Вихід 16

1 І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула́ до пустині Сін, що між Єлімом та між Сіна́єм, п'ятнадцятого дня другого місяця по ви́ході їх з єгипетського кра́ю.

Israel kaminawk boih, Elim ahmuen hoiah angthawk o moe, Elim hoi Sinai salakah kaom, Sin praezaek ah a caeh o; Izip prae hoi tacawthaih khrah hnetto haih ni hatlai pangato naah to ahmuen to a phak o.

2 І стала ре́мствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.

Praezaek ah kaminawk boih mah Mosi hoi Aaron to laisaep o thuih.

3 І говорили їм Ізраїлеві сини: „Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім кра́ї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба до́сить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір“.

Israel kaminawk mah nihnik khaeah, Izip prae ah moi thonghaih laom taengah anghnut moe, zok kamhah ah ka caak o naah, Angraeng ih ban hoi ka duek o nahaeloe hoih kue han to mah! Nanghnik mah haeah amkhueng kaminawk hae zok kamtlam ah dueksak hanah, hae praezaek ah na hoih hoi, tiah a naa o.

4 І промовив Господь до Мойсея: „Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а наро́д вихо́дитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб ви́пробувати його, чи буде він ходити в Моєму Зако́ні, чи ні.

To naah Angraeng mah Mosi khaeah, Khenah, nangcae han van hoiah takaw kho baktiah kang zohsak han; kaminawk to caeh o nasoe loe, nito caak kakhawt ah takaw to akhui o nasoe; ka paek ih lok tahngai o maw, tahngai o ai, tito hae tiah ka tanoek han.

5 А настане шостий день, то приготують, що принесу́ть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день “.

Ni tarukto naah loe, ni kalah ah akhuih ih pongah kamtlai alet hnetto ah akhui o nasoe loe, suem o nasoe, tiah a naa.

6 І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: „Настане вечір — і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського кра́ю.

To pongah Mosi hoi Aaron mah Israel kaminawk boih khaeah, Izip prae thung hoi nangcae zaehoikung loe Angraeng ni, tito vai duem ah na panoek o tih;

7 А настане ра́нок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ре́мствування на Господа. А ми що́, що ви ре́мствуєте на нас?“

akhawnbang ah doeh Angraeng lensawkhaih to na hnu o tih; na laisaep o haih to Angraeng mah thaih boeh; kaihnik loe kawbang maw ka oh hoi moe, nang laisaep o thuih? tiah a naa hoi.

8 І сказав Мойсей: „Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на наси́чення, бо почув Господь ре́мствування ваші, що ви ре́мствуєте на Нього. А ми́ що? Не на нас ре́мствування ваше, а на Господа!“

Mosi mah, Angraeng mah caak han ih moi to duembang ah na paek o ueloe, akhawnbang ah zok amhah hanah takaw to na paek o tih; to naah, Na laisaep o haih lok Angraeng mah thaih boeh, tiah thuih ih lok to akoep tih; kaihnik loe kawbang maw ka oh hoi moe, nang laisaep o thuih? Laisaep kaminawk loe kaihnik laisaep thuih ai ah, Angraeng ni na laisaep o thuih, tiah a naa hoi.

9 І сказав Мойсей до Аарона: „Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ре́мствування!“

To naah Mosi mah Aaron khaeah, Na laisaep o haih lok to Angraeng mah thaih boeh pongah, anih khaeah angzo oh, tiah thuih pae han a naa.

10 І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, — аж ось слава Господня показалася в хмарі!

Aaron mah amkhueng Israel kaminawk boih khaeah lok to thuih pae, nihcae praezaek bangah doeng o naah, tamai nuiah Angraeng lensawkhaih to amtueng.

11 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

Angraeng mah Mosi khaeah,

12 „Я почув ре́мствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір бу́дете їсти м'ясо, а рано наси́титесь хлібом, — і познаєте, що Я — Господь, Бог ваш!“

Israel kaminawk laisaephaih lok to ka thaih boeh; nihcae khaeah, Duembang ah moi to na caa o ueloe, akhawnbang ah takaw to zok kamhah ah na caa o tih; to naah kai loe nangcae ih Angraeng Sithaw ah ka oh, tito na panoek o tih, tiah thui paeh, tiah a naa.

13 І сталося ввечорі, і зняли́ся перепели́ці, і покрили та́бір. А рано була верства́ роси навколо табо́ру.

To na ni duembang ah kuikoemnawk loe nihcae ohhaih ahmuen taeng koimong ah angzoh o tahang; akhawnbang ah loe misatuh kaminawk ataihaih ahmuen taengah dantui to krak.

14 І підняла́ся верства́ тієї роси, — аж ось на пове́рхні пустині щось дрі́бне, вузькувате, дрібне, немов па́морозь на землі.

Dantui anghmat pacoengah, khenah, praezaek ih long nui ah, dantui baktih kangbuet luet tetta kaom, hmuen to oh.

15 І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: „Ман гу?“, бо не знали, що́ то. А Мойсей відказав їм: „Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.

To hmuen to Israel kaminawk mah hnuk o naah, hae loe manna maw? tiah maeto hoi maeto a thuih o. To hmuen loe timaw, tito panoek o ai. Mosi mah nihcae khaeah, Hae loe na caak o hanah Angraeng mah paek ih takaw ni.

16 Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди́ своєї, го́мер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наме́ті його.

Angraeng mah, Kami boih mah caak kakhawt ah akhui oh; kahni im ah kaom a caanawk caak khawt ah, kami maeto mah omer maeto akhui o hanah a thuih pae.

