agar é o monte Sinai, na Arábia, e corresponde à Jerusalém de agora, pois é escravizada com os filhos dela.
26 А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам!
Mas a Jerusalém de cima é livre; esta é a nossa mãe.
27 Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“
Pois está escrito: Alegra-te, ó estéril, que não geras filhos; extravasa gritando de júbilo, tu, que não estás de parto; porque muitos mais são os filhos da solitária, que os da que tem marido.
28 А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком!
Vós, porém, irmãos, como Isaque, sois filhos da promessa.
29 Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
Porém, assim como naquele tempo o que nasceu segundo a carne perseguia o que [nasceu] segundo o Espírito, assim também é agora.
30 Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“.
Mas o que diz a Escritura? Expulsa a escrava e o filho dela, porque de maneira nenhuma o filho da escrava herdará com o filho da livre.
31 Тому́, браття, не сини́ ми рабині, але вільної!
Portanto, irmãos, não somos filhos da escrava, mas sim da livre.
