Вихід 10
1 І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед ньо́го,
To pacoengah Angraeng mah Mosi khaeah, Faro khaeah caeh ah; anih hmaa ah hae baktih dawnrai hmuennawk kam tuengsak hanah, anih hoi a tamnanawk ih palungthin to kam taksak boeh;
2 і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що́ зробив Я в Єгипті, та про озна́ки Мої, що вчинив я серед них. І ви бу́дете знати, що Я — Господь!“
Izip prae nuiah ka sak ih hmuen hoi nihcae khaeah ka sak ih dawnrai hmuennawk to, na capa hoi na capa ih capa patoeng khaeah thui paeh, tiah a naa.
3 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: „Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти бу́деш відмовля́тися впокори́тися передо Мною? Відпусти Мій наро́д, — і нехай вони служать Мені!
To pongah Mosi hoi Aaron loe Faro khaeah caeh hoi moe, anih khaeah, Hebru kaminawk ih Angraeng Sithaw mah, Ka hmaa ah poek pahnaem hanah nasetto maw nang maak han vop? Kai a bok o hanah, kai ih kaminawk to tacawtsak lai ah.
4 Бо коли ти відмо́вишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану́ на твій край.
Na tacawtsak ai nahaeloe, khenah, khawnbang ah na prae thung boih ah pakhuh kang tacawtsak han;
5 І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.
pakhuh loe long ah koi o boih tih, long to na hnu o thai mak ai; nihcae loe qaetui mah bop ai ih kanghmat, lawk ah kamprawk aannawk hoi thingnawk to caa o king tih.
6 І перепо́вняться нею доми́ ваші, і доми́ всіх рабів ваших, і доми́ всього Єгипту, чого не бачили батьки́ ваші та батьки батьків твоїх від дня існува́ння їх на землі аж до сьогодні!“І він відвернувся, і вийшов від фараона.
Nam panawk hoi nam panawk ih ampanawk mah hae long nuiah khosak o tangsuek nathuem hoi kamtong vaihni ni khoek to hnu o vai ai ih, to baktih pakhuhnawk loe na im, na tamnanawk ih im hoi Izip kaminawk ih im boih ah koi o tih, tiah a thuih, tiah a thuih pae hoi; to pacoengah Mosi mah Faro to caehtaak.
7 І сказали раби фараона до нього: „Аж доки цей буде нам па́сткою? Відпусти цих людей, — і нехай вони служать Господе́ві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?“
Faro ih tamnanawk mah anih khaeah, Hae kami mah aicae han nasetto maw thaang patung o vop tih? Angmacae ih Angraeng Sithaw to a bok o hanah, nihcae to tacawtsak lai ah; Izip prae loe amro boeh, tiah na panoek ai vop maw? tiah a naa o.
8 І пове́рнено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві, Богові вашому. Хто та хто пі́де?“
To pacoengah Mosi hoi Aaron to Faro khaeah kawk o let; Faro mah nihnik khaeah, Caeh hoi ah loe, na Angraeng Sithaw to bok oh; toe mi kawbaktih kaminawk maw caeh o tih? tiah a naa.
9 І відповів Мойсей: „Ми пі́демо з мо́лоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою пі́демо, — бо в нас свято Господнє“.
Mosi mah, Angraeng khaeah poihsak han oh pongah, thendoengnawk, mitongnawk, kaimacae ih capa hoi canunawk, tuunawk hoi maitawnawk hoi nawnto ka caeh o han, tiah a naa.
10 А він відказав: „Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу́ вас і дітей ваших! Та глядіть, бо щось лихе перед вами.
To naah Faro mah, Caeh hanah nangcae hoi nawktanawk kang prawt o baktih toengah, nangcae khaeah Angraeng to om nasoe; acoe oh; kasae sak han na poek o bae hae!
11 Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господе́ві, бо того ви бажаєте“. І вигнано їх від лиця фараонового.
To tiah poek han om ai! Nongpanawk khue caeh o nasoe loe, canghni ah nang hnik o ih baktih toengah, Angraeng to bok o nasoe, tiah a naa. To naah Mosi hoi Aaron to Faro hmaa hoiah haek o ving.
12 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку на єгипетську землю сарано́ю, і нехай вона на́йде на єгипетський край, і нехай поїсть усю зе́мну траву, усе, що град позалиша́в“.
To naah Angraeng mah Mosi khaeah, Izip prae thungah pakhuh angzoh moe, qaetui mah tahmat ih, long ah amprawk aankungnawk to caak boih hanah, na ban to Izip prae nuiah payangh ah, tiah a naa.
13 І простяг Мойсей свою па́лицю на єгипетську землю, — і Господь навів схі́дній вітер на землю, ці́лий день той і ці́лу ніч. Настав ранок, — і східній вітер наніс сарани́!
To pongah Mosi mah a ban ih cunghet to Izip prae nuiah phok; to na niah aqum athun Angraeng mah ni angzae bang ih takhi to songsak; khawnbang phak naah loe takhi mah pakhuhnawk to caeh haih boih.
