Єзекіїль 16
1 І було́ мені слово Господнє таке:
Angraeng ih lok kai khaeah angzoh,
2 „Сину лю́дський, повідо́м Єрусалим про його гидо́ти,
kami capa, a sak ih panuet thok hmuennawk to Jerusalem han panoeksak ah,
3 та й скажи: Так говорить Господь Бог до дочки́ Єрусалиму: Похо́дження твоє й наро́дження твоє — з кра́ю ханаа́нського, твій батько — аморе́єць, а мати твоя — хітте́янка.
Angraeng Sithaw mah Jerusalem khaeah, Na tacawthaih hoi na tapenhaih loe Kanaan prae ah oh; nam pa loe Amor kami ah oh moe, nam no loe Hit tanuh ah oh.
4 При твоєму наро́дженні, того дня, як ти народи́лася, не був обрі́заний пупо́к твій, і водою не була ти обмита на очи́щення, ані не була ти посо́лена, ані не була ти спови́та.
Na tapenhaih niah na lelung qui aat ai, na thoeng hanah tui nam hluh ai, paloi tui hoiah tui amhlu ai moe, kahni hoi doeh ayaw ai.
5 Не зми́лувалося над тобою жодне око, щоб зробити тобі одну з цих речей з милосердя над тобою, але́ була ти ви́кинена на відкрите поле, — так мало ціно́вано душу твою в день твойого наро́дження!
Tahmenhaih palungthin hoi to tiah sak hanah, mi mah doeh tahhmenhaih hoiah nang to khen ai; na tapenhaih niah nang loe panuet thok kami ni tih pongah, taw ah ang vah o sut.
6 І прохо́див Я повз тебе, і бачив тебе, як ти валя́лася в своїй крові, і сказав Я до тебе: Живи в своїй крові! Так, Я сказав тобі: Живи в своїй крові!
Nang khaeah kang zoh naah, athii nang nok puk, athii ahnai hoiah na oh naah, kai mah nang khaeah, Hing ah, Ue, athii ahnai hoi na oh naah, Hing ah, tiah kang naa.
7 Рости ж, — зробив Я тебе, як польову́ рости́ну, і ти зросла́ та стала велика, і дійшла ти до найвродливі́шої вро́ди: перса ви́простались, волос твій виріс, а ти була зо́всім нага́!
Lawk ih qamnawk baktiah kang qoengsak, na qoeng tahang moe, na len pacoengah loe kranghoih koek amthoephaih hmuen ah nang coeng; na tahnu to len tahang moe, na sam doeh sai tahang, toe nang loe bangkrai ah ni na oh sut, tiah thui paeh, tiah ang naa.
8 І прохо́див Я повз тебе, і побачив тебе, аж ось час твій наспів, — час коха́ння. І простягну́в Я полу Свою над тобою, і закрив твою наготу́, і присягнув тобі, і ввійшов з тобою в заповіт, — говорить Госпо́дь Бог, — і стала ти Моєю.
Nang khaeah kang zoh moe, kang khet naah, khenah, nang loe palung han koi atue to phak boeh pongah, kahni to ka lak moe, bangkrai ah na ohhaih to kang khuk pae; ue, nang khaeah lokkamhaih ka sak moe, nang hoi lokmaihaih ka sak pacoengah, nang loe kai ih hmuen ah na oh, tiah Angraeng Sithaw mah thuih.
9 І обмив Я тебе водою, і сполоска́в Я кров твою з тебе, і нате́р тебе оливою.
Tui hoi kang pasaeh, ue, nang ih athii ahnainawk to kahoih ah kang pasaeh pacoengah, situi kang nok.
10 І зодягнув тебе різнокольоро́вим, взув тебе в та́хаш, і спови́в тебе в віссо́н, і покрив тебе шо́вком.
A aem kaom khukbuen hoiah kang pathoep moe, moihin khokpanai to kang buensak; puu ngan khukbuen hoiah kang pathoep moe, atho kana khukbuen to kang khuksak.
11 І приоздо́бив тебе оздобою, і дав нараме́нники на руки твої, а ланцюга́ — на шию твою.
