Ездра 8

1 А оце го́лови їхніх батьків та їх родові́д, що пішли зо мною, за царю́вання царя Артаксе́ркса, з Вавилону:

Pea ko e kau tuʻukimuʻa ʻi he ngaahi tamai eni, pea ko e tohi hokohoko eni ʻokinautolu naʻa mau ʻalu hake mo au mei Papilone, ʻi he pule ʻa ʻAtakisekisi ko e tuʻi.

2 з Пінхасових синів: Ґершом, з Ітамарових синів: Даніїл, з Давидових синів: Хаттуш.

‌ʻI he ngaahi foha ʻo Finiasi; ko Kesomi: ʻi he ngaahi foha ʻo ʻItama, ko Taniela: ʻi he ngaahi foha ʻo Tevita; ko Hatusi.

3 З Шеханіїних синів, з Пар'ошових синів: Захарій, а з ним за родово́дом — сто й п'ятдеся́т мужчи́н.

‌ʻI he ngaahi foha ʻo Sikania, ʻi he ngaahi foha ʻo Falosi, ko Sakalia: pea naʻe lau mo ia ʻi he hokohoko ʻoe kau tangata ko e toko teau ma nimangofulu.

4 З Пахат-Моавових синів: Ел'єгоенай, син Зерахі́їн, а з ним двісті мужчин.

‌ʻI he ngaahi foha ʻo Pehati-Moape; ko Ilionei ko e foha ʻo Selaia, pea naʻe ʻiate ia ʻae kau tangata ʻe toko uangeau.

5 З синів Затту: Шеханія, син Яхазіїлів, а з ним три сотні мужчин.

‌ʻI he ngaahi foha ʻo Sikania; ko e foha ʻo Saesieli, pea naʻe ʻiate ia ʻae kau tangata ʻe toko tolungeau.

6 А з Адінових синів: Евед, син Йонатанів, а з ним п'ятдеся́т мужчин.

‌ʻI he ngaahi foha ʻo ʻAtini foki; ko Epeti ko e foha ʻo Sioatani, pea naʻe ʻiate ia ʻae kau tangata ʻe toko nimangofulu.

7 А з Еламових синів: Єшая, син Аталіїн, а з ним сімдеся́т мужчин.

Pea ʻi he ngaahi foha ʻo ʻIlami ko Sisaia ko e tama ʻo ʻAtalia, pea naʻe ʻiate ia ʻae kau tangata ʻe toko fitungofulu.

8 А з Шефатіїних синів: Зевадія, син Михаїлів, а з ним вісімдеся́т мужчин.

Pea ʻi he ngaahi foha ʻo Sifatia; ko Sepatia ko e foha ʻo Mikaeli, pea naʻe ʻiate ia ʻae kau tangata ʻe toko valungofulu.

9 З Йоавових синів: Овадія, син Єгіїлів, а з ним двісті й вісімнадцять мужчин.

‌ʻI he ngaahi foha ʻo Soape: ko ʻOpataia ko e foha ʻo Sehieli, pea naʻe ʻiate ia ʻae kau tangata ʻe toko uangeau ma hongofulu ma valu.

10 А з синів Бані: Шеломіт, син Йосіфіїн, а з ним сотня й шістдеся́т мужчин.

Pea ʻi he ngaahi foha ʻo Silomiti ko e foha ʻo Sosifia, pea naʻe ʻiate ia ʻae kau tangata ʻe toko teau ma onongofulu.

11 А з Беваєвих синів: Захарій, син Беваїв, а з ним двадцять і вісім мужчин.

Pea ʻi he ngaahi foha ʻo Pepai, ko Sakalia ko e foha ʻo Pepai, pea naʻe ʻiate ia ʻae kau tangata ʻe toko uofulu ma toko valu.

12 А з Азґадових синів: Йоханан, син Катанів, а з ним сотня й десять мужчин.

Pea ʻi he ngaahi foha ʻo ʻAsikati; ko Sohanani ko e foha ʻo Hakatani, pea naʻe ʻiate ia ʻae kau tangata ʻe toko teau ma hongofulu.

