Екклезіяст 7

1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!

Nama harum lebih baik daripada minyak bernilai tinggi; dan hari kematian lebih baik daripada hari jadi.

2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

Lebih baik pergi ke rumah duka daripada ke tempat pesta. Sebab kita harus selalu mengenang bahwa maut menunggu setiap orang.

3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!

Kesedihan lebih baik daripada tawa. Biar wajah murung, asal hati lega.

4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.

Orang bodoh terus mengejar kesenangan; orang arif selalu memikirkan kematian.

5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,

Lebih baik ditegur oleh orang yang berbudi, daripada dipuji oleh orang yang sukar mengerti.

6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!

Tawa orang bodoh tidak berarti, seperti bunyi duri dimakan api.

7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.

Jika orang arif menipu, bodohlah tindakannya; jika orang menerima uang suap, rusaklah wataknya.

8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!

Lebih baik akhir suatu perkara daripada permulaannya; lebih baik bersabar daripada terlalu bangga.

9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.

Jangan buru-buru naik pitam; hanya orang bodoh menyimpan dendam.

10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.

Janganlah bertanya, "Mengapa zaman dulu lebih baik daripada zaman sekarang?" Hanya orang dungu yang bertanya begitu.

11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,

Orang hidup seharusnya berhikmat; nilai hikmat sama dengan warisan;

12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.

sama pula dengan uang pemberi rasa aman. Apalagi pengetahuan tentang hikmat! Siapa memilikinya akan selamat.

13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?

Perhatikanlah pekerjaan Allah. Sebab siapa dapat meluruskan apa yang dibengkokkan Allah?

14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!

Jadi, bergembiralah jika engkau sedang mujur. Tetapi kalau engkau ditimpa bencana, jangan lupa bahwa Allah memberikan kedua-duanya. Kita tak tahu apa yang terjadi selanjutnya.

15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

Hidupku tak ada gunanya, tetapi selama hidupku itu kulihat yang berikut ini: Ada kalanya orang yang baik binasa, walaupun dia saleh. Adakalanya orang yang jahat panjang umurnya, walaupun dia terus berdosa.

16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Janganlah terlalu baik dan jangan pula terlalu bijaksana. Apa gunanya bunuh diri?

17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?

Jangan juga terlalu jahat atau terlalu dungu. Untuk apa mati sebelum waktunya?

18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.

Hindarilah kedua-duanya tadi. Jika kita takut kepada Allah, pastilah kita berhasil baik.

19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

Hikmat membuat pemiliknya lebih perkasa daripada sepuluh penguasa di sebuah kota.

20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,

Di bumi ini tak ada orang yang sempurna; tak ada yang selalu berbuat baik dan tak pernah berdosa.

21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,

Jangan suka mendengarkan omongan-omongan, siapa tahu kau sedang dikutuk seorang pelayan.

22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!

Engkau sendiri pun menyadari bahwa orang lain pernah juga kaukutuki.

23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!

Semua itu kuuji dengan hikmatku. Namun semakin kucari hikmat itu, semakin jauh ia daripadaku.

24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?

Siapa dapat menemukan arti hidup ini? Terlalu dalam untuk dapat dimengerti!

25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!

Namun aku tekun belajar dan mencari pengetahuan, supaya mendapat hikmat dan jawaban atas segala pertanyaan. Aku mencoba mengerti bahwa dosa itu kebodohan, dan kejahatan adalah kenekatan.

26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!

Aku mendapati bahwa wanita lebih pahit daripada maut. Cinta wanita seperti jala dan perangkap yang siap menangkap mangsanya. Pelukannya seperti belenggu yang mengikat erat. Orang yang melakukan kehendak Allah terhindar dari jeratnya, tapi orang berdosa pasti akan ditawannya.

27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!

Lihat, kata Sang Pemikir: Semua itu kutemukan, ketika langkah demi langkah kucari jawaban.

28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!

Masih juga aku mencari jawaban-jawaban lain, namun tidak berhasil. Di antara seribu orang, kudapati seorang laki-laki yang kuhormati. Tetapi di antara mereka tak ada wanita yang dapat kuhargai.

29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!

Hanya inilah yang kudapat: Allah membuat kita sederhana dan biasa. Tetapi kita sendirilah yang membuat diri kita rumit dan berbelit-belit.