Atho kana khukbuen, aoih ih hmuennawk hoiah kang pathoep; na ban ah bantuek kang buensak moe, tahnong ah bungmu kang oihsak.
12 І дав Я носову́ сере́жку до носа твого, і сере́жки на ву́ха твої, а пишну корону на твою го́лову.
Atho kaom thlung to na lupataeh ah kang zaengsak, naa tangkraeng to kang buensak moe, na lu ah sui lumuek kang mueksak.
13 І приоздо́билась ти золотом та срі́блом, а одіж твоя — віссо́н та шовк, і різнокольоро́ве; булку й мед та оливу ти їла, і стала ти гарна-прегарна, і вдало́ся тобі досягти царсько́ї гідности!
To tiah sui hoi sumkanglung hoiah kang pathoep; nang loe puu ngan, atho kana khukbuen hoi aem kaom khukbuen to nang khuk; takaw kahoih, khoitui hoi situi to na caak: na krang hoih parai pongah, siangpahrang zu ah na oh.
14 І розійшлося ім'я́ твоє поміж наро́дами за твою красу, бо доскона́ла вона, через пишно́ту Мою, яку Я на тебе поклав, — говорить Госпо́дь Бог!
Na tungkrang hoih pongah, na krang hoihaih to Sithaw panoek ai kaminawk salakah amthang phaeng; kang paek ih hoihaih mah ni na krang to ang hoihsak, tiah Angraeng Sithaw mah thuih.
15 І покладалася ти на красу́ свою, і стала розпу́сною через славу свою, і виливала ти розпу́сту свою на кожного перехожого, — його ти була́.
Toe na krang hoihaih to na oep moe, na hmin amthanghaih to tangzat zaw kami ah nang coengsak ving; tamquta hoi kholong caeh kaminawk hoiah zaehaih na sak pongah, na krang hoihaih loe nongpa boih han ni oh ving boeh.
16 І бра́ла ти з шат своїх, і робила собі різнокольоро́ві па́гірки, і чинила розпусту на них, як не бувало й не буде.
Khukbuennawk to na lak moe, hmuensangnawk to rong congca hoiah na pathoep, to ahmuen ah kaom vai ai hmuen, hmabang ah doeh kaom han ai ih hmuen, zaehaih to tamquta hoiah na sak.
17 І брала ти речі з пишно́ти своєї, з Мого золота та зо срі́бла Мого, що дав тобі Я, і наробила собі подоб чоловічої статі, — і чинила розпусту із ними.
Kang paek ih khukbuen kahoih, sui hoi sumkanglung to na sinh moe, nangmah hanah nongpa ih krang to na sak pacoengah, to krangnawk to na zae haih.
18 І брала ти свою різнокольоро́ву одіж, і покривала їх, а оливу Мою та Моє кадило клала перед ними.
Aem kaom khukbuen to na lak moe, nihcae to na khuk; kai ih situi hoi hmuihoih to na lak moe, nihcae hmaa ah na tathlang pae.
19 А Мій хліб, що давав Я тобі, булку й оливу та мед, що ними годував Я тебе, то віддавала ти те перед їхнє обличчя на лю́бі па́хощі. І сталося це, говорить Господь Бог.
Kang paek moe, kang pacah ih takaw kahoih, situi hoi khoitui doeh nihcae hmaa ah hmuihoih ah na tathlang pae; to tiah oh, tiah Angraeng Sithaw mah thuih.
20 І бра́ла ти синів своїх та дочо́к своїх, що породила Мені, і прино́сила їх на їжу їм. Чи мало було розпусти твоєї,
To khue ai vop kai hoiah sak ih, na capa hoi na canunawk to na lak moe, krangnawk mah caak hanah angbawnhaih ah na paek. Hae tiah tangzat na zawhhaih loe hmuen tetta ah maw oh?
21 що ти різала дітей Моїх ї давала їм, перепрова́джуючи через огонь для них?
Ka caanawk to na hum moe, krangnawk khaeah hmai angbawnhaih sak hanah na paek.
22 І при всіх гидотах твоїх та розпустах твоїх ти не пам'ятала про дні своєї мо́лодости, коли була наго́ю-пренаго́ю, коли валялася в крові своїй.
