Вихід 5

1 А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти наро́д Мій, — і нехай вони святкують Мені на пустині!“

后来摩西、亚伦去对法老说：“耶和华—以色列的 神这样说：‘容我的百姓去，在旷野向我守节。’”

2 А фараон відказав: „Хто Господь, що послухаюсь сло́ва Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу́!“

法老说：“耶和华是谁，使我听他的话，容以色列人去呢？我不认识耶和华，也不容以色列人去！”

3 І сказали вони: „Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми пі́демо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господе́ві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем“.

他们说：“希伯来人的 神遇见了我们。求你容我们往旷野去，走三天的路程，祭祀耶和华—我们的 神，免得他用瘟疫、刀兵攻击我们。”

4 І сказав до них цар Єгипту: „Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!“

埃及王对他们说：“摩西、亚伦！你们为什么叫百姓旷工呢？你们去担你们的担子吧！”

5 І сказав фараон: „Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт“.

又说：“看哪，这地的以色列人如今众多，你们竟叫他们歇下担子！”

6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:

当天，法老吩咐督工的和官长说：

7 „Не давайте більше наро́дові соломи, щоб робити цеглу, як учо́ра й позавчо́ра. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.

“你们不可照常把草给百姓做砖，叫他们自己去捡草。

8 А призна́чене число цегли, що вони робили вчо́ра й позавчо́ра, накладете на них, — не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: „Ходім, принесімо жертву нашому Богові!“

他们素常做砖的数目，你们仍旧向他们要，一点不可减少；因为他们是懒惰的，所以呼求说：‘容我们去祭祀我们的 神。’

9 Нехай буде тяжка́ праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова“.

你们要把更重的工夫加在这些人身上，叫他们劳碌，不听虚谎的言语。”

10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: „Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.

督工的和官长出来对百姓说：“法老这样说：‘我不给你们草。

11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де́ знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!“

你们自己在哪里能找草，就往那里去找吧！但你们的工一点不可减少。’”

12 І розпоро́шився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню́ на солому.

于是百姓散在埃及遍地，捡碎秸当作草。

13 А погоничі наставали, говорячи: „Скінчі́ть вашу щоденну працю в час так, як коли б була́ солома“.

督工的催着说：“你们一天当完一天的工，与先前有草一样。”

14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: „Чому ви не скінчи́ли свого при́ділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?“

法老督工的，责打他所派以色列人的官长，说：“你们昨天今天为什么没有照向来的数目做砖、完你们的工作呢？”

15 І прибули́ писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: „Для чого ти так робиш рабам своїм?

以色列人的官长就来哀求法老说：“为什么这样待你的仆人？

16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу — кажуть нам — робіть! І ось раби твої биті, — і грішиш ти перед народом своїм!“

督工的不把草给仆人，并且对我们说：‘做砖吧！’看哪，你仆人挨了打，其实是你百姓的错。”

17 А він відказав: „Неро́би ви, неро́би! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господе́ві.

但法老说：“你们是懒惰的！你们是懒惰的！所以说：‘容我们去祭祀耶和华。’

18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призна́чене число цегли ви дасте!“

现在你们去做工吧！草是不给你们的，砖却要如数交纳。”

19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: „Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!“

以色列人的官长听说“你们每天做砖的工作一点不可减少”，就知道是遭遇祸患了。

20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,

他们离了法老出来，正遇见摩西、亚伦站在对面，

21 та й сказали до них: „Нехай побачить вас Господь — і нехай вас осудить, бо ви вчинили нена́висним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, — щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!“

就向他们说：“愿耶和华鉴察你们，施行判断；因你们使我们在法老和他臣仆面前有了臭名，把刀递在他们手中杀我们。”

22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „Господи, чому Ти кривду вчинив цьому наро́дові? Чому Ти послав мені це?

摩西回到耶和华那里，说：“主啊，你为什么苦待这百姓呢？为什么打发我去呢？

23 Бо відко́ли прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'я́м, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!“

自从我去见法老，奉你的名说话，他就苦待这百姓，你一点也没有拯救他们。”