17 I зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.

A thuih ih lok baktih toengah Israel kaminawk mah sak o; thoemto kaminawk loe kapop ah akhuih o, thoemto kaminawk mah loe zetta ah akhuih o.

18 І зміряли вони гомером, — і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, — зібрали кожен у міру своєї їди́!

To tiah akhui o ih manna to omer hoi tah o naah, kapop ah akhui kami doeh amtlai ai; zetta akhui kami doeh vawt ai; kami boih mah caak khawt ah akhuih o.

19 І сказав до них Мойсей: „Нехай ніхто не лишає з ньо́го до ра́нку!“

To naah Mosi mah nihcae khaeah, Mi kawbaktih doeh akhawnbang khoek to amtlai o sak hmah, tiah a naa.

20 Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставля́ли з нього до ранку, а воно зачерви́віло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!

Toe thoemto kaminawk mah Mosi mah thuih ih lok to tahngai o ai; akhawnbang khoek to a suek o; toe qong moe, ahmui set pae; to pongah Mosi loe nihcae nuiah palungphui.

21 І збирали його щора́нку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце — і воно розтавало.

Akhawnbang kruek kami boih mah angmacae caak khawt ah akhui o; ni bet naah loe, amkaw boih.

22 І сталося шостого дня, — поназби́рували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посхо́дилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.

Ni tarukto naah loe kaminawk mah takaw baktiah alet hnetto kamtlai ah akhui o; kami maeto hanah omer hnetto akhuih o; rangpui ukkungnawk loe caeh o moe, to hmuen to Mosi khaeah thuih pae o.

23 А він сказав до них: „Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що бу́дете пекти — печіть, а що бу́дете варити — варіть, а все позостале покладіть собі на схо́вок до ра́нку“.

Mosi mah nihcae khaeah, Angraeng mah, khawnbang loe kaciim Angraeng anghakhaih ni, Sabbath ah oh, to pongah hmai paaem koi hmuen to hmai paaem oh ah loe, bueh koi to buet o coek ah; kamtlai to akhawnbang khoek to kahoih ah pakuem oh, tiah a thuih, tiah a naa.

24 І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви́ не було в нім.

To pongah Mosi mah thuih ih lok baktih toengah, akhawnbang caak hanah a suek o; toe hmuisae ai, qong doeh qong ai.

25 І сказав Мойсей: „Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не зна́йдете його на полі.

Mosi mah nihcae khaeah, to takaw to vaihniah caa oh; vaihni loe Angraeng ih Sabbath ah oh pongah, to hmuen to long ah na hnu o mak ai.

26 Шість день будете збирати його, а дня сьомого — субота: не бу́де в ній того “.

Ni tarukto naah akhui oh loe patung oh; toe ni sarihto Sabbath niah loe maeto doeh na hnu o mak ai, tiah a naa.

27 І сталося сьо́мого дня, повихо́дили були з наро́ду збирати, та не знайшли.

Toe thoemto kaminawk loe akhuih han caeh o nganga; toe maeto doeh hnu o ai.

28 І сказав Господь до Мойсея: „Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та зако́ни Мої?

To naah Angraeng mah Mosi khaeah, Nangcae mah nasetto maw kang paek o ih lok hoi kai ih kaalok to na aek o han vop?

29 Побачте, — Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, — нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!“

Angraeng mah Sabbath to ang paek o; to pongah ni tarukto ni ah ni hnetto caak hanah takaw to ang paek o; kami boih ni sarihto naah loe angmah ohhaih ahmuen ah om o boih nasoe loe, mi doeh a ohhaih ahmuen hoi tasa bangah tacawt hmah nasoe, tiah a naa.

30 І сьомого дня наро́д відпочивав.

To pongah kaminawk loe ni sarihto naah anghak o.

31 І назвав Ізраїлів дім ім'я́ тому: ма́нна. Вона була́, як коріяндрове насі́ння, біла, а смак її, — як тісто в меду.

Israel kaminawk mah to ih takaw to manna, tiah kawk o; to takaw loe coriander amu baktiah oh, anglung moe, khoitui hoi sak ih takaw baktiah luep.

32 І сказав Мойсей: „Оце те, що наказав Господь: Напо́вни нею го́мер на схо́вок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського кра́ю“.

Mosi mah Angraeng mah paek ih lok loe hae tiah oh; Izip prae thung hoiah kang zaeh o naah, praezaek ah kang pacah o ih takaw to angzo han koi na caanawk mah hnuk o thai hanah, manna to omer maeto kakoi ah suem oh, tiah a thuih, tiah a naa.

33 І сказав Мойсей до Аарона: „Візьми одну посу́дину, і поклади туди повний го́мер ма́нни, і постав її перед Господнім лицем на схо́вок для ваших поколінь“.

To pongah Mosi mah Aaron khaeah, Boengloeng maeto la ah loe, to thungah manna omer maeto kakoi ah thaeng ah; na caanawk han pakuem pae hanah, Angraeng hmaa ah suem ah, tiah a naa.

34 І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.

Angraeng mah Mosi khaeah thuih ih lok baktih toengah pakuem hanah, hnukung hmaa ah Aaron mah thaengh.

35 А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття́ їх до краю заселеного, їли манну аж до прихо́ду їх до границі ханаанського кра́ю.

Anghakhaih prae pha o ai karoek to Israel kaminawk mah saning qui palito thung manna to caak o; Kanaan prae phak khoek to manna to a caak o.

36 А го́мер — він десята частина ефи.

Ephah hato thungah maeto loe omer maeto ah oh.