Єзекіїль 34

1 І було мені слово Господнє таке:

Angraeng ih lok kai khaeah angzoh,

2 „Сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлевих па́стирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих па́стирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим па́стирям, які пасу́ть самих себе! Хіба ж не ота́ру повинні па́сти па́стирі?

kami capa, Israel tuu toepkungnawk misa haih lok to taphong ah; lok to taphong ah loe, nihcae khaeah, Angraeng Sithaw mah tuu toep kamkinawk khaeah, Angmacae khue khenzawn Israel tuu toep kaminawk, khosak na bing o! Tuu toep kaminawk loe angmah ih tuunawk to pacah mak ai maw?

3 Жир ви їсте, та вовну вдяга́єте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасе́те!

Nangcae loe tahnutui na naek o, tuumui to nang khuk o moe, kathawk koek moinawk to na boh o, toe tuunawk to na khenzawn o ai.

4 Слаби́х не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пора́неної не перев'язуєте, споло́шеної не вертаєте, і заги́нулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорсто́кістю!

Thazok kaminawk to tha na paek o ai, nganna kaminawk ngan na tui o sak ai moe, ahmaa caa kaminawk ahmaa na kom pae o ai; loklam amkhraeng kaminawk na hoi o let ai moe, anghmaa kaminawk to na pakrong o ai; toe nihcae to tha patohhaih hoiah na uk o.

5 І порозпоро́шувалися вони з браку па́стиря, і стали за ї́жу для всякої польово́ї звірини́, і порозбіга́лися.

Tuu toep kami om ai pongah tuunawk loe amkhraeng o boih boeh; amkhraeng o phang naah, moi kasannawk ih rawkcak ah ang coeng o.

6 Блукає ота́ра Моя по всіх го́рах та по всіх високих згі́р'ях, і по всій широкій землі розпоро́шена ота́ра Моя, і немає ніко́го, хто турбува́вся б про них, і немає ніко́го, хто б їх шукав!

Kai ih tuunawk loe mae hoi maesomnawk ah avah o boih boeh. Long pum ah avah o, mi mah doeh pakrong o ai, tiah thuih.

7 Тому, па́стирі, послухайте слова Господнього:

To pongah, nangcae tuu toep kaminawk, Angraeng ih lok hae tahngai oh;

8 Як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ота́ра Моя поли́шена на здо́бич, і стала ота́ра Моя за їжу для всякої польово́ї звірини́ через брак па́стиря, і па́стирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасу́ть па́стирі Мої, а отари Моєї не пасу́ть,

kai ka hing baktih toengah, Angraeng Sithaw mah, Tuu toep kami om ai, kai ih tuu toep kaminawk loe kai ih tuu to pakrong o ai, kai ih tuu to pacah o ai, angmah hoi angmah to amcah lat pongah, kai ih tuunawk loe hum han ah oh o moe, taw ih moi kasannawk rawkcak ah angcoeng o boih boeh, tiah thuih.

9 тому́, па́стирі, послухайте слова Господнього:

To pongah Aw tuu toep kaminawk, Angraeng ih lok hae tahngai oh,

10 Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих па́стирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву́ їх від пасі́ння отари, і ті па́стирі не будуть уже па́сти сами́х себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за ї́жу.

Angraeng Sithaw mah, Khenah, tuu toep kaminawk to misa kang thawk thuih han, nihcae khaeah kaimah ih tuu kawng to ka thuih han, tuu toep kaminawk mah angmacae ih zok angkok o thaih han ai ah, tuu pacahhaih kang haksak han; nihcae pakha thung hoiah kaimah ih tuunawk to ka pahlong han, to naah ka tuunawk loe nihcae ih buh ah om o mak ai boeh, tiah thuih.

11 Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегля́ну їх.

Angraeng Sithaw mah, Khenah, kaimah ih tuunawk to kaimah roe ka pakrong moe, ka toep han boeh.

