До галатів 1
1 Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
Павел апостол (не від людей і не через чоловіка, а через Ісуса Христа й Бога Отця, що воскресив Його з мертвих),
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:
і все браттє, що зо мною, церквам Галацьким:
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
Благодать вам і мир од Бога Отця і від Господа вашого Ісуса Христа,
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — (aiōn g165)
що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від сього віку лукавого, по волї Бога й Отця нашого, (aiōn g165)
6 Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,
Дивуюсь, що так скоро одвернулись від покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовістє.
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.
Воно то не друге, та в такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове.
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!
Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема.
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!
Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема.
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.
Бо чи людей я тепер впевняю (шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим.
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.
Звіщаю ж вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку.
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.
Анї бо від чоловіка не прийняв я його, анї не навчивсь, а через одкриттє Ісуса Христа.
13 Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.
Чували бо про життє мов колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її,
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.
і передував я в Жидівстві перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів.
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав
Як же зводив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю,
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,
відкрити в менї Сина свого, щоб я благовіствував Його між поганами, то зараз не радивсь я з тїлом і кровю,
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.
анї не вийшов у Єрусалим до тих, що були апостолами перш мене, а пійшов у Аравию, та й знов вернувсь у Дамаск.
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
Потім через три роки пійшов я в Єрусалим, щоб побачитись із Петром, і пробув у нього пятнайцять день.
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
Инших же апостолів я не видїв, тільки Якова, брата Господнього.
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!
Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю.
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.
Потім ходив я в сторони Сирські і Киликийські,
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, -
був же незнаний лицем церквам Жидівським у Христї,
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.
а тільки чували, що гонивший нас колись тепер благовіствуе віру, що колись руйнував,
24 І сла́вили Бога вони через мене!
і прославляли у мені Бога.
