Єзекіїль 20
1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.
Saning sarihto haih, khrah pangato thung ih ni hato naah, Angraeng to dueng hanah, thoemto Israel kacoehtanawk angzoh o moe, ka hmaa ah anghnut o.
2 І було́ мені слово Господнє таке:
To naah Angraeng ih lok kai khaeah angzoh,
3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!
kami capa, kacoehta Israel caanawk khaeah na thuih pae han ih lok loe, Angraeng Sithaw mah hae tiah thuih: Kai lokdueng hanah maw nang zoh o? Kai ka hing baktiah, lok nang dueng o thai mak ai, tiah Angraeng Sithaw mah thuih, tiah thui paeh, tiah ang naa.
4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,
Kami capa, nihcae lokcaek han na koeh maw? Nihcae to lok na caek han maw? Nihcae ampanawk mah sak ih panuet thok hmuennawk to panoeksak ah:
5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,
Angraeng Sithaw mah, Israel ka qoih na niah, Jakob imthung takoh ih caanawk khaeah ban ka phok moe, lokkamhaih ka sak pacoengah Izip prae ah nihcae khaeah kam tueng pae, ban ka phok moe, nihcae khaeah, Kai loe nangcae ih Angraeng Sithaw ah ka oh, tiah thuih, tiah thui paeh, tiah ang naa.
6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.
To na niah Izip prae hoiah ka zaeh moe, nihcae han ka qoih pae ih prae boih pong kahoih koek, tahnutui hoi khoitui longhaih prae ah kang caeh o haih han, tiah nihcae khaeah ban phok hoiah lokkamhaih to ka sak.
7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!
To pacoengah nihcae khaeah, Nangcae boih mah na khet o ih panuet thok hmuennawk to takhoe o boih ah loe, Izip prae ih krangnawk hoiah amhnong o hmah; Kai loe nangcae ih Angraeng Sithaw ah ka oh, tiah a thuih, tiah ka naa.
8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.
Toe nihcae mah kai to misa ah suek o, ka lok tahngai o ai; mi mah doeh mik hoiah sak ih panuet thok hmuennawk, Izip prae ih krangnawk to toeng o ai; to pongah Izip prae ah nihcae khae palungphuihaih koepsak hanah, nihcae nuiah palungphuihaih to ka kraih han, tiah ka poek.
9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.
To langlacadoeh Sithaw panoek ai kaminawk salakah ka hmin sethaih thuih han ai ah, nihcae ohhaih prae ih kaminawk boih hmaa ah Israel caanawk khaeah kam tueng pae moe, nihcae to Izip prae thung hoiah ka tacawt haih.
10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.
Nihcae to Izip prae thung hoiah ka tacawtsak moe, praezaek ah ka hoih.
11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.
Nihcae khaeah zaehhoihaih lok to ka paek moe, ka lokcaekhaihnawk to ka patuk, sah kami loe hing tih.
12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.
Nihcae ciimsakkung loe Angraeng, Kai ni, tiah a panoek o hanah, Kai hoi nihcae salak angmathaih ah Ka Sabbath to ka paek.
13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.
Toe Israel imthung takoh mah praezaek ah kai misa angthawk o thuih; sah kami mah hing hanah ka paek ih, Ka lokcaekhaihnawk to patoek o moe, ka patuk ih loknawk to pazui o ai; kai ih Sabbath doeh amhnong o sak; to pongah nihcae to paduek hanah, praezaek ah nihcae nuiah palungphuihaih ka kraih han, tiah ka poek.
14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.
Toe Sithaw panoek ai kaminawk salakah ka hmin sethaih thuih han ai ah, a oh o haih prae kaminawk boih hmaa ah Israel caanawk to Izip prae thung hoiah ka tacawt haih.
15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,
Toe nihcae han ka paek ih prae boih pong kahoih koek, tahnutui hoi khoitui longhaih prae ah ka caeh haih mak ai, tiah praezaek ah nihcae nuiah ban payangh hoiah lokkamhaih ka sak boeh;
16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.
tipongah tih nahaeloe nihcae loe ka lokcaekhaihnawk patoek o moe, ka patuk ih loknawk to pazui o ai, kai ih Sabbath doeh amhnong o sak; a poek o haih palungthin doeh krangnawk bangah ni a suek o.
17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.
Toe nihcae to ka tahmen pongah kang hmaasak ai, praezaek ah doeh ka duehsak ai.
