Єзекіїль 9

1 І кликнув Він в уші мої сильним голосом, кажучи: „Набли́зьте кара́телів міста, і кожен нехай має в своїй руці свої нищівні́ знаря́ддя“.

И возопи во ушы мои гласом великим, глаголя: приближися отмщение града: и кийждо имеяше сосуды истребления в руце своей.

2 І ось прийшли шість чоловіка з дороги горі́шньої брами, що зве́рнена на пі́вніч, і кожен мав у своїй руці свої знаря́ддя розбива́ння, а серед них один чоловік був одя́гнений в льняне́, а пи́сарський калама́р був при сте́гнах його. І вони прийшли, і стали при мідяно́му же́ртівнику.

И се, шесть мужей идоша от пути врат высоких зрящих на север, и коемуждо секира (погубления) в руце его: и муж един посреде их облечен в подир, и пояс от сапфира о чреслех его: и внидоша и сташа близ жертвенника медянаго.

3 А слава Ізраїлевого Бога підняла́ся з-над Херуви́ма, що була над ним, до порога дому. І закли́кав Він чоловіка, одя́гненого в льняне́, що пи́сарський калама́р був при сте́гнах його.

И слава Бога Израилева взыде от Херувимов сущая на них в непокровенное дому: и призва мужа оболчена в подир, иже имеяше на чреслех своих пояс.

4 І сказав Господь до нього: „Перейди сере́диною міста, сере́диною Єрусалиму, і зроби зна́ка на чо́лах людей, що зідхають та стогнуть над усіма́ тими гидо́тами, що робляться в його сере́дині“.

И рече Господь к нему: пройди среде града Иерусалима и даждь знамения на лица мужей стенящих и болезнующих о всех беззакониих бывающих среде их.

5 А до інших Він сказав при мені: „Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не зми́луйтеся!

И сим рече, слышащу мне: идите во град вслед его, изсецыте и не пощадите очима вашима и не помилуйте:

6 Старо́го, юнака, і ді́вчину, і дітей та жінок позабива́йте доще́нту, а до кожної люди́ни, що на ній цей знак, не піді́йдете; а зачне́те від Моєї святині“. І зачали́ вони від тих старих людей, що були перед домом.

старца и юношу и деву, и младенцы и жены избийте в потребление: а ко всем, на нихже есть знамение, не прикасайтеся: от освященных Моих начните. И начаша от мужей старых, иже беша внутрь в дому.

7 І сказав Він до них: „Занечи́стіть цей дім, і напо́вніть подві́р'я тру́пами, і вийдіть!“І вони повихо́дили, і вбивали в місті.

И рече к ним: оскверните дом, и наполните пути мертвецев исходяще, и изсецыте (сущих во граде).

8 І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кли́кав та казав: „О Господи, Боже, чи Ти ви́губиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?“

И бысть внегда сечаху их, остах аз и падох ниц, и возопих и рех: горе, (горе, ) о, люте мне, Адонаю Господи! Еда потребляеши Ты останки Израилевы, егда разливаеши ярость Твою на Иерусалим?

9 І сказав Він до мене: „Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля напо́внена душогу́бствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить.

И рече ко мне: неправда дому Израилева и Иудина возвеличися зело зело, яко наполнися земля людий многих, и град наполнися неправд и нечистот, яко реша: оставил есть Господь землю и не видит Господь.

10 І також Я, — не змилосе́рдиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню доро́гу Я дам на їхню голову!“

И Аз есмь, и не пощадит око Мое, ни помилую, пути их на главы их дах.

11 І ось чоловік, одя́гнений в льняне́, що калама́р був при сте́гнах його, приніс відповідь, кажучи: „Я зробив, як мені наказав Ти!“

И се, муж, оболченый в подир и препоясан поясом о чреслех своих, отвещаваше, глаголя: сотворих, якоже заповедал ми еси.