14 І найшла сарана́ на всю єгипетську землю, і залягла́ в усім єгипетськім кра́ї, дуже багато! Перед нею не було́ такої сарани́, як вона, і по ній не бу́де такої!
Izip prae thung boih ah pakhu to koi, Izip prae angzithaih ramri taeng khoek to, kroek laek ai ah oh o; to baktih pakhuhnawk loe natuek naah doeh to tiah om vai ai; angzo han koi atue ah doeh to tiah om mak ai.
15 І покрила вона поверхню всієї землі, і поте́мніла земля! І поїла вона всю зе́мну траву та ввесь плід де́рева, що град позоста́вив. І не зоста́лось ніякої зелені ані на дереві, ані на польові́й росли́нності в усім єгипетськім кра́ї!
Long boih ah koi o pongah, long loe amnum ving; qaetui mah bop ai ih kanghmat, lawk ah kamprawk aankungnawk hoi thingkung pong ih kanghmat thingthainawk to a caak o boih; Izip prae thung boih ah thingkung kahing, to ai boeh loe lawk ih aannawk roe om ai boeh.
16 І поспішив фараон покликати Мойсея та Ааро́на, та й сказав: „Згрішив я Господе́ві, Богові вашому, та вам!
Faro mah Mosi hoi Aaron to karangah kawk moe, Nangcae ih Angraeng Sithaw hoi nanghnik nuiah zaehaih ka sak moeng boeh.
17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього ра́зу, і помолі́ться до Господа, вашого Бога, — і нехай тільки відве́рне від мене цю смерть!“
To pongah vaihi ka zaehaih to tahmen ah loe, na Angraeng Sithaw mah hae duekhaih maeto hae kai khae hoiah takhoe ving hanah, lawk na thui paeh, tiah a naa.
18 І він вийшов від фарао́на й молився до Господа.
Mosi mah Faro to tacawt taak moe, Angraeng khaeah lawk a thuih.
19 І поверну́в Господь за́хідній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану́, та й укинув її до Червоного моря. Не позоста́лась жодна сарана́ в усім єгипетськім кра́ї.
To naah Angraeng mah thacak takhi to niduem bang hoiah songsak moe, pakhuhnawk to tuipui kathim thungah hmuh pae boih; Izip prae thung boih ah pakhuh maeto doeh anghmat ai boeh.
20 Та Господь учинив запеклим фараонове серце, — і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.
Toe Angraeng mah Faro to palungthahsak toengtoeng vop pongah, Israel kaminawk to prawt ai.
21 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку до неба, — і станеться те́мрява на єгипетській землі, і нехай бу́де те́мрява, щоб відчули її.“
To pacoengah Angraeng mah Mosi khaeah, Khoving mah Izip prae to khuk khoep hanah, van bangah na ban to payangh ah, tiah a naa.
22 І простяг Мойсей свою руку до неба, — і ста́лася густа те́мрява по всій єгипетській землі три дні.
To pongah Mosi mah van bangah ban to payangh; to naah kathah parai khoving mah Izip prae to ni thumto thung khuk khoep.
23 Не бачили один о́дного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було́ світло в їхніх сади́бах.
Maeto hoi maeto ang hnuh o thai ai moe, ni thumto thung naa ah doeh caeh o thai ai; toe Israel kaminawk ohhaih ahmuen ah loe aanghaih to oh.
24 І покликав фараон Мойсея, та й сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позоста́неться. Також дітвора́ ваша нехай іде з вами!“
To naah Faro mah Mosi to kawk moe, anih khaeah, Caeh oh loe Angraeng to bok oh; nongpata hoi nawktanawk doeh caeh o boih ah; tuunawk hoi maitawnawk khue to caeh o taak ah, tiah a naa.
25 Та Мойсей відказав: „Дай в наші руки також жертви та цілопа́лення, і ми спорядимо́ жертву Господе́ві, Богові нашому.
Toe Mosi mah anih khaeah, Kaicae Angraeng Sithaw khaeah angbawnhaih hoi hmuen paekhaih ka sak o haih hanah moi hoi hmuennawk to na paek ah.
26 І також худоба наша піде з нами, — не зоста́неться ані копи́та, бо з нього ми ві́зьмемо на слу́ження Господе́ві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господе́ві“.
Ka pacah o ih moinawk doeh ka caeh o haih han; maeto doeh ka caeh o taak mak ai; to moinawk loe kaimacae ih Angraeng Sithaw to bok hanah ka patoh o han; to ahmuen ka pha o ai karoek to, kaimacae ih Angraeng Sithaw to kawbaktih moi hoiah maw ka bok o han, tito ka panoek o ai vop, tiah a naa.
27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.
Toe Angraeng mah Faro palungthahsak pongah, nihcae to caehsak han koeh ai.
28 І сказав йому фараон: „Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!“
Faro mah Mosi khaeah, Ka hmaa hoi tacawt ah, kai tongh hanah angzo let hmah lai ah! Ka mikhmai na hnuk lethaih ni loe, na duekhaih niah om tih boeh, tiah a naa.
29 А Мойсей відказав: „Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого́!“
Mosi mah, Na thuih ih lok loe hoih; na hmaa ah kam tueng let mak ai boeh, tiah a naa.
