Екклезіяст 7

1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!

La réputation vaut mieux que le bon parfum; et le jour de la mort, que le jour de la naissance.

2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

Il vaut mieux aller dans une maison de deuil, que d'aller dans une maison de festin; car en celle-là est la fin de tout homme, et le vivant met cela en son cœur.

3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!

Il vaut mieux être fâché que rire; à cause que par la tristesse du visage le cœur devient joyeux.

4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.

Le cœur des sages est dans la maison du deuil; mais le cœur des fous est dans la maison de joie.

5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,

Il vaut mieux ouïr la répréhension du sage, que d'ouïr la chanson des fous.

6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!

Car tel qu'est le bruit des épines sous le chaudron, tel est le ris du fou; cela aussi est une vanité.

7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.

Certainement l'oppression fait perdre le sens au sage; et le don fait perdre l'entendement.

8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!

Mieux vaut la fin d'une chose, que son commencement. Mieux vaut l'homme qui est d'un esprit patient, que l'homme qui est d'un esprit hautain.

9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.

Ne te précipite point dans ton esprit pour te dépiter; car le dépit repose dans le sein des fous.

10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.

Ne dis point: D'où vient que les jours passés ont été meilleurs que ceux-ci? Car ce que tu t'enquiers de cela n'est pas de la sagesse.

11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,

La sagesse est bonne avec un héritage, et ceux qui voient le soleil reçoivent de l'avantage d'[elle].

12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.

Car [on est à couvert] à l'ombre de la sagesse, de même qu'à l'ombre de l'argent; mais la science a cet avantage, que la sagesse fait vivre celui qui en est doué.

13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?

Regarde l'œuvre de Dieu; car qui est-ce qui pourra redresser ce qu'il aura renversé?

14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!

Au jour du bien, use du bien, et au jour de l'adversité, prends-y garde; car Dieu a fait l'un à l'opposite de l'autre, afin que l'homme ne trouve rien à [redire] après lui.

15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

J'ai vu tout ceci pendant les jours de ma vanité; il y a tel juste, qui périt dans sa justice; et il y a tel méchant, qui prolonge [ses jours] dans sa méchanceté.

16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Ne te crois pas trop juste, et ne te fais pas plus sage qu'il ne faut; pourquoi en serais-tu surpris?

17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?

Ne sois point trop remuant, et ne sois point fou; pourquoi mourrais-tu avant ton temps?

18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.

Il est bon que tu retiennes ceci, et aussi que tu ne retires point ta main de l'autre; car qui craint Dieu sort de tout.

19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

La sagesse donne plus de force au sage, que dix Gouverneurs qui seraient dans une ville.

20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,

Certainement il n'y a point d'homme juste sur la terre, qui agisse [toujours] bien, et qui ne pèche point.

21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,

Ne mets point aussi ton cœur à toutes les paroles qu'on dira, afin que tu n'entendes pas ton serviteur médisant de toi.

22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!

Car aussi ton cœur a connu plusieurs fois que tu as pareillement mal parlé des autres.

23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!

J'ai essayé tout ceci avec sagesse, et j'ai dit: J'acquerrai de la sagesse; mais elle s'est éloignée de moi.

24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?

Ce qui a été, est bien loin, et il est enfoncé fort bas; qui le trouvera?

25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!

Moi et mon cœur nous nous sommes agités pour savoir, pour épier, et pour chercher la sagesse, et la raison [de tout]; et pour connaître la malice de la folie, de la bêtise, [et] des sottises;

26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!

Et j'ai trouvé que la femme qui est [comme] des rets, et dont le cœur est [comme] des filets, et dont les mains sont [comme] des liens, est une chose plus amère que la mort; celui qui est agréable à Dieu en échappera, mais le pécheur y sera pris.

27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!

Vois, dit l'Ecclésiaste, ce que j'ai trouvé en cherchant la raison de toutes choses, l'une après l'autre;

28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!

C'est, que jusqu'à présent mon âme a cherché, mais que je n'ai point trouvé, c'est, [dis-je], que j'ai bien trouvé un homme entre mille; mais pas une femme entre elles toutes.

29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!

Seulement voici ce que j'ai trouvé; c'est que Dieu a créé l'homme juste; mais ils ont cherché beaucoup de discours.