Єзекіїль 23

1 І було мені слово Господнє таке:

Seyè a pale avè m' ankò, li di m' konsa:

2 „Сину лю́дський, були собі дві жінки, до́чки однієї матері.

-Nonm o! Vwala te gen de fi, pitit menm manman.

3 І чинили вони в Єгипті розпусту, у своїй мо́лодості чинили розпусту, — там почавлені їхні гру́ди, там зама́цані їхні пе́рса дівочі.

Depi lè yo te jenn ti nègès y' al fè jennès nan peyi Lejip. Se la yo lage kò yo nan lavi gason. Se la yo kite gason woule tete yo pou premye fwa.

4 А їхні іме́на: Ого́ла — старша та Оголи́ва — сестра її. І стали вони Мої, і породили синів та дочо́к. А їхні іме́на: Самарія — Огола, а Єрусалим — Оголи́ва.

Pi gran an te rele Ola, pi piti a Oliba. Ola se peyi Samari, Oliba se peyi Jerizalèm. Mwen marye ak tou de, yo fè pitit gason ak pitit fi pou mwen.

5 І стала розпусною Огола, бувши Моєю, і кохалася з своїми коха́нцями, з асирі́янами, хто був їй близьки́й,

Men, atout Ola te madanm mwen, li lage kò l' nan dezòd. Li t'ap mouri pou moun peyi Lasiri, vwazen l' yo. Li fè zafè ak yo.

6 що їхнє убра́ння — блаки́ть, намісники та заступники вони, усі вони — юнаки́ вродли́ві, ве́ршники, що гарцюють на ко́нях.

Mesye sa yo te sòlda avèk bèl inifòm violèt, gwo zotobre, ak grannèg. Yo tout te bèl jenn gason, bon kavalye moute sou chwal yo.

7 І дала вона свою розпусту їм, що всі вони добі́рні Ашшу́рові сини, і всіма́, яких кохала, і всіма́ своїми божка́ми була вона занечищена.

Li te kouche ak tout gwo chèf peyi Lasiri yo. Sitèlman li te cho dèyè mesye sa yo, li avili tèt li, li tonbe fè sèvis pou vye zidòl moun peyi Lasiri yo.

8 Та не відкида́ла вона своєї розпусти й від єги́птян, бо вони лежали з нею в її мо́лодості, і вони стискали дівочі її пе́рса, і виливали свою розпусту на неї.

Li pa t' sispann fè metye jennès li te aprann nan peyi Lejip la. Depi lè li te jenn ti nègès, gason ap kouche l', y'ap woule tete l', y'ap sèvi avè l' tankou yon jennès.

9 Тому й дав Я її в руку її коха́нків, у руку Ашшу́рових синів, що з ними кохалась вона.

Se poutèt sa mwen lage l' nan men nonm li yo, moun peyi Lasiri yo. Se dèyè yo li te cho konsa!

10 Вони відкрили її наготу, позабирали синів її та дочо́к її, а її забили мечем, І стала вона неславним ім'я́м для жінок, і при́суди зробили на ній.

Yo mete l' toutouni, yo pran pitit gason ak pitit fi li yo. Lèfini, yo touye l' anba kout nepe. Se te yon egzanp pou tout fanm. Yo te fè l' peye pou sa l' te fè a dapre lalwa.

11 А сестра її Оголива бачила це, але вчинила любов свою гіршою від неї, а розпусту свою — більшою від розпусти своєї сестри.

Atout Oliba, sè l' la, te wè sa, li lage kò l' nan pi gwo dezòd toujou. Li tounen yon pi gwo jennès pase Ola.

12 Вона кохалася з синами Ашшуровими, з близьки́ми їй намісниками та заступниками, досконало зодя́гненими, з верхівця́ми, що гарцю́ють на ко́нях, усі вони — юнаки́ вродливі.

Li menm tou li te cho dèyè mesye peyi Lasiri yo, grannèg, gwo zotobre, sòlda ak bèl inifòm, bon kavalye ki moute sou chwal, yon bann bèl jenn gason.

13 І побачив Я, що вона обезче́щена, що доро́га одна їм обо́м.

Mwen wè li te fin avili tèt li nèt: dezyèm sè a pa t' pi bon pase premye a.

14 Та вона ще додала до розпусти своєї, бо коли побачила му́жів, ви́різьблених на стіні, зобра́ження халдеїв, кре́слених і запущених червони́лом,

Men, Oliba al pi lwen toujou nan metye jennès la. Li wè pòtre gason yo te fè sou yon miray ak bèl penti wouj. Se te pòtre chèf peyi Babilòn yo.