Nawkta nathuem ah loe khukbuen tawn ai bangkrai ah na oh, athii ahnai hoi khosakhaih to na poek ai ah, panuet thok hmuennawk hoi tangzat zawhhaih to na sak.
23 І сталося по всьому тому твоєму злі, — горе, горе тобі! говорить Господь Бог, —
Nang loe khosak bing! Khosak bing! tiah Angraeng Sithaw mah thuih, na poeksethaih hmuennawk boih pacoengah,
24 і побудувала ти собі місця розпу́сти, і пороби́ла собі підви́щення на кожному майда́ні.
nang mah hanah tangzat zawhhaih im to na sak moe, loklam kruekah hmuensang to na sak.
25 На кожному роздоріжжі побудувала ти свої підви́щення, і знесла́вила красу́ свою, і розхиля́ла ноги свої для кожного перехожого, і побільшувала свою розпусту.
Lamkrung boih ah hmuensang to na sak, na kranghoihaih to panuet thok ah na sak; kholong caeh kaminawk boih khaeah na phaih to na takaat moe, tamquta hoi zae sakhaih to na pungsak.
26 І чинила ти розпусту з синами Єгипту, з своїми сусідами великотеле́сими, і побільшувала свою розпусту, щоб гніви́ти Мене.
Long taksa bangah kalen, na taengah kaom Izip kaminawk khaeah doeh tangzat to na zawh, kai palungphuisak hanah tangzat zawhhaih na pungsak.
27 І ось простягнув Я Свою руку на тебе, і відняв належну частину твою, — і дав тебе на волю твоїх нена́висниць, филисти́мських дочо́к, засоро́млених твоєю нечистою дорогою.
To pongah khenah, na nuiah misa angcoenghaih ban ka phok moe, na caak ih hmuen to kang pakha pae moe, nang hnuma kami, taksa koehhaih bangah azat panoek thai ai Philistin canunawk khaeah kang paek han.
28 Бо чинила ти розпусту з синами Ашшуровими, і не могла наси́титись, і блуди́ла з ними, і теж не наси́тилась.
Na taksa koehhaih bangah palung khuek tih ai vop pongah, Assyria kaminawk khaeah doeh tangzat na zawh bae vop, ue, nihcae hoi doeh zaehaih to na sak, toe palung khuek na tih ai.
29 І побільши́ла ти свою розпусту до купецького кра́ю халдеїв, та теж цим не наси́тилася.
To pacoengah na taksa koehhaih to sang aep aep pongah, Kanaan hoi Khaldian prae karoek to tangzat na zawh; toe palung khuek na tih ai vop.
30 Як змучилося серце твоє, — говорить Господь Бог, — коли ти робила всі оці вчинки сваві́льної розпусної жінки!
Tuinuen kasae tangzat zaw nongpata mah sak ih hae hmuennawk hae na sak boih pongah, na palung kawkruk maw thazok boeh, tiah Angraeng Sithaw mah thuih;
31 Коли ти будувала місця своєї розпусти на кожному роздорі́жжі, а підви́щення своє робила на кожному майда́ні, то не була ти, як блудни́ця, щоб збирати заплату за розпусту,
loklam kruekah tangzat zawhhaih im to na sak, lamkrung kruekah hmuensang to na sak; atho na la ai pongah, tangzat zaw kami hoi nang hmong ai;
32 але як перелю́бна жінка, що замість свого чоловіка бере собі чужих.
toe nang loe a sava nuiah zaehaih sak koeh imthong krah nongpata baktiah ni na oh, to nongpata loe a sava pongah minawk kalah nongpa to koeh kue.
33 Усім блудни́цям дають дару́нка, а ти сама давала дару́нки свої всім коха́нцям своїм, і підкупо́вувала їх, щоб прихо́дили до тебе звідусіль на розпусту з тобою.
Tangzat zaw kaminawk loe atho hnuk o, toe nang loe na koeh ih kaminawk boih hanah tangqum ah nang paek lat, ahmuen kruek ih kaminawk to angzoh o, zaehaih sak hanah nihcae to na kawk.
