Екклезіяст 10

1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.

Les mouches mortes font que l'huile du parfumeur produit une mauvaise odeur; ainsi un peu de folie l'emporte sur la sagesse et l'honneur.

2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.

Le cœur du sage est à sa droite, mais le cœur d'un insensé à sa gauche.

3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

Oui, même quand l'insensé marche sur le chemin, son intelligence lui fait défaut, et il dit à tout le monde qu'il est un insensé.

4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.

Si l'esprit du chef s'élève contre toi, ne quitte pas ta place, car la douceur met en repos les grandes offenses.

5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:

Il y a un mal que j'ai vu sous le soleil, c'est le genre d'erreur qui vient du chef.

6 на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!

La folie est placée dans une grande dignité, et les riches sont assis dans un lieu bas.

7 Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.

J'ai vu des serviteurs sur des chevaux, et des princes marchant comme des serviteurs sur la terre.

8 Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.

Celui qui creuse une fosse peut y tomber, et celui qui perce un mur peut être mordu par un serpent.

9 Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.

Celui qui taille des pierres peut être blessé par elles. Celui qui fend du bois peut être mis en danger par celui-ci.

10 Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!

Si la hache est émoussée, et qu'on n'en aiguise pas le tranchant, il faut employer plus de force; mais l'habileté fait réussir.

11 Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.

Si le serpent mord avant d'être charmé, la langue du charmeur n'y gagne rien.

12 Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:

Les paroles de la bouche du sage sont agréables, mais l'insensé est avalé par ses propres lèvres.

13 поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.

Le commencement des paroles de sa bouche est folie, et la fin de son discours est folie malicieuse.

14 Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

L'insensé multiplie aussi les paroles. L'homme ne sait pas ce qui sera; et ce qui sera après lui, qui peut le dire?

15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

Le travail des insensés fatigue chacun d'eux, car il ne sait pas comment aller à la ville.

16 Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!

Malheur à toi, pays, quand ton roi est un enfant, et tes princes mangent le matin!

17 Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!

Heureux es-tu, pays, quand ton roi est le fils de nobles, et vos princes mangent en temps voulu, pour la force, et non pour l'ivresse!

18 Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.

Par la paresse, le toit s'enfonce; et par l'oisiveté des mains, la maison fuit.

19 Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.

On fait un festin pour rire, et le vin rend la vie heureuse; et l'argent est la réponse à tout.

20 Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.

Ne maudissez pas le roi, non, pas dans vos pensées; et ne maudissez pas les riches dans votre chambre, car un oiseau du ciel peut porter votre voix, et ce qui a des ailes peut en parler.