13 А з Адонікамових синів — останні, а оце їхні імена́: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, а з ними шістдеся́т мужчин.

Pea ʻi he ngaahi foha ki mui ʻo ʻAtonikami, ʻaia ko honau hingoa eni, ko Ilifileti, ko Sieli, mo Simaia, pea naʻe ʻiate kinautolu ʻae kau tangata ʻe toko tolungofulu.

14 А з Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, а з ними сімдеся́т мужчин.

‌ʻI he ngaahi foha foki ʻo Pikivai: ko Utei, mo Saputi, pea naʻe ʻiate kinaua ʻae kau tangata ʻe toko fitungofulu.

15 І зібрав я їх до рі́чки, що впадає до Агави, і ми таборува́ли там три дні. І перегля́нув я народ та священиків, і не знайшов там ніко́го з Левієвих синів.

Pea naʻaku fakakātoa fakataha ʻakinautolu ʻi he vaitafe ʻaia ʻoku tafe ki ʻAheva; pea naʻa mau nofo ai ʻi he ngaahi fale fehikitaki ʻi he ʻaho ʻe tolu: pea ne u vakai ʻae kakai, mo e kau taulaʻeiki, pea ne u ʻilo naʻe ʻikai ha niʻihi ʻi he ngaahi foha ʻo Livai.

16 І послав я по Еліезера, по Аріїла, по Шемаю, по Елнатана, і по Яріва, і по Елнатана, і по Натана, і по Захарія, і по Мешуллама, голів, і по Йойаріва, і по Елнатана, учителів.

Pea ne u fekau ke haʻu ʻa ʻEliesa, mo Elieli, mo Simaia, pea mo Elinatani, pea mo Salipe, pea mo Elinatani, pea mo Natani, pea mo Sakalia, pea mo Mesulami, ko e kau tangata tuʻukimuʻa; pea mo Soialipe, pea mo Elinatani, ko e kau tangata loto poto.

17 І відправив я їх до Іддо, голови в місцевості Касіф'я, і вклав в їхні уста слова́, щоб говорити до Іддо та братів його, підда́них у місцевості Касіф'я, щоб вони привели́ нам служи́телів для дому нашого Бога.

Pea ne u fekau ʻakinautolu ke ʻave ʻeku fekau kia Ito ko e ʻeiki ʻi he potu ko Kasifia, pea ne u tala kiate kinautolu ʻaia te nau lea ʻaki kia Ito, pea ki hono ngaahi kāinga ko e kakai Netenimi, ʻi he potu ko Kasifia, koeʻuhi ke nau ʻomi kiate kimautolu ʻae kau taulaʻeiki ki he fale ʻo hotau ʻOtua.

18 I привели́ вони нам, — бо рука нашого Бога була добра до нас, — чоловіка розумного з синів Махлі, сина Левія, Ізраїлевого сина, та Шеревею й синів його та братів його, — вісімнадцять,

Pea ʻi he kau lelei ʻae nima ʻo hotau ʻOtua ʻiate kitautolu naʻa nau ʻomi ha tangata loto poto maʻamautolu, ʻi he ngaahi foha ʻo Mali, ko e foha ʻo Livai, ko e foha ʻo ʻIsileli; mo Selipea, mo hono ngaahi foha mo hono ngaahi kāinga, ko e toko hongofulu ma valu:

19 та Хашавію, а з ним Єшаю, з синів Мерарієвих, братів його та синів його — двадцять,

Pea ko Hasapea, pea fakataha mo ia ʻa Sisaia ʻi he ngaahi foha ʻo Melali, ko hono ngaahi kāinga mo honau ngaahi foha, ko e toko uofulu;

20 а з підда́нців храму, яких дав Давид та зверхники на роботу Левитам, — двісті й двадцять підда́нців: усі вони були́ озна́чені поіме́нно.

Pea ʻoe kau Netenimi foki, ʻaia naʻe fakanofo ʻe Tevita mo e houʻeiki ki he ngāue ʻoe kau Livai, ko e Netenimi ʻe toko uangeau ma uofulu: naʻe lau ʻakinautolu kotoa pē ʻi honau hingoa.