12 Як пастух перегляда́є своє ста́до того дня, коли він серед своєї розпоро́шеної отари, так Я перегля́ну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпоро́шені за хма́рного та імли́стого дня.

Tuu toepkung loe athun naah amhet phang tuunawk taengah oh thuih moe, a toep baktih toengah kaimah ih tuunawk to ka toep han; Tamai hoi khoving thungah amhet o haih ahmuen kruek hoiah nihcae to ka pahlong han.

13 І ви́проваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу́ їх до їхньої землі, і бу́ду їх па́сти на Ізраїлевих гора́х, при рі́чищах та по всіх осе́лях кра́ю.

Nihcae to kaminawk salak hoiah ka hoih han, praenawk thung hoiah ka huih cuu moe, angmacae prae thungah ka caeh haih han; nihcae to Israel maenawk nuiah, vapuinawk taeng hoi prae thung ih ohhaih ahmuen boih ah ka pacah han boeh.

14 На пасови́щі доброму па́стиму їх, і на високих Ізраїлевих гора́х буде їхній ви́пас, — там вони будуть лежати на ви́пасі доброму, і випаса́тимуть сите пасови́ще на Ізраїлевих гора́х!

Nihcae to kahoih qam ahmuen ah ka pacah han, nihcae ih takha loe Israel maesangnawk nuiah om tih; nihcae loe Israel maenawk nui ih kahoih takha thungah tabok o ueloe, caaknaek kahoih to caa o tih, tiah thuih.

15 Я буду па́сти отару Свою, і Я їх покладу́ на спочи́нок, говорить Господь Бог.

Kaimah ih tuunawk to kaimah roe ka pacah moe, ka taboksak han, tiah Angraeng Sithaw mah thuih.

16 Загинулу вівцю́ відшукаю, а споло́шену поверну́, а пора́нену перев'яжу́, а хвору зміцню́, а ситу та сильну погублю́, — буду па́сти її правосуддям!

Kanghmaa tuu to ka pakrong moe, loklam amkhraeng tuu to ka zaeh let han, ahmaa caa tuu to ahmaa ka komh pae moe, thacak ai tuu to tha ka caksak han; toe kathawk hruk moe, thacak tuu loe ka hum han; tuunawk to toenghaih hoiah ka sak han.

17 А ви, ота́ро Моя, так говорить Господь Бог: Ось Я бу́ду судити між вівце́ю й вівцею, між барано́м і козла́ми.

Nangcae hanah loe, Aw kai ih tuunawk, Angraeng Sithaw mah, Khenah, tuu maeto hoi maeto salak, tuu taenawk hoi maeh taenawk salakah lok ka takroek han.

18 Чи мало вам того, що ви спа́суєте хороше пасови́ще, а решту ваших пасови́щ ви то́пчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте́, а позосталу ногами своїми каламу́тите?

Nangcae mah kahoih qam to na caak o khue ai ah, kanghmat qam doeh na cawh o han vop maw? Tui kaciim naek khue khawt ai ah tui kaciim to na cawh o han vop maw?

19 І отара Моя мусить випаса́ти пото́птане вашими нога́ми, і пити скаламу́чене вашими ногами!

Kai ih tuunawk mah na cawh o ih qam to caa o ueloe, nam nuu o sak ih tui to nae o tih maw? tiah thuih.

20 Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу́ між вівце́ю ситою й між вівцею худою.

To pongah Angraeng Sithaw mah, Khenah, tuu kathawk hoi tuu kazaek to ka tapraek han.

21 За те, що ви бо́ком і раме́ном попиха́єте, і рога́ми вашими ко́лете всіх слаби́х, аж поки не порозпоро́шуєте їх геть,

Nangcae loe thazok tuunawk to ahmuen kruekah amhetsak hanah, panak hoiah maw, palaeng hoiah maw na et o moe, takii hoiah na tanawt o;

22 то Я спасу́ отару Свою, і вона не буде вже за здо́бич, і Я розсуджу́ між вівцею та вівцею!

to pongah kaimah ih tuunawk to ka pahlong han, nihcae loe hum han ih tuu ah om o mak ai boeh; tuu maeto hoi maeto ka tapraek han.

