Екклезіяст 6
1 Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми́:
There is an evil which I have seen under the sun, and it is common among men:
2 Ось люди́на, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чо́му, чого́ зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав вла́ди їй те спожива́ти, — бо чужа люди́на те поїсть: Це марно́та й неду́га тяжка́!
A man to whom God has given riches, wealth, and honor, so that he wants nothing for his soul of all that he desires, yet God gives him not power to eat thereof, but a stranger eats it: this is vanity, and it is an evil disease.
3 Якби сотню дітей наплоди́в чоловік, і прожи́в пречисле́нні літа́, і дні віку його були довгі, але не наси́тилась добрим душа його, а до того не мав би й належного по́хорону, то кажу́: недоно́скові краще від нього!
If a man beget an hundred children, and live many years, so that the days of his years be many, and his soul be not filled with good, and also that he have no burial; I say, that an untimely birth is better than he.
4 Бо в марно́ті прийшов він, і в те́мряву йде, і в те́мряві сховане буде іме́ння його, —
For he comes in with vanity, and departs in darkness, and his name shall be covered with darkness.
5 ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому́ спокійніше від того!
Moreover he has not seen the sun, nor known any thing: this has more rest than the other.
6 А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде?
Yes, though he live a thousand years twice told, yet has he seen no good: do not all go to one place?
7 Увесь труд люди́ни — для рота її, і пожада́ння її не випо́внюються.
All the labor of man is for his mouth, and yet the appetite is not filled.
8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?
For what has the wise more than the fool? what has the poor, that knows to walk before the living?
9 Краще бачити очима, аніж мандрува́ти жада́ннями, — і тако́ж це марно́та та ло́влення вітру...
Better is the sight of the eyes than the wandering of the desire: this is also vanity and vexation of spirit.
10 Що було́, тому йме́ння його вже нада́не давно, і відо́ме, що він чоловік, і він не може правува́тися з сильнішим від нього,
That which has been is named already, and it is known that it is man: neither may he contend with him that is mightier than he.
11 бо багато рече́й, що марно́ту примно́жують, але яка ко́ристь від них для люди́ни?
Seeing there be many things that increase vanity, what is man the better?
12 Бо хто знає, що́ добре люди́ні в житті, за небагатьох днів марно́го життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що́ хто розкаже люди́ні, що́ буде під сонцем по ній?
For who knows what is good for man in this life, all the days of his vain life which he spends as a shadow? for who can tell a man what shall be after him under the sun?