21 І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокоря́тися нам перед лице́м нашого Бога, щоб просити від Нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку,

Pea ne u fanongonongo ʻae ʻaukai ʻi ai, ʻi he veʻe vaitafe ko ʻAheva, koeʻuhi ke mau tautea ʻakimautolu ʻi he ʻao ʻo homau ʻOtua, ke kumi ʻiate ia ʻae hala totonu kiate kimautolu, pea moʻo ʻemau fānau iiki, pea ki heʻemau meʻa kotoa pē.

22 бо я соро́мився просити від царя ві́йська та верхівці́в, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: „Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його — на всіх, хто кидає Його!“

He naʻaku mā ʻo ʻikai faʻa kole ki he tuʻi ha kautau mo e kau tangata heka hoosi ke tokoni ʻakimautolu telia ʻae ngaahi fili ʻi he hala: koeʻuhi naʻa mau lea ki he tuʻi, ʻo pehē, Ko e nima ʻo homau ʻOtua ʻoku ʻiate kinautolu kotoa pē ʻoku kumi kiate ia ke nau lelei ai; ka ko ʻene mālohi mo ʻene houhau ʻe tuʻu kiate kinautolu kotoa pē ʻoku liʻaki ia.

23 І по́стили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублага́ти Себе.

Ko ia naʻa mau ʻaukai ai pea kole ki homau ʻOtua koeʻuhi ko e meʻa ni pea naʻa ne talia lelei ʻakimautolu.

24 І я відділив із священичих зверхників дванадцять до Шеревеї, Хашавії, і до десятьо́х їхніх братів з ними.

Pea ne u fili ʻae toko hongofulu ma toko ua ʻoe kau tuʻukimuʻa ʻoe kau taulaʻeiki, ko Selipea, mo Hasapea, mo hona kāinga ʻe toko hongofulu,

25 І відва́жив я їм срібло й золото та по́суд прине́сення нашого Божого дому, що прине́сли цар, і його дорадники, і його зверхники та ввесь Ізраїль, що знахо́дився там.

Pea naʻaku fakatatau ʻae siliva kiate kinautolu, mo e koula, mo e ngaahi ipu, ʻio, ʻae meʻa foaki ʻoe fale ʻo hotau ʻOtua, ʻaia naʻe ʻatu ʻe he tuʻi, mo ʻene kau fakakaukau, pea mo ʻIsileli kotoa pē naʻe ʻi ai:

26 І відважив я на їхню руку шість сотень і п'ятдеся́т тала́нтів срібла, а срібних речей — сто талантів, золота — сто талантів,

‌ʻIo, naʻaku fakatatau ki honau nima ʻae taleniti siliva ʻe onongeau mo e nimangofulu, mo e ngaahi ipu siliva ko e taleniti ʻe teau, pea ʻi he koula ko e taleniti ʻe teau;

27 а золотих чаш — двадцять на тисячу даре́йків, а посу́дин з золо́ченої й доброї міді — дві, дорогі́, як золото.

Mo e ipu luoluo koula foki ʻe uofulu, ʻoe talami ʻe taha afe: mo e ipu ʻe ua ʻoe kapa lelei, ʻo tatau mo e koula hono maʻongoʻonga.

28 І сказав я до них: „Ви святість для Господа, і цей по́суд — святість, а те срібло та золото — добровільна жертва для Господа, Бога ваших батьків.

Pea ne u pehē kiate kinautolu, “ʻOku māʻoniʻoni ʻakimoutolu kia Sihova; ʻoku māʻoniʻoni mo e ngaahi ipu foki; pea ko e siliva mo e koula ko e meʻa ʻatu loto lelei pe ia kia Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻetau ngaahi tamai.

29 Пильнуйте й бережіть це, аж поки не відва́жите його перед зверхниками священиків і Левитів та зверхниками ба́тьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до кімна́т Господнього дому“.

Ko ia mou leʻohi, mo tauhi ia, kaeʻoua ke toe fakatatau ia ʻi he ʻao ʻoe kau taulaʻeiki lahi mo e kau Livai, mo e kau tuʻukimuʻa ʻoe ngaahi mātuʻa ʻo ʻIsileli ʻi Selūsalema, ʻi he ngaahi potu fale ʻoe fale ʻo Sihova.”