34 І було тобі при твоїй розпусті навпаки́ від інших жіно́к, бо не волочи́лись за тобою, а через те, що ти давала заплату за розпусту, і заплата за розпусту не давалась тобі, то сталось тобі навпаки́.
To pongah nang loe tangzat zaw kalah nongpatanawk hoi nang hmong ai, toe nang hoi zaehaih sak hanah mi doeh na hnukah bang ai; nang loe atho na la ai, minawk han tangqum na paek lat pongah, nang loe minawk hoi anghmong ai.
35 Тому то, розпу́снице, послухай Господнього слова:
To pongah, Aw tangzat zaw kami, Angraeng ih lok to tahngai ah!
36 Так говорить Господь Бог: За те, що вилива́лась твоя розпуста, і відкрива́лась твоя нагота́ в блудоді́йстві твоїм з твоїми коха́нцями та зо всіма́ божка́ми гидоти твоєї, і за кров синів твоїх, яких ти давала їм,
Angraeng Sithaw mah, Panuet thok hmuen to sak hanah na koeh ih kaminawk, panuet thok krangnawk hoiah zaehaih na sak pongah, bangkrai ah na ohhaih to nam tuengsak boeh, nihcae han na paek ih na caanawk ih athii pongah,
37 тому ось Я позбираю всіх коха́нців твоїх, яким була ти приємна, і всіх, кого ти кохала, ра́зом з тими, кого ти знена́виділа, і зберу́ їх коло тебе знавко́ла, і відкрию їм наготу́ твою, і вони побачать увесь твій сором!
khenah, kanawm na caenghaih, na palung duek ih kaminawk hoi nang hnuma kaminawk to nawnto ka pakueng boih han; na misa ah angcoengsak hanah na taeng ih kaminawk to ka tacuu boih han, nihcae mah hnuk o hanah na khukbuen to kang khringh pae han, to naah nihcae mah bangkrai ah na ohhaih to hnu o tih, tiah thuih.
38 І засуджу́ тебе при́судом на перелю́бниць та тих, що кров проливають, і дам тебе на кров лютости та за́здрости.
Sava nuiah zaehaih sak moe, athii longsak nongpata baktiah lok kang caek han; uthaih hoi palungphui athii longhaih atho to kang paek han.
39 І віддам тебе в їхню руку, і вони зруйну́ють твоє місце розпусти, і порозва́люють підви́щення твої, і постяга́ють з тебе шати твої, і позабирають пишні вбрання́ твої, і покладуть тебе зо́всім наго́ю.
To pacoengah nihcae ban ah kang paek han, to naah nihcae mah tangzat na zawhhaih im to na va pae o phaeng ueloe, na hmuensang to na phrae pae o boih tih; khukbuennawk na khring pae o ueloe, atho kana bungmunawk ang lomh pae o pacoengah, nang to tidoeh tawn ai bangkrai ah na prawt o sut tih.
40 І зберуть проти тебе збо́ри, і заки́дають тебе камі́нням, і порубають тебе своїми мечами.
Nang tuk hanah pop parai kami angzo o haih ueloe, nang to thlung hoi ang vah o pacoengah, sumsen hoiah na thun o tih.
41 І попа́лять доми́ твої огнем, і зроблять на тебе при́суди на оча́х багатьох жінок. І зроблю́ Я кінець, щоб не була́ ти розпу́сницею, і ти вже не будеш давати дару́нка за розпусту!
Na imnawk to hmai hoiah thlaek o ueloe, pop parai nongpatanawk mikhnuk ah lok na caek o tih; to naah tangzat na zawh let han ai ah kang sak han, to naah loe nang mah minawk kalah na tlai mak ai boeh.
42 І заспоко́їться Моя лютість на тебе, і відійде від тебе Моя за́здрість, і Я заспоко́юся, і не буду вже гніватися.
To naah loe na nuiah palung ka phuihaih to dii tih boeh; uthaih hoi palung ka phuihaih na nuiah ka suem mak ai boeh; palung ka phui mak ai, kang hngai duem han boeh.
43 За те, що ти не пам'ятала про дні своєї мо́лодости, і гніви́ла Мене всім тим, то й Я ось поверну́ дорогу твою на твою го́лову, — говорить Господь Бог, — щоб не чинила ти розпусти після всіх гидо́т своїх!
