Екклезіяст 7
1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
| טוב שם משמן טוב ויום המות מיום הולדו |
2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
| טוב ללכת אל בית אבל מלכת אל בית משתה--באשר הוא סוף כל האדם והחי יתן אל לבו |
3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
| טוב כעס משחוק כי ברע פנים ייטב לב |
4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
| לב חכמים בבית אבל ולב כסילים בבית שמחה |
5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
| טוב לשמע גערת חכם--מאיש שמע שיר כסילים |
6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
| כי כקול הסירים תחת הסיר כן שחק הכסיל וגם זה הבל |
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
| כי העשק יהולל חכם ויאבד את לב מתנה |
8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
| טוב אחרית דבר מראשיתו טוב ארך רוח מגבה רוח |
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
| אל תבהל ברוחך לכעוס כי כעס בחיק כסילים ינוח |
10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
| אל תאמר מה היה--שהימים הראשנים היו טובים מאלה כי לא מחכמה שאלת על זה |
11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
| טובה חכמה עם נחלה ויתר לראי השמש |
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
| כי בצל החכמה בצל הכסף ויתרון דעת החכמה תחיה בעליה |
13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
| ראה את מעשה האלהים כי מי יוכל לתקן את אשר עותו |
14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
| ביום טובה היה בטוב וביום רעה ראה גם את זה לעמת זה עשה האלהים על דברת שלא ימצא האדם אחריו מאומה |
15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
| את הכל ראיתי בימי הבלי יש צדיק אבד בצדקו ויש רשע מאריך ברעתו |
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
| אל תהי צדיק הרבה ואל תתחכם יותר למה תשומם |
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
| אל תרשע הרבה ואל תהי סכל למה תמות בלא עתך |
18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
| טוב אשר תאחז בזה וגם מזה אל תנח את ידך כי ירא אלהים יצא את כלם |
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
| החכמה תעז לחכם--מעשרה שליטים אשר היו בעיר |
20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
| כי אדם אין צדיק בארץ--אשר יעשה טוב ולא יחטא |
21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
| גם לכל הדברים אשר ידברו אל תתן לבך אשר לא תשמע את עבדך מקללך |
22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
| כי גם פעמים רבות ידע לבך אשר גם את (אתה) קללת אחרים |
23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
| כל זה נסיתי בחכמה אמרתי אחכמה והיא רחוקה ממני |
24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
| רחוק מה שהיה ועמק עמק מי ימצאנו |
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
| סבותי אני ולבי לדעת ולתור ובקש חכמה וחשבון ולדעת רשע כסל והסכלות הוללות |
26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
| ומוצא אני מר ממות את האשה אשר היא מצודים וחרמים לבה--אסורים ידיה טוב לפני האלהים ימלט ממנה וחוטא ילכד בה |
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
| ראה זה מצאתי אמרה קהלת אחת לאחת למצא חשבון |
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
| אשר עוד בקשה נפשי ולא מצאתי אדם אחד מאלף מצאתי--ואשה בכל אלה לא מצאתי |
29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
| לבד ראה זה מצאתי אשר עשה האלהים את האדם ישר והמה בקשו חשבנות רבים |
