Єзекіїль 27

1 І було мені слово Господнє таке:

TUHAN Yang Mahatinggi berkata kepadaku, "Hai manusia fana, nyanyikanlah lagu penguburan ini bagi Tirus, kota pesisir yang berdagang dengan penduduk segala pantai: Tirus, dengan sombong engkau berkata, 'Kecantikanku sungguh sempurna!'

2 „А ти, сину лю́дський, здійми пісню жало́бну про Тир!

3 І скажеш до Тиру: Ти, що при входах морськи́х пробува́єш, що торгуєш з наро́дами на числе́нних острова́х: Так говорить Господь Бог: Тире, ти сказав: я — то корона краси́!

4 У серці морі́в границі твої; будівни́чі твої доверши́ли твою красу́!

Bagimu samudra bagaikan rumah. Kau dibangun seperti kapal indah.

5 З кипари́су з Сені́ру вони збудували для тебе всі до́шки подві́йні, взяли ке́дра з Лива́ну, щоб що́глу зроби́ти на тобі.

Dindingmu kayu aras Gunung Hermon tiang layarmu kayu cemara dari Libanon.

6 З баша́нських дубі́в твої весла зробили, твій по́клад зробили із кости слоно́вої, із смере́ки з острові́в тих Кіттійських.

Dayung-dayungmu dibuat dari pohon-pohon besar di Basan. Geladakmu dibuat dari kayu cemara, dari kepulauan Siprus asalnya, hiasannya tatahan gading berharga.

7 Сорока́тий з Єгипту віссо́н був вітри́лом твоїм, щоб за пра́пора бути тобі; блаки́ть та пурпу́ра з острові́в Еліші стали твоїм покриття́м.

Layar dan tanda pengenalmu dari linen buatan Mesir, dengan aneka sulaman. Halus benar bahan tenda-tendamu, kain dari Siprus berwarna ungu.

8 Мешка́нці Сидо́ну й Арва́ду були весляра́ми тобі, мудреці́ твої, Тире, у тебе були, вони — морепла́вці твої.

Pendayungmu dari Sidon dan Arwad. Anak buahmu sendiri pelaut-pelaut yang cakap.

9 Старші́ із Ґева́лу й його мудреці́ були в тебе за тих, що латали проло́ми твої. Всі морські́ кораблі й морепла́вці їхні в тебе були́, щоб міняти крам твїй.

Tukang-tukang kayu yang bekerja di kapal adalah para pengrajin dari Gebal. Dari setiap negeri kapal-kapal datang hendak mengadakan hubungan dagang.

10 Перс, і Луд, і Пут були в ві́йську твоїм вояка́ми твоїми, вішали в тебе щита́ та шоло́ма, — вони то давали тобі пишноту́.

Prajurit-prajurit dari Persia, Lidia dan Libia masuk tentaramu. Mereka menggantungkan perisai dan topi baja mereka pada tembok-tembok kotamu. Mereka telah membantu mengalahkan musuh-musuh dan menambah kemasyhuranmu.

11 Сино́ве Арваду та ві́йсько твоє — навко́ло на мурах твоїх, а Ґаммадеї на ба́штах твоїх пробува́ли, щити́ свої вішали навколо на мурах твоїх, — вони доверши́ли окрасу твою.

Prajurit-prajurit dari Arwad berjaga di tembok-tembokmu; menara-menaramu dikawal oleh orang-orang dari Gamad. Perisai mereka tergantung berderet-deret pada tembokmu. Merekalah yang melengkapi keindahanmu.

12 Тарші́ш був для те́бе купцем через много́ту багатства усякого; срі́блом, залізом, циною й оливом платили вони за крам твій.

Engkau menjual barang-barang daganganmu yang berlimpah-limpah itu di Spanyol, dan sebagai bayarannya engkau menerima perak, besi, timah putih dan timah hitam.

13 Яван, Тувал та Мешех — це купці твої, — людську душу та мідяні речі давали вони за замі́нний крам твій.

Engkau berdagang di Yunani, di Tubal, dan di Mesekh, dan sebagai bayarannya kau terima dari mereka budak-budak dan barang-barang dari perunggu.

14 З дому Тоґарми давали коні, і верхівців, і мулів за крам твій.

Engkau menukarkan barang-barangmu dengan kuda kereta, kuda tunggang dan bagal dari Bet-Togarma.

15 Сино́ве Дедану — твої покупці́; числе́нні острови́ — торгували з тобою, — рога́ми слоно́вої кости й геба́новим деревом звертали данину твою.

Penduduk Rodus berdagang juga dengan engkau dan penduduk daerah pesisir membeli barang-barang daganganmu dengan gading dan kayu hitam.

16 Арам — твій купець через многість виро́бів твоїх; руби́н, пурпу́ру, і квітча́сту ткани́ну, і віссо́н, і кора́лі та дорогоці́нний камінь давали тобі за крам твій.

Para pedagang dari negeri Siria membeli barang-barang daganganmu dan hasil-hasilmu yang banyak itu. Mereka membayar dengan permata dari batu zamrud, kain merah ungu, kain bersulam, linen halus, permata dari batu koral dan batu merah delima.

17 Юда й Ізраїлів Край — це купці твої; пшеницю з Мінніту, солодо́щі, і мед, і оли́ву й бальза́м давали вони за замі́нний крам твій.

Yehuda dan Israel menukarkan barang daganganmu dengan gandum, madu, minyak zaitun dan rempah-rempah.

18 Дамаск — твій купець через многість виро́бів твоїх, через многість багатства усякого, вином із Хелбону та білою вовною.