Nawkta nathuem ih aninawk to pahnet moe, hae baktih hmuennawk hoi palung nang phui o sak pongah, khenah, na toksakhaih baktih toengah na lu nuiah ka kraksak han, tiah Angraeng Sithaw mah thuih; hae panuet thok hmuennawk boih nuiah kahoih ai zaehaih na sak aep han om ai.
44 Ось кожен припові́стник говоритиме про тебе припові́стку, кажучи: „Яка мати — така її до́нька!“
Khenah, palungha lok thui kaminawk boih mah, nang pongah a canu loe amno baktiah oh, tiah hae palungha lok hae thui o tih.
45 Ти дочка́ своєї матері, що покинула свого чоловіка та своїх синів, і ти сестра своїх сесте́р, що поки́дали своїх чоловіків та своїх синів. Мати ваша хітте́йка, а ваш батько — аморе́єць!
Nang loe a sava hoi a caanawk panuet nam no ih canu ah na oh; a sava hoi a caanawk panuet, nongpata ih amnawk nongpata ah na oh; nam no loe Hit tanu ah oh moe, nam pa loe Amor acaeng ah oh.
46 А старша сестра твоя — Самарі́я та до́чки її, що сидять по ліви́ці твоїй, а сестра твоя, менша від тебе, що сидить по прави́ці твоїй — це Содо́ма та до́чки її.
Nam ya nongpata kacoeh loe Samaria kami ah oh, anih hoi a canunawk loe na ohhaih bangqoi bangah oh o; na bantang bangah kaom nam nawk nongpata hoi a canunawk loe Sodom to ni.
47 А ти хіба не ходила їхніми доро́гами й не робила за їхніми гидо́тами? Мало бракувало, — і зіпсу́лася б ти більше від них на всіх своїх дорогах!
Nang loe nihcae caehhaih loklam ah na caeh ai, a sak o ih panuet thok hmuennawk doeh na sah ai; toe to hmuennawk loe tidoeh na ai tetta hmuen ni tiah na poek pongah, nang loe na toksakhaih boih ah nihcae pongah na set kue.
48 Як живий Я, — говорить Господь Бог, — не зробила Содо́ма, сестра твоя, вона та до́чки її, як зробила ти та твої до́чки!
Kai ka hing baktiah, nam nawk nongpata Sodom hoi a canunawk loe, nang mah na canunawk hoi nawnto sak ih hmuen baktiah sah o ai vop.
49 Ось оце була провина твоєї сестри Содоми: пиха́, ситість ї́жі та преспокійний спо́кій були в неї та в її дочо́к, а руки́ вбогого та бідного вона не зміцня́ла.
Khenah, nam nawk nongpata Sodom zaehaih loe hae tiah oh, anih hoi a canunawk loe amoek o, kamtlai hmoek ah a caak o moe, khosak nawmhaih hoiah a oh o; amtang kaminawk hoi kavawt kaminawk to khenzawn o ai.
50 І запиша́лись вони, і робили гидо́ти перед Моїм обличчям. І Я їх відкинув, як побачив оце.
Nihcae loe poeksang o moe, ka hmaa ah panuet thok hmuen to sak o; to pongah na hnuk ih baktih toengah nihcae to kam rosak boeh.
51 А Самарі́я не нагрішила й половини гріхів твоїх, та ти побільши́ла гидо́ти свої більш від них, і оправдала сесте́р своїх усіма́ своїми гидо́тами, які ти зробила.
Samaria loe na sak ih zaehaih ahap mataeng doeh sah ai; toe nang loe Sodom hoi Samaria hnik pong alet ah panuet thok zaehaih to na sak, nam nawk nongpata hnik mah sak ih zaehaih loe na sak ih panuet thok zaehaihnawk mah khuk khoep pongah amtueng ai boeh.
52 Тож носи свою га́ньбу ти, що чинила її для своїх сесте́р, через твої гріхи, якими гидоти чинила ти більше за них, вони будуть справедливіші за тебе! І також посоромся, і носи свій сором за твоє всправедли́влення своїх сесте́р!