30 І прийняли́ священики та Левити вагу того срібла та золота та того по́суду, щоб відне́сти до Єрусалиму, до дому нашого Бога.

Pea naʻe pehē pe ʻae maʻu ʻe he kau taulaʻeiki mo e kau Livai hono mamafa ʻoe siliva, mo e koula, mo e ngaahi ipu ke ʻomi ia ki Selūsalema ki he fale ʻo hotau ʻOtua.

31 І рушили ми з річки Агави двадцятого дня першого місяця, щоб іти до Єрусалиму. А рука нашого Бога була над нами, і Він урятував нас з руки ворога та чатівника́ на дорозі.

Pea naʻa mau toki hiki mei he vaitafe ʻo ʻAheva ʻi hono hongofulu ma ua ʻoe ʻaho ʻoe ʻuluaki māhina, ke ʻalu ki Selūsalema: pea naʻe ʻiate kimautolu ʻae nima ʻo homau ʻOtua, pea naʻa ne taukapoʻi ʻakimautolu mei he nima ʻoe fili, pea mo kinautolu naʻe toitoiʻi ʻakimautolu ʻi he hala.

32 І прийшли ми до Єрусалиму, і сиділи там три дні.

Pea naʻa mau hoko ki Selūsalema, pea nofo ki ai ʻi he ʻaho ʻe tolu.

33 А четвертого дня відважили ми те срібло й золото та той по́суд у домі нашого Бога на руку священика Меремота, сина Урійїного, а з ним був Елеазар, син Пінхасів, а з ними Йозавад, син Єшуїн, та Ноадія, син Біннуїв, Левити, —

Pea ko eni ʻi hono fā ʻoe ʻaho naʻe fakatatau ai ʻae siliva, mo e koula, mo e ngaahi ipu, ʻi he fale ʻo hotau ʻOtua ʻi he nima ʻo Milemoti ko e foha ʻo ʻUlia ko e taulaʻeiki: pea naʻe ʻiate ia ʻa ʻEliesa ko e foha ʻo Finiasi; pea naʻe ʻiate kinaua ʻa Sosapati ko e foha ʻo Sesua, mo Noatia ko e foha ʻo Pinui, ko e kau Livai;

34 за числом, за вагою на все. І того ча́су була́ записана вся та вага.

Naʻe lau ʻae mamafa ʻoe meʻa taki taha kotoa pē: pea naʻe tohi hono mamafa kotoa pē ʻi he ʻaho ko ia.

35 Ті, що прийшли з поло́ну, сини вигнання, прине́сли цілопа́лення для Бога Ізраїля: дванадцять биків за всього Ізраїля, дев'ятдеся́т і шість баранів, сімдеся́т і сім овець, дванадцять козлів на жертву за гріх, — це все цілопа́лення для Господа.

Pea ko e ngaahi fānau foki ʻakinautolu naʻe fetuku ke pōpula, ʻaia kuo haʻu mei heʻenau nofo pōpula, naʻa nau ʻatu ʻae ngaahi feilaulau tutu ki he ʻOtua ʻo ʻIsileli, ko e fanga pulu ʻe hongofulu ma ua maʻa ʻIsileli kotoa pē, mo e sipitangata ʻe hivangofulu ma ono, ko e fanga lami ʻe fitungofulu ma fitu, ko e fanga kosi tangata ʻe hongofulu ma ua ko e feilaulau koeʻuhi ko e angahala: ko e meʻa ni kotoa pē ko e feilaulau tutu kia Sihova.

36 І віддали́ цареві нака́зи царськи́м сатра́пам та намісникам Зарі́ччя, а ті підтримували наро́д та Божий дім.

Pea naʻa nau ʻatu ʻae ngaahi fekau ʻae tuʻi ki he kau talafekau ʻae tuʻi mo e kau pule fonua ʻi he kauvai ni ʻoe vaitafe: pea naʻa nau tokoni ki he kakai, mo e fale ʻoe ʻOtua.