Penduduk Damsyik membeli barang daganganmu dan hasil-hasilmu dan membayarnya dengan anggur dari Helbon, bulu domba dari Sahar, besi tempa dan rempah-rempah.

19 Ведан та Яван із Уззалу давали тобі́ за крам залізо обро́блене, бальза́м та очере́т, — було це замінним кра́мом твоїм.

20 Дедан — твій купець килимка́ми до сі́дел при їждженні.

Penduduk Dedan membayar barang-barangmu dengan kain-kain pelana.

21 Арабія та всі кеда́рські князі́ — покупці це твоєї руки; ягня́тами, і барана́ми, і козла́ми, — ними торгі́вля твоя.

Orang Arab dan penguasa tanah Kedar membeli barang-barangmu dengan anak domba, domba jantan dan kambing.

22 Купці Шеви й Рами — покупці це твої, — коштовним бальза́мом, і дорогим усіля́ким камінням та злотом давали вони за това́р твій.

Untuk membeli barang-barangmu para pedagang dari Syeba dan Raema membawa permata-permata, emas dan rempah-rempah yang paling baik.

23 Харан, і Ханне, і Еден, купці Шеви, Ашшу́р та Кілмад — це твої покупці́.

Kota-kota Haran, Kane, Eden, saudagar-saudagar dari Syeba, kota-kota Asyur dan Kilmad, semuanya berdagang dengan engkau.

24 Це твої покупці́ коштовним убра́нням: покрива́лами блаки́тними, і квітча́стими, і багатокольоро́вими тка́ними ви́робами, міцни́ми шну́рами пов'я́заними за крам твій.

Mereka menjual kepadamu pakaian mewah, kain merah ungu, kain bersulam, permadani-permadani yang beraneka warna, dan tali-temali yang kuat.

25 Кораблі із Таршішу — твої карава́ни, для краму твого замі́нного, — і став ти багатим, і став дуже славним у серці морі́в.

Barang daganganmu dibawa dengan iring-iringan kapal dagang yang besar-besar. Engkau bagaikan kapal yang berat muatannya, kapal yang mengarungi samudra.

26 На воду велику тебе завели́ твої веслярі́, і в серці морів східній вітер розі́б'є тебе́.

Para pendayung membawamu ke laut lepas. Kau dihantam angin timur yang mengganas.

27 Багатство твоє та крам твій, і ви́роби твої замі́нні, морепла́вці твої і твої щоглярі́, ті, що латають пробо́ї твої, і ті, що міняють замі́нний крам твій, і всі твої вояки́, які в тебе, і всі збори твої, що серед тебе, — попа́дають в серці морі́в в дні упа́дку твого́!

Segala barang dagangan muatanmu, semua pelaut beserta anak buahmu, semua tukang kayu dan saudagarmu, setiap prajurit di kapal itu, mereka semua hilang tenggelam pada waktu engkau karam.

28 На ле́мент твоїх щоглярі́в затремтя́ть вали мо́рські,

Pelaut-pelautmu berteriak karena takut jeritannya bergema di pantai-pantai laut.

29 і посхо́дять з своїх кораблів усі веслярі́, морепла́вці, всі морські́ щоглярі́, — на землі постаю́ть.

Kini kapal itu ditinggalkan, semua pelautmu naik ke daratan.

30 І заголо́сять за тебе вони тужним голосом, і кричатимуть гірко, і свої го́лови по́рохом пообсипають, у по́пелі будуть кача́тись!

Mereka menangisi nasibmu, mengeluh dan meratap dengan pilu. Mereka menaburkan debu di kepala dan berguling dalam abu tanda duka.

31 І зроблять собі ради тебе жало́бную ли́сину, і себе́ опере́жуть вере́тами, і плакатимуть за тобою в гірко́ті душі гірки́м голосі́нням.

Demi engkau mereka menggunduli kepala, memakai kain karung penuh dukacita. Mereka menangis pilu dan meratapi nasibmu.

32 І пісню жало́би сини їхні зді́ймуть про тебе, і над тобою співа́тимуть жа́лібно: „Хто інший, як Тир, — посере́дині моря зруйно́ваний?

Lalu mereka menyanyikan sebuah lagu penguburan, 'Tirus, siapa tandinganmu? Tirus, di laut engkau kini membisu.

33 Коли приплива́ли ви́роби твої із морі́в, насища́в ти числе́нні наро́ди; многото́ю багатства твого та ви́робів замі́нних твоїх ти збага́чував зе́мських царі́в!

Sewaktu samudra kauarungi dengan muatan padat berisi, kaupenuhi kebutuhan bangsa-bangsa; raja-raja pun kaujadikan kaya.

34 Тепер же, коли ти розбитий на морі, у водних глиби́нах, то замінний ви́ріб твій і всі збори твої серед тебе попа́дали.

Kini engkau sudah tenggelam, hancur di dasar lautan. Seluruh anak buahmu dan semua muatan hilang bersama engkau di tengah lautan.'

35 Над тобою стовпі́ють усі остров'я́ни, а їхні царі затремтіли від жа́ху, засльози́лися їхні обличчя!

Semua orang yang tinggal di tepi pantai gentar mendengar nasibmu. Raja-raja mereka pun sangat ketakutan; kengerian tampak pada wajah-wajah mereka.

36 Купці серед наро́дів глузли́во свистя́ть над тобою, — ти по́страхом став, і не буде навіки тебе́!“

Engkau hilang lenyap untuk selama-lamanya. Pedagang-pedagang di seluruh dunia menjadi gempar karena takut akan mengalami nasib seperti itu."