15 підпере́заних поясом по сте́гнах своїх, вони з опадаючим заво́єм на голові їхній, усі вони на вигляд військо́ві старши́ни, подоба синів вавилонських, Халдея — край наро́дження їхнього,

Avèk bèl sentiwon pase nan ren yo, tèt yo mare ak bèl mouchwa madras, mesye yo te abiye tankou gwo chèf. Se te pòtre moun peyi Babilòn. Se la yo te fèt.

16 то пожадала вона їх через сам погляд оче́й своїх, і послала посланці́в по них, до Халдеї.

Wè li wè pòtre mesye yo, li anvi yo. Li voye mesaje bò kote yo nan peyi Babilòn.

17 І прийшли до неї сини Вавилону на ложе любовне, і занечи́стили її своєю розпустою, і вона занечи́стилася ними, — і відверну́лася душа її від них.

Mesye yo vini, yo fè lamou, yo kouche avè l'. Yo pran kont plezi yo avè l', yo fin avili li nèt. Bout pou bout, li vin rayi yo.

18 І відкрила вона розпусту свою, і відкрила свою наготу́, тому відверну́лася душа Моя від неї, як відверну́лася душа Моя від її сестри.

Se li menm ankò ki mete tout zafè l' deyò. Li fè tout moun konnen se jennès li ye. Li mete l' toutouni, li fè m' degoute l' tankou lòt sè a.

19 І побільши́ла вона розпусту свою на згадку днів своєї мо́лодости, коли чинила розпусту в єгипетському кра́ї.

Se atò li lage kò l' nan fè jennès. Li vin chonje lè l' te jenn ti nègès ap fè jennès nan peyi Lejip.

20 І жадала вона собі на коха́нців тих, що їхня плоть — плоть ослина, а їхня по́хіть — похіть жеребця́.

Li t'ap kouri dèyè gason ki cho tankou ou ta di mal bourik ak poulen chwal ki pran sant fenmèl.

21 І згадала ти розпусту своєї мо́лодости, коли єги́птяни стискали груди твої ради перс твоєї мо́лодости.

Oliba, ou te dèyè pou ou te fè tout dezòd ou te konn fè yo lè ou te jenn ti nègès nan peyi Lejip kote pou premye fwa mesye yo te woule tete ou, kote yo te mete ou nan lavi gason.

22 Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: Ось Я збуджу́ коха́нців твоїх на тебе, що від них відверну́лася душа твоя, і спрова́джу їх на тебе з довкі́лля, —

Se poutèt sa, Oliba, men mesaj mwen menm Seyè a voye ba ou: Ou te vin rayi nonm ou yo! Enben, mwen pral moute tèt yo sou ou, mwen pral fè yo soti toupatou pou yo vin sènen ou.

23 синів Вавилону, і всіх халдеїв, Пекод, і Шоа, і Коа, і всіх синів Ашшурових з ними, уродли́ві то юнаки́, усі вони — начальники та заступники, військо́ві старши́ни та славні, усі вони гарцюють на ко́нях.

Tout moun Babilòn yo ak moun peyi Kalde yo, moun lavil Pekòd, moun lavil Choa, moun lavil Koa, ansanm ak tout moun peyi Lasiri yo, mwen pral sanble tout bèl jenn gason yo, grannèg, gwo zotobre, tout chèf, tou sa ki gen gwo grad, bon kavalye ki moute sou chwal yo. Mwen pral sanble yo tout.

24 І при́йдуть на тебе з пі́вночі, з колесни́цями та з коле́сами, та зо збором наро́дів; щита́ великого й щита́ мало́го та шоло́ми покладуть проти тебе навко́ло. І дам їм право, і вони засудять тебе за своїми правами.

Y'ap soti nan nò, y'ap mache sou ou avèk yon gwo lame, anpil cha lagè ak anpil kabwa pwovizyon. Avèk gwo plak fè pou pwoteje yo, kas yo nan tèt yo, yo pral sènen ou toupatou. M' pral lage ou nan men yo pou yo jije ou dapre lwa pa yo.

25 І зверну́ Я лютість Свою на тебе, і вони зроблять з тобою в гніві: пообтина́ють носа твого́ та ву́ха твої, а що поли́шиться в тебе, від меча упаде́. Вони позабирають синів твоїх та дочо́к твоїх, а що зали́шиться в тебе, буде пожерте огнем.

