До галатів 3

1 О, ви нерозумні гала́ти! Хто вас звів не кори́тися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакре́слений був, як ніби між вами розп'я́тий?

О, несмысленные Галаты! кто прельстил вас не покоряться истине, вас, у которых перед глазами предначертан был Иисус Христос, как бы у вас распятый?

2 Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли́ Духа ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру?

Сие только хочу знать от вас: через дела ли закона вы получили Духа или через наставление в вере?

3 Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите́ тепер тілом?

Так ли вы несмысленны, что, начав духом, теперь оканчиваете плотью?

4 Чи ви так багато терпіли нада́рмо? Коли б тільки надармо!

Столь многое потерпели вы неужели без пользы? О, если бы только без пользы!

5 Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, — чи чинить ділами Зако́ну, чи із про́повіді про віру?

Подающий вам Духа и совершающий между вами чудеса через дела ли закона сие производит или через наставление в вере?

6 Так як Авраа́м „був увірував в Бога, — і це залічено за праведність йому“.

Так Авраам поверил Богу, и это вменилось ему в праведность.

7 Тож знайте, що ті, хто від віри, — то сини Авраа́мові.

Познайте же, что верующие суть сыны Авраама.

8 І Писа́ння, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовісти́ло Авраамові: „Благосло́вляться в тобі всі наро́ди!“

И Писание, провидя, что Бог верою оправдает язычников, предвозвестило Аврааму: в тебе благословятся все народы.

9 Тому́ ті, хто від віри, бу́дуть поблагосло́влені з вірним Авраамом.

Итак верующие благословляются с верным Авраамом,

10 А всі ті, хто на діла Зако́ну покладається, — вони під прокля́ттям. Бо написано: , Прокля́тий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Зако́ну, щоб чинити оте!“

а все, утверждающиеся на делах закона, находятся под клятвою. Ибо написано: проклят всяк, кто не исполняет постоянно всего, что написано в книге закона.

11 А що перед Богом Зако́ном ніхто не виправдується, то це ясно, бо „праведний житиме вірою“.

А что законом никто не оправдывается пред Богом, это ясно, потому что праведный верою жив будет.

12 А Зако́н не від віри, але „хто чинитиме те, той житиме ним“.

А закон не по вере; но кто исполняет его, тот жив будет им.

13 Христос відкупив нас від прокля́ття Зако́ну, ставши прокля́ттям за нас, бо написано: „Прокля́тий усякий, хто ви́сить на дереві“,

Христос искупил нас от клятвы закона, сделавшись за нас клятвою ибо написано: проклят всяк, висящий на древе,

14 щоб Авраамове благослове́ння в Ісусі Христі поши́рилося на поган, щоб обі́тницю Духа прийняти нам вірою.

дабы благословение Авраамово через Христа Иисуса распространилось на язычников, чтобы нам получить обещанного Духа верою.

15 Браття, кажу́ я по-лю́дському: навіть лю́дського затве́рдженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.

Братия! говорю по рассуждению человеческому: даже человеком утвержденного завещания никто не отменяет и не прибавляет к нему.

16 А обі́тниці да́ні були Авраамові й насінню його. Не говориться: „і насінням“, як про багатьох, але як про одно́го: „і Насінню твоєму“, яке є Христос.

Но Аврааму даны были обетования и семени его. Не сказано: и потомкам, как бы о многих, но как об одном: и семени твоему, которое есть Христос.

17 А я кажу́ це, що заповіту, від Бога затве́рдженого, Зако́н, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обі́тницю він зруйнував.

Я говорю то, что завета о Христе, прежде Богом утвержденного, закон, явившийся спустя четыреста тридцать лет, не отменяет так, чтобы обетование потеряло силу.

18 Бо коли від Зако́ну спадщина, то вже не з обі́тниці; Авраамові ж Бог дарував із обі́тниці.

Ибо если по закону наследство, то уже не по обетованию; но Аврааму Бог даровал оное по обетованию.

19 Що ж Зако́н? Він був даний з причини пере́ступів, аж поки при́йде Насіння, якому обі́тниця да́на була́; він учинений був анголами рукою посере́дника.

Для чего же закон? Он дан после по причине преступлений, до времени пришествия семени, к которому относится обетование, и преподан через Ангелов, рукою посредника.

20 Але посере́дник не є для одно́го, Бог же один.

Но посредник при одном не бывает, а Бог один.

21 Отож, чи ж Зако́н проти Божих обі́тниць? Зо́всім ні! Якби бо був да́ний Зако́н, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Зако́ну!

Итак, закон противен обетованиям Божиим? Никак! Ибо если бы дан был закон, могущий животворить, то подлинно праведность была бы от закона;

22 Та все зачинило Писа́ння під гріх, щоб віруючим була да́на обі́тниця з віри в Ісуса Христа.

но Писание всех заключило под грехом, дабы обетование верующим дано было по вере в Иисуса Христа.

23 Але поки прийшла віра, під Зако́ном стере́жено нас, за́мкнених до при́ходу віри, що мала об'яви́тись.

А до пришествия веры мы заключены были под стражею закона, до того времени, как надлежало открыться вере.

24 Тому то Зако́н вихо́вником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.

Итак закон был для нас детоводителем ко Христу, дабы нам оправдаться верою;

25 А як віра прийшла, то вже ми не під вихо́вником.

по пришествии же веры мы уже не под руководством детоводителя.

26 Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!

Ибо все вы сыны Божии по вере во Христа Иисуса;

27 Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягну́лися!

все вы, во Христа крестившиеся, во Христа облеклись.

28 Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, — бо всі ви один у Христі Ісусі!

Нет уже Иудея, ни язычника; нет раба, ни свободного; нет мужеского пола, ни женского: ибо все вы одно во Христе Иисусе.

29 А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обі́тницею спадкоємці.

Если же вы Христовы, то вы семя Авраамово и по обетованию наследники.