Nam nawk nongpata hnik to lok na caek baktih toengah, na sak ih panuet thok zaehaihnawk loe nihnik mah sak ih zaehaih pong nung kue pongah, azathaih to phaw ah; nihnik loe nang pongah toeng hoi kue; ue, nam nawk nongpata hnik mah sak ih zaehaihnawk amtueng ai karoek to zaehaih na sak pongah, palung boenghaih hoiah azathaih to na phawh han oh.
53 І поверну́ Я їхню долю, долю Содоми та дочо́к її, і Самарію та дочо́к її, і поверну́ долю твою серед них,
Toe tamna ah naeh ih Sodom hoi a canunawk, Samaria hoi a canunawk to ka hoih naah, na tamnawk to nihcae hoi nawnto ka hoih let han:
54 щоб носила ти свій сором, і соро́милася всього того, що ти наробила, потіша́ючи їх.
to naah nihcae to na mongsak ueloe, na sak ih hmuennawk boih ah palung boenghaih hoi azathaih to na tong tih.
55 А твої се́стри, Содома та до́чки її, ве́рнуться до свого попере́днього ста́ну, і Самарі́я та до́чки її ве́рнуться до свого попере́днього стану, і ти та до́чки твої ве́рнетесь до свого попере́днього ста́ну.
Angmacae ohhaih ahmuen ah, nam nawk nongpata Sodom hoi a canunawk, Samaria hoi a canunawk amlaem o let naah, nang doeh na canunawk hoi na ohhaih ahmuen ah nam laem let tih.
56 І не була сестра твоя Содо́ма згадувана в у́стах твоїх за днів твоїх го́рдощів,
Jerusalem, nang loe amoek moe, nam nawk Sodom hnaphnaehaih lok to na thuih.
57 поки не відкрилося зло твоє, коли ганьби́ли тебе до́чки Сирії та всіх околиць його, і до́чки филисти́мські пого́рджували тебе звідусі́ль.
Toe nang loe kawkrukmaw na set, tito kaminawk boih mah vaihi panoek o boeh: Syria canunawk hoi a taengah kaom kaminawk boih, na taengah kaom Philistin ih canunawk boih mah nang ang hnukma o moe, ang hnap o.
58 Свою розпусту та гидо́ти свої, — ти їх понесе́ш, говорить Господь.
Vaihi na zaehaih hoi na sak ih panuet thok hmuennawk pongah, tha na zok tih boeh, tiah Angraeng Sithaw mah thuih.
59 Бо так говорить Господь Бог: І зроблю́ Я з тобою, як робила ти, що погорди́ла прися́гою, щоб зламати заповіта.
Angraeng Sithaw mah, Lokkamhaih to nang phat taak pongah, na sak ih hmuen hoi kating ah kang pathok han.
60 І згадаю Я Свого заповіта з тобою за днів твоєї мо́лодости, і поставлю тобі заповіта вічного.
Toe na nawkta nathuem ah nang hoi sak ih lokmaihaih to ka poek moe, nang khaeah dungzan lokmaihaih ka sak han.
61 І ти згадаєш про свої дороги й засоро́мишся, коли ти ві́зьмеш сесте́р своїх, старших від тебе, ра́зом з меншими від тебе, і дам їх тобі за дочо́к, але́ не з твого заповіту.
To naah na caehhaih loklam to na panoek tih, nam nawk hoi nam ya nongpata kacoeh to na hnuk naah, azathaih na tong tih; na sak ih lokmaihaih thungah athum ai, toe nihnik to na canu ah kang paek han.
62 І відновлю́ Я Свого заповіта з тобою, і ти пізнаєш, що Я — Господь,
Nang hoi lokmaihaih ka sak han, to naah Kai loe Angraeng ni, tiah na panoek tih.
63 щоб згадала ти й засоро́милася, і не могла більше відкривати уста перед га́ньбою своєю, коли прощу́ тобі все, що ти наробила, говорить Госпо́дь Бог“.
Na sak ih hmuennawk boih pongah palung ka phuihaih dip naah loe, kho na poek vawk ueloe, mikhmai na sae tih, azat loiah pakha na ang let mak ai boeh, tiah Angraeng Sithaw mah thuih.