Ou te pouse m' fè jalouzi, yo pral move sou ou jouk yo p'ap kapab ankò. Yo pral koupe bwa nen ou ak fèy zòrèy ou yo. Yo pral touye pitit ou yo. Wi, yo pral pran pitit gason ak pitit fi ou yo nan men ou, y'ap boule yo tou vivan.

26 І постягають із тебе шати твої, і позабирають речі пишно́ти твоєї.

Y'ap wete tout rad sou ou, y'ap pran tout bijou ou te konn mete sou ou.

27 І спиню́ Я розпусту твою в тебе, і розпусту твою з єгипетського кра́ю, і ти не зведе́ш очей своїх на них, а про Єгипта вже не згадаєш.

M'ap mete yon fren nan dezòd ak metye jennès ou t'ap fè depi nan peyi Lejip la. Ou p'ap wè yo ankò devan je ou. Ou p'ap chonje peyi Lejip ankò.

28 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я даю тебе в руку того, кого ти знена́виділа, у руку тих, що від них відверну́лася душа твоя.

Men sa Seyè sèl Mèt la di ankò: -Mwen pral lage ou nan men moun ou pa vle wè yo, moun ki te ba ou degoutans yo.

29 І зроблять з тобою в не́нависті, і ві́зьмуть здобу́ток твій, і поставлять тебе наго́ю та голою, і буде відкрита нагота́ пере́любу твого, і розпуста твоя та твій блуд.

Yo pral maltrete ou tankou moun yo rayi. Yo pral pran tou sa ou te travay fè, y'ap kite ou toutouni, san rad sou ou tankou yon jennès. Se move lanvi ou yo ak lenkondite ou yo

30 Будуть робити це тобі за твоє ході́ння в розпусті з наро́дами, за те, що ти збезче́стилась їхніми божка́ми.

ki pral lakòz tout malè sa yo tonbe sou ou. Ou te tounen yon jennès pou mesye lòt nasyon yo, ou avili tèt ou, ou tonbe fè sèvis pou vye zidòl yo.

31 Дорогою своєї сестри ти ходила, тому дам її ке́ліха в твою РУку.

Ou mache pye pou pye dèyè sè ou la. Se poutèt sa m'ap pini ou menm jan mwen te pini l' la.

32 Так говорить Господь Бог: Ке́ліха своєї сестри ти вип'єш, глибокого та широкого; станеш за жарт та за посміхо́висько, — це багатомістки́й ке́ліх.

Men sa Seyè sèl Mèt la di ankò: -Ou pral bwè nan gode sè ou la, yon gode byen fon. Tout moun pral pase ou nan betiz, nan rizib. Gode a plen ra bò.

33 П'янством та смутком будеш напо́внена, — буде це ке́ліх спусто́шення й ро́зруху, ке́ліх твоєї сестри Самарії.

Li pral fè ou sou. W'ap an mal makak. Se yon gode k'ap fè moun pè, yon gode k'ap fini avè ou, gode Samari, sè ou la.

34 І ти вип'єш його, і витягнеш усе, а чере́п'я його порозбиваєш, і пе́рса свої порозрива́єш, бо це Я говорив, каже Господь Бог.

W'ap bwè tout, w'ap kite l' vid. Lèfini, w'ap kraze l' anba dan ou! Moso yo pral filange tete ou. Se mwen menm, Seyè sèl Mèt la, ki di sa.

35 Тому так говорить Господь Бог: Через те, що ти забула Мене, і кинула Мене за спи́ну свою, то й ти носи розпусту свою та свій блуд!

Se poutèt sa, men sa Seyè sèl Mèt la di ankò: -Paske ou te bliye m', ou te vire do ou ban mwen, ou pral soufri pou tout lenkondite ak dezòd ou te fè yo.

36 І сказав Господь до мене: „Сину лю́дський, чи будеш судити Оголу та Оголиву? То викажи їм їхні гидо́ти!

Seyè a pale avè m' ankò, li di m' konsa: -Nonm o! Eske ou pare pou jije Ola ansanm ak Oliba? Ou pral mete devan yo tout vye bagay derespektan yo t'ap fè yo.

37 Бо вони пере́люб чинили, і кров на їхніх руках, і з божка́ми своїми пере́люб чинили, і також синів своїх, яких породили Мені, перепрова́джували через огонь для них на ї́жу.

