До галатів 4
1 Тож кажу́ я: поки спадкоє́мець дити́на, — він нічим від раба не різни́ться, хоч він пан над усім,
Su ntakula vinu, muhala pakawera kankali mwana mdidini hapeni kaweri ntambu yingi na mumanda tembera ulunda woseri uwera wakuwi.
2 але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько.
Mweni kawera pasi pa walera wakuwi na yawalolera ulunda wakuwi mpaka shipindi sha kuhala shashitulitwi na tati gwakuwi.
3 Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу.
Ntambu iraa ayi twenga patuweriti handa twankali wana wadidini tuweriti wamanda wa vintu vyaviwera na uwezu vyavikolamlima pasipanu.
4 Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном,
Kumbiti shipindi shilii shashitulitwi pashisokiti, Mlungu kamtumiti mwana gwakuwi yakayiwukiti kwa mdala, yomberi kiwukiti pasi pa Malagaliru Mlungu gakamupananiti Musa,
5 щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́.
kapati kuwalopoziya wantu woseri yawawera pasi pa Malagaliru, su tupati kutendwa wana wa Mlungu.
6 А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“
Toziya vinu mwenga mwawana wakuwi, Mlungu kamtumiti Rohu gwa Mwana gwakuwi mumyoyu mwenu, Rohu yakashema “Aba” mana yakuwi “Tati.”
7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа.
Su gwenga gwa mumanda ndiri kayi, kumbiti gwamwana na gwenga paguwera mwana, su haguwanki goseri Mlungu gakawatuliriti wana wakuwi.
8 Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти бога́ми вони не були́.
Makashu pamumumaniti ndiri Mlungu, muweriti wamanda wa vilii vyaviwera ndiri milungu nakaka.
9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити?
Kumbiti vinu mumumana Mlungu ama nongi mumanikana na Mlungu, iwera hashi mwankuviwuyira vintu legilegi na vyavihera shintu, vintu vilii vyavikolamlima pasipanu, kwa vintu avi mfira kuwera wamanda kayi?
10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки.
Mwenga mwankali mwankugakola nentu mashaka na myezi na vipindi vya vinja na vinja!
11 Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?.
Neni ntira kuusu mwenga, pamonga lihengu lyantenditi kwa mwenga lyagamira hera.
12 Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили!
Walongu wangu, nuwahiga muweri gambira neni, toziya neni wera gambira mwenga. Muntendera ndiri shidoda shoseri.
13 І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію,
Mwenga muvimana kuwera toziya ya ulweli wangu, neni mpatiti lupenu lwa kuwera na mwenga na kuwabwelera Shisoweru Shiwagira kwa mala ya kwanja.
14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!
Tembera ulweli wangu uwatuliti mumajeru, mwenga mumbeziyiti ndiri ama kumonera shinyakali. Kumbiti mwenga munankiti gambira neni ndo ntumintumi gwa kumpindi gwa Mlungu, gambira neni ndo Kristu Yesu mweni.
15 Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б!
Ntambu ya nemeleru yamuweriti nayu igenda koshi? Neni weza kupitawulira, shipindi shilii memuwezi kugakolopola masu genu na kumpanani neni.
16 Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам?
Hashi, neni nwera mngondu gwenu kwa kuwagambira unakaka?
17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них.
Wantu walii yawagolokera kuwera mfati Malagaliru, walanguziya handa wankuwashera mwenga, kumbiti nfiru zyawu ziherepa ndiri. Shintu shawafira ndo kuwalekenaziya mwenga na twenga su mpati kuwera kwa womberi.
18 То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас.
Iherepa kuwera na bidii ya kutenda vitwatira viherepa kila shipindi. Neni pawera na mwenga, na shipindi shilii neni pawera ndiri pamuhera na mwenga.
19 Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас!
Wana wangu! Gambira utama wa kwiwura mwana, neni mpata kayi utama toziya ya mwenga mpaka pamuwera na ntambu ya Kristu mngati mwenu.
20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.
Neni menfiri kuwera na mwenga shipindi shilaa ashi, pamonga meng'alambuli liziwu lyangu. Neni nkolwa na lyoga kuusu mwenga!
21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Зако́ном: чи не слухаєтесь ви Зако́ну?
Mung'ambiri, mwenga yamufira kukolwamlima na Malagaliru Mlungu gakamupananiti Musa, hashi mwenga muvimana ndiri yagatakula Malagaliru?
22 Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“.
Toziya ilembwa Mumalembu Mananagala kuwera Aburahamu kaweriti na wana wawili, mwana yumu kiwukiti kwa mawu mmanda na yumonga kiwukiti kwa mawu mlekeziwa.
23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею.
Kumbiti mwana yakayiwukiti kwa mawu mmanda, kiwukiti kwa ntambu ya mafiliru ga muntu, kumbiti mwana ulii yakayiwukiti kwa mawu mlekeziwa, kiwukiti kulawirana na lagilu lya Mlungu.
24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р.
Vitwatira avi viweriti mfanu wa ujumbi tunga. Toziya wamawu wawili awa wawera ndo mfanu gwa malinganiru mawili. Hajiri, wana wakuwi wayiwukiti muntambu ya umanda. Agu ndo mfanu wa lipatanu lyalitendikiti kulugongu lwa Sinayi.
25 Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́.
Vinu Hajiri kankulinganiziwa na lugongu lwa Sinayi lwaluwera Arabiya na luwera mfanu gwa lushi lwa vinu lwa Yerusalemu yayiwera vinu muumanda pamuhera na wana wakuwi.
26 А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам!
Kumbiti Yerusalemu yayiwera kumpindi yagambira mdala mlekeziwa na yomberi ndo mawu gwetu.
27 Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“
Toziya Malembu Mananagala galembwa, “Gunemeleri gwenga yaguwera mpendi, gwenga yagwiwura ndiri! Gubotangi na gutagi lusheka gwenga yagumana ndiri utama wa kwiwura mwana. Toziya wana wa ulii yakalekitwi ndo wavuwa kuliku wana wa ulii yakaweriti na mpalu.”
28 А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком!
Vinu mwenga walongu wangu muwera wana wa lagilu gambira Isaka.
29 Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
Kumbiti handa yayiweriti mashaka galii ulii yakayiwukiti kwa mafiliru ga muntu kamtabisiyiti ulii yakayiwukiti kwa mafiliru ga Rohu wa Mlungu, ndo ntambu yayiwera ata vinu.
30 Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“.
Kumbiti Malembu Mananagala galonga hashi? Galonga, “Gumuwingi mawu mmanda pamuhera na mwana gwakuwi, toziya mwana gwa mmanda hapeni kahali pamuhera na mwana gwa mawu mlekeziwa.”
31 Тому́, браття, не сини́ ми рабині, але вільної!
Su walongu wangu, twenga twawana ndiri wa mawu mmanda kumbiti twawana wa mawu mlekeziwa.