23 І поставлю над ними одно́го па́стиря, і він буде їх па́сти, — раба Мого Давида, він їх буде па́сти, і він їм буде за па́стиря!

Nihcae nuiah tuu toepkung maeto ka suek han, anih mah tuunawk to pacah tih, ka tamna David loe tuu toep kami ah om ueloe, tuunawk to pacah tih, tiah thuih.

24 А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид — кня́зем серед них. Я, Господь, це сказав!

Kai Angraeng loe nihcae ih Sithaw ah ka oh han, ka tamna David loe nihcae salakah siangpahrang capa ah om tih; Kai Angraeng mah thuih boeh.

25 І складу́ Я з ними заповіта миру, і прикінчу́ на землі злу звірину́, і вони пробува́тимуть в пустині безпечно, і будуть спати по ліса́х.

Nihcae hoi angdaeh lokkamhaih to ka sak han, moi kasannawk to prae thung hoiah ka huih boih han; to naah tuunawk loe praezaek ah om o ueloe, taw thungah kamong ah pra o tih boeh.

26 І вчиню́ їх та довкі́лля Мого взгір'я благослове́нням, і спущу́ дощ в його ча́сі, — будуть це дощі благослове́нні.

Nihcae hoi kaimah ih maesom taengnawk boih tahamhoihaih ka paek han; atue phak naah kho kang zohsak han, to naah tahamhoihaih khotui to om tih.

27 І польове́ де́рево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли зламаю зано́зи їхнього ярма́, і врятую їх від руки тих, хто їх понево́лив.

Lawk ih thingkungnawk mah thingthai athai tih, long mah doeh aannawk to tacawtsak tih; prae kaminawk doeh monghaih hoiah khosah o tih; nihcae mah phawh ih hnam to ka petsak moe, misong ah omsak kaminawk ih ban thung hoiah ka pahlong naah, nihcae mah Kai loe Angraeng ni, tiah panoek o tih.

28 І не бу́дуть уже вони за здо́бич для наро́дів, і звірина́ зе́мна не же́ртиме їх, і бу́дуть вони сидіти безпе́чно, і не буде ніко́го, хто б їх настраши́в.

Nihcae loe Sithaw panoek ai kaminawk mah hum han ih om o mak ai boeh, prae thung ih moi kasannawk mah doeh kaek o mak ai boeh; toe kamong ah om o ueloe, mi mah doeh pazih o mak ai boeh.

29 І ви́кохаю їм саджанця́ на славу, і не будуть вони вже за́брані голодом із землі, і не понесу́ть уже га́ньби наро́дів.

Nihcae hanah ahmin kamthang takha to ka sak pae han, prae thungah khokhahaih om mak ai boeh; Sithaw panoek ai kaminawk mah kasae thuihaih doeh om let mak ai boeh.

30 І пізнають вони, що Я — Госпо́дь, Бог їхній, з ними, а вони — наро́д Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог.

To naah nihcae mah, nihcae ih Angraeng Sithaw, Kai loe nihcae hoi nawnto ka oh, Israel imthung takoh loe kai ih kami ah oh o, tiah panoek o tih, tiah Angraeng Sithaw mah thuih.

31 А ви — ота́ра Моя, отара Мого пасови́ська, ви — лю́ди, а Я — Бог ваш, говорить Господь Бог“.

Tuu ka pacahaih ahmuen ah kaom, kai ih tuunawk, nangcae loe kami ah ni na oh o; Kai loe nangcae ih Sithaw ah ka oh, tiah Angraeng Sithaw mah thuih, tiah thui paeh, tiah ang thuih.