Yo fè adiltè, yo touye moun, yo fè adiltè ak zidòl, yo touye pitit yo te fè pou mwen. Yo ofri yo pou yo boule yo bay zidòl.

38 Ще оце чинили Мені: Занечи́стили святиню Мою того дня, і суботи Мої знева́жили.

Se pa sa ase yo fè m'. Menm lè sa a, yo derespekte tanp mwen an. Yo pa respekte regleman jou repo m' yo.

39 А коли вони різали синів своїх для своїх божкі́в, то прихо́дили до Моєї святині того дня, щоб збезче́стити її, і оце так робили вони в сере́дині Мого дому.

Menm jou yo touye pitit yo pou zidòl yo, yo vin nan tanp mwen an pou yo derespekte l'. Men sa yo fè anndan kò kay mwen an.

40 А що більше, — посилали до мужів, що зда́лека прихо́дять, що до них був по́сланий послане́ць, і ось поприхо́дили ті, що для них ти вмилася, нафарбува́ла блаки́том очі свої й оздобою приоздо́билася.

Sa ki pi rèd ankò, yo voye mesaje al envite gason soti byen lwen vin jwenn yo. Mesye yo vini. De sè yo benyen byen pwòp, yo pentire je yo. Yo mete bijou yo sou yo pou resevwa.

41 І сіла ти на дорогоцінному ліжку, а перед ним накритий стіл, і поклала на ньому кадило Моє та оливу Мою.

Yo chita sou bèl gwo kabann, yo pare yon ti tab devan kabann lan. Lèfini, yo pran lansan ak lwil mwen te ba yo, yo mete sou li.

42 І голос заспоко́єної товпи лунав при ньому, і до мужів тієї товпи спрова́джували ще п'я́них з пустині, і давали нараме́нники на їхні руки та пишні корони на їхні го́лови.

Apre sa, moun tande vwa yon pakèt gason manfouben k'ap pran plezi avèk yo. Se te yon bann malandren yo mennen soti nan dezè a. Mesye yo mete bèl braslè nan ponyèt medam yo ak bèl kouwòn sou tèt yo chak.

43 І сказав Я до тієї, що в'я́нула від пере́любу: Буде тепер вона ще далі чинити розпу́сту?

Mwen di nan kè m': Fanm lan fini afòs li fè adiltè. Atousa l'ap fè jennès toujou.

44 І прийшли до неї, як прихо́дять до блудни́ці, так прихо́дили до Оголи та Оголиви, розпу́сних жіно́к.

Men, mesye yo tounen anpil fwa lakay li tankou kay yon jennès. Yo tounen lakay Ola ak Oliba, fanm devègonde sa yo.

45 А люди справедливі — вони розсудять їх правом про тих, що чинять пере́люб, та правом про тих, що кров проливають, бо вони чинять пере́люб, і кров на їхніх рука́х.

Men, gason ki mache dwat yo pral jije yo tankou yo jije fanm k'ap fè adiltè epi k'ap touye moun, paske yo fè adiltè, yo touye moun.

46 Бо так говорить Господь Бог: Скли́кати б на них збори, і дати їх на страх та на здо́бич!

Men sa Seyè sèl Mèt la di ankò: Sanble yon foul moun pou mache sou yo, pou fè yo pè, pou piye tou sa yo genyen!

47 І збори заки́дають їх камі́нням, і порозсіка́ють їх своїми меча́ми, синів їхніх та їхніх дочо́к повбивають, а їхні доми попа́лять огнем.

Se pou foul moun yo kalonnen yo wòch jouk yo touye yo. Se pou yo depatcha yo ak nepe, touye pitit gason ak pitit fi yo, lèfini pou yo mete dife nan kay yo.

48 І спиню́ Я розпусту в Краю́, і буде наука всім жінка́м, і вони не будуть робити такого, як ваша розпуста!

Nan tout peyi a, m'ap fè moun sispann fè libètinaj. Sa va sèvi yon avètisman pou tout medam yo, pou yo pa fè tankou nou.

49 І покладуть вони вашу розпусту на вас, і ви будете носити гріхи ваших божкі́в. І ви пізнаєте, що Я — Господь Бог!“

Pou nou menm, de sè sa yo, mwen pral pini nou pou libètinaj nou. M'ap fè nou peye peche nou fè lè nou t'ap sèvi zidòl yo. Lè sa a, n'a konnen se mwen menm Seyè a ki sèl Mèt.