Єзекіїль 6
1 І було мені слово Господнє таке:
Angraeng ih lok kai khaeah angzoh,
2 „Сину лю́дський, зверни своє обличчя до Ізраїлевих гір, і пророкуй на них,
kami capa, Israel maenawk bangah angqoi ah loe, nihcae misahaih lok to taphong ah;
3 та й скажеш: Гори Ізраїлеві, послухайте сло́ва Господа Бога! Так говорить Господь Бог гора́м та підгі́ркам, і рі́чищам та долинам: Ось Я спрова́джу на вас меча, і ви́гублю ваші па́гірки, —
Aw Israel maenawk, Angraeng Sithaw ih lok to tahngai oh; Angraeng Sithaw mah maenawk, maesomnawk, vapuinawk hoi azawnnawk khaeah hae tiah lokthuih; khenah, Kai mah roe, nangcae khaeah sumsen to ka sin moe, nangcae ih hmuensangnawk to ka phraek han.
4 і будуть опусто́шені ваші же́ртівники, і будуть розби́ті ваші фіґури сонця, і кину Я ваших побитих перед вашими божка́ми!
Na hmaicamnawk loe angqai krangah om tih, krangnawk to amro tih; na sak o ih krangnawk hmaa ah nangmah ih kaminawk to ka hum han.
5 І дам трупи Ізраїлевих синів перед їхніми божка́ми, і розпоро́шу ваші кості навколо ваших же́ртівників.
Israel kaminawk ih qok to na sak o ih krangnawk hmaa ah ka pasongh moe, na huhnawk doeh na hmaicam taengah ka haeh han.
6 По всіх місцях вашого перебува́ння міста́ будуть поруйно́вані, а па́гірки попусто́шені, щоб ваші же́ртівники були поруйно́вані та побезче́щені, і щоб були розтро́щені й перестали існувати ваші божки́, і були розби́ті ваші фіґури сонця, і були стерті ваші діла́,
Na oh o haih vangpuinawk loe amro boih tih, hmuensangnawk doeh angqai krang tih boeh; na hmaicamnawk doeh amro tih, na bok o ih krangnawk loe koi phaeng ueloe, anghmaa tih, na sak o cop ih krangnawk to koi boih ueloe, na sak o ih hmuenawk doeh anghmaa boih tih boeh.
7 І впаде́ забитий між вами, і ви пізнаєте, що Я — Госпо́дь!
Na prae thungah nangmah ih kaminawk to hum o boih tih, to naah Kai loe Angraeng ni, tiah na panoek o tih.
8 А Я позоставлю з вас решту, бо будете мати врято́ваних від меча серед наро́дів, коли ви будете розпоро́шені серед країн.
Toe anghmat kaminawk loe ka pathlung han, thoemto kaminawk loe sumsen hoiah loih o ueloe, prae congca kaminawk salakah anghaeh o phang tih.
9 І ваші врятовані згадають про Мене серед наро́дів, куди бу́дуть за́брані до поло́ну, коли Я зламаю їхнє блудне́ серце, що відпало від Мене, та їхні очі, що пере́люб чинили з своїми божка́ми, і вони самі бу́дуть бри́дитися тих злих речей, що робили, щодо всіх їхніх гидо́т.
Kai khae hoi amkhraeng, zaesak koehhaih palungthinnawk, krang bokhaih hoi zaesak koehhaih miknawk to kam rosak naah loe, kaloih kaminawk mah misong ah a oh o haih prae hoiah kai to panoek o tih; panuet kathok hmuen to a sak o pongah angmacae hoi angmacae to panuet o tih.
10 І пізна́ють вони, що Я — Госпо́дь, і що Я не нада́рмо говорив, що вчиню́ їм оцю злу річ!
Kai loe Angraeng ni, tiah nihcae mah panoek o ueloe, nihcae nuiah kasae phaksak han ka thuih ih lok doeh ka thui rumram ai, tito nihcae mah panoek o tih.
11 Так говорить Господь Бог: Удар своєю долонею й ту́пни ногою своєю, і скажи: Горе за всі злі вчинки Ізраїлевого дому, за які вони попа́дають від меча, голоду та морови́ці!
Angraeng Sithaw mah, Ezekiel, Israel kaminawk mah sak o ih kahoih ai panuet kathok hmuen pongah, Alas, tiah dawnraihaih lok to thui ah! Ban atumh ah loe, khok hoiah tacu ah; nihcae loe sumsen, khokhahaih, kasae nathaih hoiah dueh o tih boeh.
12 Той, хто далекий, помре від морови́ці, а хто близьки́й — впаде від меча, а хто позостане та буде врято́ваний — помре від голоду. І так Я ви́кінчу Свою лютість на них!
Kangthla ah kaom kami loe kasae nathaih hoiah dueh o ueloe, anghnai ah kaom kami loe sumsen hoiah dueh o tih; takui khoep ih kami hoi anghmat kami loe khokhahaih hoiah dueh o tih: to tiah palung ka phuihaih nihcae nuiah ka koepsak han.
13 І пізна́єте ви, що Я — Госпо́дь, коли їхні забиті будуть лежати серед їхніх божкі́в навколо їхніх же́ртівників на всякім високім підгі́р'ї, на всіх щита́х гір, і під усяким зеленим деревом, і під усяким густим дубом, на місці, де вони прино́сили приємні пахощі для всіх своїх божкі́в.
Angmacae hmaicam taeng ih krangnawk salakah, maesangnawk hoi maenawk nui boih ah, thing tahlip boih ah, aqam kabuk thing tlim boih ah, a bok o ih krangnawk hanah hmuihoih thlaek ih ahmuen ah, angmacae ih kami hum o naah ni, Kai loe Angraeng ni, tiah na panoek o tih.
14 І Я ви́тягну руку Свою на них, і зроблю́ цей Край спусто́шенням та пу́сткою, від пустині аж до Рівли́, по всіх місцях їхнього сиді́ння... І пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“
Nihcae nuiah ban ka payuengh moe, prae to ka pongsak sut han, ue, praezaek hoiah nihcae ohhaih ahmuen, Diblah karoek to angqai krang ah ka suek naah, to naah nihcae mah Kai loe Angraeng ni, tiah panoek o tih, tiah ang naa.
