До ефесян 5

1 Отже, будьте наслідувачами Богові, як улю́блені діти,

Buďtež tedy následovníci Boží, jakožto synové milí.

2 і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Само́го Себе, як дар і жертву Богові на приємні па́хощі.

A choďte v lásce, jako i Kristus miloval nás, a vydal sebe samého za nás, dar a obět Bohu u vůni rozkošnou.

3 А розпуста та не́чисть усяка й заже́рливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як ли́чить святим,

Smilstvo pak a všeliká nečistota, neb lakomství, aniž jmenováno buď mezi vámi, jakož sluší na svaté,

4 і гидо́та, і марносло́вство або жарти, що непристойні вам, але краще дя́кування.

A mrzkost, ani bláznové mluvení, ani šprymování, kteréžto věci jsou nenáležité, ale raději díků činění.

5 Знайте бо це, що жоден розпу́сник, чи нечистий, або заже́рливий, що він ідоля́нин, не має спа́дку в Христовому й Божому Царстві!

Víte zajisté o tom, že žádný smilník aneb nečistý, ani lakomec, (jenž jest modloslužebník, ) nemá dědictví v království Kristově a Božím.

6 Нехай вас не зво́дить ніхто словами марно́тними, бо гнів Божий приходить за них на неслухня́них, —

Žádný vás nesvoď marnými řečmi; nebo pro takové věci přichází hněv Boží na syny nepoddané.

7 тож не будьте їм спільниками!

Nebývejtež tedy účastníci jejich.

8 Ви бо були колись те́мрявою, тепер же ви світло в Господі, — поводьтеся, як діти світла,

Byli jste zajisté někdy temnosti, ale nyní jste světlo v Pánu. Jakožto synové světla choďte,

9 бо плід світла знахо́диться в кожній добрості́, і праведності, і правді.

(Nebo ovoce Ducha záleží ve vší dobrotě, a spravedlnosti, a v pravdě, )

10 Допевня́йтеся, що приємне для Господа,

O to stojíce, což by se dobře líbilo Pánu.

11 і не беріть участи в неплідних ділах те́мряви, а краще й докоряйте.

A neobcujte s skutky neužitečnými tmy, ale raději je trescete.

12 Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потає́мно!

Nebo což se tajně děje od nich, mrzko jest o tom i mluviti.

13 Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.

Ale to všecko, když bývá od světla trestáno, bývá zjeveno; cožkoli zajisté zjevné bývá, světlo jest.

14 Через це то й говорить: „Сплячий, вставай, і воскре́сни із мертвих, — і Христос осві́тлить тебе!“

Protož praví: Probuď se ty, kdož spíš, a vstaň z mrtvých, a zasvítíť se tobě Kristus.

15 Отож, уважайте, щоб поводитися обере́жно, не як немудрі, але як мудрі,

Viztež tedy, kterak byste opatrně chodili, ne jako nemoudří, ale jako moudří,

16 використо́вуючи час, — дні бо лукаві!

Vykupujíce čas; nebo dnové zlí jsou.

17 Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що́ є воля Господня.

Protož nebývejte neopatrní, ale rozumějící, která by byla vůle Páně.

18 І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще напо́внюйтесь Духом,

A neopíjejte se vínem, v němž jest prostopašnost, ale naplněni buďte Duchem,

19 розмовляючи поміж собою псалма́ми, і гі́мнами, і пісня́ми духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,

Mluvíce sobě vespolek v žalmích, a v chvalách, a v písničkách duchovních, zpívajíce a plésajíce v srdcích svých Pánu,

20 дякуючи за́вжди за все Богові й Отцеві в Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа,

Díky činíce vždycky ze všeho ve jménu Pána našeho Jezukrista Bohu a Otci,

21 ко́рячися один о́дному у Христовім страху́.

Poddáni jsouce jedni druhým v bázni Boží.

22 Дружи́ни, — корі́ться своїм чоловікам, як Господе́ві, —

Ženy mužům svým poddány buďte, jako Pánu.

23 бо чоловік — голова дружи́ни, як і Христос — Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!

Nebo muž jest hlava ženy, jako i Kristus hlava církve, a onť jest spasitel těla.

24 І як ко́риться Церква Христові, так і дружи́ни своїм чоловікам у всьо́му.

A protož jakož církev poddána jest Kristu, tak i ženy mužům svým ve všem.

25 Чоловіки, — любіть своїх дружи́н, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,

Muži milujte ženy své, jako i Kristus miloval církev, a vydal sebe samého za ni,

26 щоб її освятити, очистивши водяним ку́пелем у слові,

Aby ji posvětil, očistiv obmytím vody skrze slovo,

27 щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була́ свята й непорочна!

Aby ji sobě postavil slavnou církev, nemající poškvrny, ani vrásky, neb cokoli takového, ale aby byla svatá, a bez úhony.

28 Чоловіки повинні любити дружи́н своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружи́ну свою, той любить самого себе.

Takť jsou povinni muži milovati ženy své jako svá vlastní těla. Kdo miluje ženu svou, sebeť samého miluje,

29 Бо ніко́ли ніхто не знена́видів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,

Žádný zajisté nikdy těla svého neměl v nenávisti, ale krmí a chová je, jakožto i Pán církev.

30 бо ми — члени Тіла Його від тіла Його й від косте́й Його!

Neboť jsme oudové těla jeho, z masa jeho, a z kostí jeho.

31 „Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і бу́дуть обоє вони одним тілом“.

A protoť opustí člověk otce svého i matku, a připojí se k manželce své, i budouť ti dva jedno tělo.

32 Ця таємниця велика, — а я говорю́ про Христа та про Церкву!

Tajemství toto veliké jest, ale já pravím o Kristu a o církvi.

33 Отже, нехай кожен зокре́ма із вас любить так свою дружи́ну, як самого себе, а дружи́на нехай боїться свого чоловіка!

A však i vy, jeden každý z vás, manželku svou tak jako sám sebe miluj. Žena pak ať se bojí muže.