Екклезіяст 12

1 І пам'ята́й в днях юна́цтва свого́ про свого Творця́, аж поки не при́йдуть злі дні, й не наступлять літа́, про які говорити ти бу́деш: „Для мене вони неприємні!“

你趁着年幼、衰败的日子尚未来到，就是你所说，我毫无喜乐的那些年日未曾临近之先，当记念造你的主。

2 аж поки не сте́мніє сонце, і світло, і місяць, і зо́рі, і не ве́рнуться хмари густі́ за доще́м,

不要等到日头、光明、月亮、星宿变为黑暗，雨后云彩反回，

3 у день, коли затремтя́ть ті, хто дім стереже, і зі́гнуться мужні, і спи́нять роботу свою млинарі́, бо їх стане мало, і поте́мніють ті, хто в вікно визирає,

看守房屋的发颤，有力的屈身，推磨的稀少就止息，从窗户往外看的都昏暗；

4 і двері подвійні на вулицю за́мкнені бу́дуть, як зме́ншиться гу́ркіт млина́, і голос пташи́ни замовкне, і затихнуть всі до́чки співучі,

街门关闭，推磨的响声微小，雀鸟一叫，人就起来，唱歌的女子也都衰微。

5 і будуть боятись високого місця, і жа́хи в дорозі їм бу́дуть, і мигда́ль зацвіте, й обтяжі́є коби́лка, і загине бажа́ння, бо люди́на відхо́дить до вічного дому свого́, а по вулиці будуть ходити довко́ла голосі́льники,

人怕高处，路上有惊慌，杏树开花，蚱蜢成为重担，人所愿的也都废掉；因为人归他永远的家，吊丧的在街上往来。

6 аж поки не пі́рветься срібний шнуро́к, і не зло́миться кругла посу́дина з золота, і при джерелі́ не розі́б'ється глек, і не зламається ко́ло, й не ру́не в крини́цю...

银链折断，金罐破裂，瓶子在泉旁损坏，水轮在井口破烂，

7 І ве́рнеться порох у землю, як був, а дух ве́рнеться зно́ву до Бога, що дав був його!

尘土仍归于地，灵仍归于赐灵的 神。

8 Наймарні́ша марно́та, — сказав Пропові́дник, — марно́та — усе!

传道者说：“虚空的虚空，凡事都是虚空。”

9 Крім того, що Пропові́дник був мудрий, він навчав ще наро́д знання́. Він важив та досліджував, склав багато при́повістей.

再者，传道者因有智慧，仍将知识教训众人；又默想，又考查，又陈说许多箴言。

10 Проповідник пильнував знахо́дити потрібні слова, і вірно писав правдиві слова.

传道者专心寻求可喜悦的言语，是凭正直写的诚实话。

11 Слова мудрих — немов оті ле́за в ґірли́зі, і мов позаби́вані цвя́хи, складачі́ ж таких слів, — вони да́ні від одного Па́стиря.

智慧人的言语好像刺棍；会中之师的言语又像钉稳的钉子，都是一个牧者所赐的。

12 А понад те, сину мій, будь обере́жний: складати багато книжо́к — не буде кінця́, а багато навчатися — мука для тіла!

我儿，还有一层，你当受劝戒：著书多，没有穷尽；读书多，身体疲倦。

13 Підсумок усьо́го почутого: Бога бійся, й чини́ Його за́повіді, бо належить це кожній люди́ні!

这些事都已听见了，总意就是：敬畏 神，谨守他的诫命，这是人所当尽的本分。

14 Бо Бог приведе́ кожну справу на суд, і все потаємне, — чи добре воно, чи лихе!

因为人所做的事，连一切隐藏的事，无论是善是恶， 神都必审问。