18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!
Praezaek ah a caanawk khaeah kai mah, Nam panawk patukhaih lok to pazui o hmah, nihcae lokcaekhaih doeh pakuem o hmah loe, a sak o ih krangnawk hoi doeh amhnong o hmah:
19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.
Kai loe na Angraeng Sithaw ah ka oh; ka patuk ih lok to pazui oh, ka lokcaekhaihnawk to pakuem oh loe, sah oh.
20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!
Nangcae hoi kai salakah angmathaih oh hanah, ka Sabbath ninawk to kaciim ah zaa oh; to naah Kai loe nangcae ih Angraeng Sithaw ni, tiah na panoek o tih, tiah ang naa.
21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.
Toe a caanawk mah ka lok to aek o; sah kami loe hinghaih ah kaom, ka patuk ih loknawk to pazui o ai, ka lokcaekhaih doeh pakuem o ai, sah doeh sah o ai, kai ih Sabbathnawk to amhnong o sak; to pongah praezaek ah nihcae khaeah palungphuihaih ka koepsak hanah, palungphuihaih nihcae nuiah ka kraih han, tiah ka poek.
22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.
Toe Sithaw panoek ai kaminawk salakah ka hmin sethaih thuih han ai ah, ban ka zuh let moe, a oh o haih prae kaminawk boih hmaa ah Israel caanawk to ka tacawt haih.
23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,
Sithaw panoek ai kaminawk salakah kang haehsak phang moe, prae boih ah kam hetsak han tiah, nihcae khaeah ban ka phok moe, praezaek ah lokkamhaih to ka sak;
24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.
tipongah tih nahaeloe nihcae loe am panawk ih krangnawk bangah mik padai o moe, ka lokcaekhaih to pazui o ai, ka patuk ih loknawk to patoek o moe, ka Sabbath doeh kaciim ah zaa o ai.
25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.
To pongah kahoih ai lokcaekhaih hoi hinghaih kapaek ai lok takroekhaih to nihcae hanah ka paek boeh;
26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!
Kai loe Angraeng ah ka oh, tiah nihcae mah panoek o thai hanah, nihcae mah caa lu hoi hmai angbawnhaih a sak o naah, nihcae kam rosak hanah, nihcae mah angbawnhaih ah paek ih tangqumnawk to kam hnongsak.
27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:
To pongah kami capa, Israel imthung takoh khaeah na thuih han ih lok loe Angraeng Sithaw mah, Hae pongah nam panawk mah kai kasae ang thuih o moe, ka koeh ai ih zaehaih to a sak o boeh.
28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.
Nihcae to ban phok moe, hmuen paek hanah lokkamhaih prae thungah ka caeh haih naah, maesang hoi kabuk thingnawk to a hnuk o naah, to ahmuen ah angbawnhaih to a sak o, kai palungphuisak hanah hmuen paekhaih to a sak o; hmuihoih to thlaek o moe, naek han koi hmuennawk to a kraih o, tiah thuih.
29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.
To naah nihcae khaeah, Tih sak han ih maw hmuensang ah na caeh o? tiah ka naa. To hmuensang loe vaihni ni khoek to Bamah, tiah kawk o.
30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?
To pongah Israel imthung takoh khaeah thuih han ih lok loe, Angraeng Sithaw mah, Nam panawk mah sak o ih baktih toengah kamhnong hmuen to maw na sak o? Nihcae mah sak o ih panuet thok zaehaih hmuennawk to na sak o maw?
31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!
Tangqum paekhaih to na sak o, na capanawk to hmai angbawnhaih ah na paek o; vaihni ni khoek to krangnawk hoi nam hnong o vop pongah, Aw Israel imthung takohnawk, kai khaeah lok nang dueng o thai tih maw? Kai ka hing baktiah, nangcae mah lok nang dueng o thai mak ai, tiah thui ah, tiah Angraeng Sithaw mah ang naa.
32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.
Nangcae mah, Sithaw panoek ai kaminawk baktiah, thing hoiah sak ih sithaw, thlung hoiah sak ih sithaw bok, prae kaminawk baktiah ka oh o han, tiah na poek o ih baktiah angcoeng thai mak ai.
33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!
Kai ka hing baktiah, thacak ban, ban ka payangh moe, palungphuihaih kang kraih o thuih pacoengah, nangcae to kang uk han, tiah Angraeng Sithaw mah thuih.
