До галатів 1
1 Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
Mǝnki Pawlus, rosul bolƣan (insanlar tǝripidin ǝmǝs yaki insanlarning wasitisi bilǝn ǝmǝs, bǝlki Əysa Mǝsiⱨ wǝ Uni ɵlgǝnlǝrdin tirildürgüqi Huda’Ata tǝripidin tǝyinlǝngǝn)
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:
wǝ mǝn bilǝn billǝ turuwatⱪan barliⱪ ⱪerindaxlardin Galatiya ɵlkisidiki jamaǝtlǝrgǝ salam.
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
Huda’Ata wǝ Rǝbbimiz Əysa Mǝsiⱨdin silǝrgǝ meⱨir-xǝpⱪǝt wǝ hatirjǝmlik bolƣay!
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — (aiōn g165)
U Huda’Atimizning iradisi boyiqǝ bizni bu ⱨazirⱪi rǝzil zamandin ⱪutⱪuzuxⱪa Ɵzini gunaⱨlirimiz üqün pida ⱪildi; (aiōn g165)
Hudaƣa barliⱪ xan-xǝrǝp ǝbǝdil-ǝbǝdgiqǝ bolƣay, amin! (aiōn g165)
6 Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,
Silǝr ɵzünglarni Mǝsiⱨning meⱨir-xǝpⱪiti arⱪiliⱪ Qaⱪirƣuqining yenidin xunqǝ tez yiraⱪlaxturup baxⱪiqǝ bir hil «hux hǝwǝr»gǝ ǝgixip ketiwatⱪininglarƣa intayin ⱨǝyran ⱪalmaⱪtimǝn!
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.
Əmǝliyǝttǝ u ⱨeqⱪandaⱪ baxⱪa «hux hǝwǝr» ǝmǝstur! — pǝⱪǝtla bǝzi kixilǝr silǝrni ⱪaymaⱪturup, Mǝsiⱨning hux hǝwirini burmilimaⱪqi bolƣan, halas.
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!
Lekin ⱨǝtta biz ɵzimiz bolayli yaki asmandin qüxkǝn pǝrixtǝ bolsun, birsi bizning silǝrgǝ jakarliƣinimizƣa ohximaydiƣan baxⱪa bir «hux hǝwǝr»ni silǝrgǝ jakarlisa, bexiƣa lǝnǝt yaƣsun!
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!
Biz burun eytⱪinimizdǝk, ⱨazirmu mǝn xuni eytimǝnki, birsi silǝrning ⱪobul ⱪilƣininglarƣa ohximaydiƣan baxⱪa bir hux hǝwǝrni jakarlisa, bexiƣa lǝnǝt yaƣsun!
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.
Mǝn Hudani ixǝndürüxüm kerǝkmu yaki insanlarni ixǝndürüxüm kerǝkmu? Yaki insanlarni hursǝn ⱪilixim kerǝkmu? Mǝn insanlarni hursǝn ⱪilixni nixan ⱪilƣan bolsam, Mǝsiⱨning ⱪuli bolmiƣan bolattim.
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.
Əmdi, i ⱪerindaxlar, silǝrgǝ xuni uⱪturimǝnki, mǝn jakarlaydiƣan hux hǝwǝr insanlardin kǝlgǝn ǝmǝs.
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.
Qünki mǝn uni insandin ⱪobul ⱪilƣinim yoⱪ yaki birǝr kixi uni manga ɵgǝtkini yoⱪ, bǝlki Əysa Mǝsiⱨ manga wǝⱨiy arⱪiliⱪ yǝtküzgǝn.
13 Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.
Qünki silǝr mening Yǝⱨudiylarning diniy yolida ⱪandaⱪ ⱨayat kǝqürgǝnlikim toƣruluⱪ — mening Hudaning jamaitigǝ ǝxǝddiy ziyankǝxlik ⱪilip uningƣa buzƣunqiliⱪ ⱪilƣanliⱪimni angliƣansilǝr.
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.
Ⱨǝmdǝ mǝn Yǝⱨudiylarning diniy yolida elimizdiki nurƣun tǝngtuxlirimdin helila aldida turattim wǝ ata-bowilirimning ǝn’ǝnilirini saⱪlaxⱪa pǝwⱪul’addǝ ⱪizƣin idim.
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав
Əmma anamning ⱪorsiⱪidin tartip meni Ɵzi üqün ayrip, meⱨir-xǝpⱪiti arⱪiliⱪ meni qaⱪirƣan Huda Ɵz Oƣlini ǝllǝr arisida jakarlax üqün mǝndǝ uni axkarilaxni layiⱪ kɵrginidǝ, mǝn ⱨeqⱪandaⱪ ⱪan-ǝt igisi bilǝn mǝsliⱨǝtlǝxmǝy,
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.
yaki Yerusalemƣa mǝndin ilgiri rosul bolƣanlar bilǝn kɵrüxüxkǝ barmay, bǝlki udul Ərǝbistanƣa atlandim. Keyin Dǝmǝxⱪⱪǝ ⱪaytip kǝldim.
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
Andin üq yildin keyin Yerusalemƣa Petrus bilǝn tonuxuxⱪa bardim wǝ uning ⱪexida on bǝx kün turdum.
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
Əmma xu qaƣda Rǝbning inisi Yaⱪuptin baxⱪa rosullarning ⱨeqⱪaysisi bilǝn kɵrüxmidim.
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!
Mana, mening silǝrgǝ ⱨazir yazƣinim Huda aldida ⱨeq yalƣan ǝmǝs!
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.
Keyin, mǝn Suriyǝ wǝ Kilikiyǝ ɵlkilirigǝ bardim.
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, -
Əmma Yǝⱨudiyǝdiki Mǝsiⱨdǝ bolƣan jamaǝtlǝr meni qirayimdin tonumaytti.
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.
Ular pǝⱪǝt burun bizgǝ ziyankǝxlik ⱪilƣan adǝmning ɵzi xu qaƣda yoⱪatmaⱪqi bolƣan etiⱪadni ⱨazir hux hǝwǝr dǝp jakarlimaⱪta, dǝp angliƣanidi;
24 І сла́вили Бога вони через мене!
xuningdǝk ular mening sǝwǝbimdin Hudani uluƣlidi.