34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.
Kaminawk salak hoiah kang zaeh o han, nam het o haih prae thung hoi thacak kaminawk ban thung hoiah kang zaeh o pacoengah, ban payangh moe, palungphui kraih thuihaih thung hoiah doeh kang tacuu o han.
35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —
Praezaek ah kaom congca kaminawk khaeah kang hoih o moe, to ah mikhmai kangtong ah lok kang caek o han.
36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!
Nam panawk Izip praezaek ah lok ka caek baktih toengah, nangcae doeh lok kang caek o han, tiah Angraeng Sithaw mah thuih.
37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.
Kaimah ih cunghet tlim ah kang caeh o sak moe, lokkamhaih thungah kang kun o sak han:
38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!
Ka nuiah sethaih sah kaminawk, kai tuh kaminawk to nangcae salak hoiah ka tapraek moe, nihcae to a oh o haih prae thung hoiah ka tacawt haih han, toe nihcae loe Israel prae thungah akun o mak ai; to naah Kai loe Angraeng Sithaw ni, tito na panoek o tih.
39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.
Aw Israel imthung takoh, nangcae hanah Angraeng Sithaw mah hae tiah thuih; Caeh o boih ah loe, na bok o ih krangnawk hanah toksah pae oh! Ka lok na tahngai o ai cadoeh, akra ai ah na sin o ih tangqumnawk, krangnawk hoiah kai ih ciimcai ahmin to nam hnong o sak mak ai boeh.
40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!
Tipongah tih nahaeloe kai ih kaciim mae, Israel maesang ah, Israel imthung takoh boih, prae thungah kaom kaminawk boih mah kai ih tok to sah o tih boeh; to ah nihcae to ka talawk moe, to ahmuen ah hmuen paekhaih, athai tangsuek, kahoih koek thingthainawk hoi ciimcai hmuennawk to kang talawk pae o boih han, tiah Angraeng Sithaw mah thuih.
41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.
Prae kaminawk salak hoiah kang zaeh o moe, nam het o haih prae congca thung hoiah kang pakhueng o let naah, na sin o ih hmuihoihnawk hoiah kang talawk o han, to naah loe nangcae rang hoiah Sithaw panoek ai kaminawk hmaa ah ka ciimcaihaih to amtueng tih boeh.
42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.
Ban ka payangh moe, nam panawk khaeah paek han lokkam ih Israel prae thungah kang caeh o haih naah, Kai loe Angraeng Sithaw ni, tiah na panoek o tih.
43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.
To ah nangmacae ih tuinuen, na sak o ih panuet thok hmuennawk to na panoek o boih tih boeh; to naah loe na sak o ih kasae hmuennawk boih to na panuet o tih.
44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.
Aw Israel imthung takoh, nangcae tuinuen sethaih hoi kasae toksakhaih pongah na ai ah, kaimah ih ahmin hanah nangcae nuiah hmuen ka sak naah, Kai loe Angraeng ni, tiah na panoek o tih, tiah Angraeng Sithaw mah thuih.
45 І було́ мені слово Господнє таке:
Angraeng ih lok kai khaeah angzoh,
46 „Сину лю́дський, зверни обличчя своє в напрямі на пі́вдень, і крапай словами на полу́день, і пророкуй на ліс півде́нного поля.
kami capa, aloih bangah anghae ah, aloih bang misa tukhaih lok to thui ah loe, aloih bang prae ih taw khaeah misa tukhaih lok to taphong ah;
47 І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю́ Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'я́ний огонь не погасне, і будуть попа́лені ним всі простори від пі́вдня до пі́вночі.
aloih bang prae ih taw khaeah, Angraeng ih lok to tahngai oh; Angraeng Sithaw mah, Khenah, hmai hoi kang thlaek han boeh, nang ih kahing thing hoi kangqo thingnawk to kangh boih tih; hmai kangqong loe paduek thai mak ai, aloih bang hoi aluek bang khoek to long ah kaom hmuennawk to kangh boih tih.
48 І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!“
Hmai loe Kai Angraeng mah ni thlaek, tiah kaminawk boih mah hnu o tih, tiah thui paeh, tiah ang naa.
49 І сказав я: „О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки при́тчі?“
To naah kai mah, Aw, Angraeng Sithaw! Nihcae mah, Hae kami loe patahhaih na ai maw a thuih, tiah na naa o mak ai maw? tiah ka naa.
