Повторення Закону 9

1 Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні перехо́диш Йорда́н, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба,

Aw Israel kaminawk, tahngai oh; vaihiah nangcae pong kalen kue, thacak kue prae kaminawk hoi van khoek to kasang sipae thungh ih vangpuinawk to toep hanah, Jordan vapui to nang kat o tih boeh.

2 народом великим та високим, ве́летнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: „Хто стане перед ве́летнями?“

To kaminawk loe len o moe, sang o; Anak kaminawk kawng to na panoek o boeh; mi mah maw Anak kaminawk to pazawk thai tih? tiah thuih ih lok doeh na thaih o boeh.

3 І пізнаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, — Він вигубить їх і Він пони́жуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незаба́ром, як Господь говорив був тобі.

Toe na Angraeng Sithaw loe hmai kangqong baktiah nangcae hmaa ah caeh, tito vaihniah panoek oh; anih mah nihcae to amrosak tih; Anih mah to kaminawk to nangcae hma ah pazawk tih; Angraeng mah thuih ih lok baktih toengah, nihcae to na haek o ueloe, nihcae to karangah na hum o tih.

4 Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: „Через пра́ведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через непра́ведність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене“.

Na Angraeng Sithaw mah nangcae hma ah nihcae to haek bit naah, ka toeng pongah ni Angraeng mah hae prae hae toep hanah ang hoih, tiah poek o hmah; hae kaminawk loe set pongah ni Angraeng mah nangcae hma hoiah haek.

5 Не через пра́ведність твою, і не через простоту́ твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

Na toenghaih hoi na poek toenghaih pongah, nihcae ih prae toep hanah na caeh ai; hae acaengnawk loe set o pongah ni, nam pa Abraham, Isak hoi Jakob khaeah lokkamhaih koepsak hanah, nihcae to nangcae hma hoiah Angraeng mah haek.

6 І пізнаєш, що не через пра́ведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердоши́їй.

Na toeng o pongah na Angraeng Sithaw mah kahoih hae prae hae toep hanah paek ih na ai ni; nangcae loe palungthah kami ah ni na oh o, tito panoek oh.

7 Пам'ятай, не забудь, що ти гніви́в Господа, Бога свого, — у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського кра́ю аж до прихо́ду вашого до цього місця, неслухня́ні були ви проти Господа.

Praezaek ah na Angraeng Sithaw to kawbangah maw palung na phui o sak, tito pahnet o hmah, pakuem o poe ah; Izip prae na caeh o taak ni hoi kamtong vaihni ni khoek to, Angraeng ih lok tahngai ai kami ah ni na oh o.

8 І на Хори́ві розгніви́ли були ви Господа, — і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас.

Horeb ah Angraeng palung na phui o sak, anih loe nangcae hum han khoek to palungphui.

9 Коли я схо́див на го́ру взяти кам'яні табли́ці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.

Angraeng mah nangcae hoi sak ih lokmaihaih thlung to lak hanah, mae nuiah ka dawh tahang naah, takaw ka caa ai, tui doeh nae ai ah, mae nuiah ni qui palito hoi qum qui palito thung ka oh.

10 І Господь дав мені оби́дві кам'яні табли́ці, писані Божим пальцем, а на них усі ті слова́, що Господь говорив був із вами на горі з сере́дини огню в дні зборів.

Sithaw ih banpazung hoiah tarik ih thlung kangphaek hnetto Angraeng mah ang paek; to thlung kangphaek hnetto nuiah loe, hmai kangqong mae nui ih amkhuenghaih niah, Angraeng mah nangcae khaeah thuih ih loknawk boih to oh.

11 І сталося, на кінці сорока́ день і сорока́ ночей дав мені Господь дві кам'яні табли́ці, табли́ці заповіту.

Ni qui palito hoi qum qui palito boeng pacoengah loe, lokmaihaih thlung kangphaek, thlung kangphaek hnetto Angraeng mah ang paek.

12 І сказав мені Господь: „Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся наро́д твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збо́чили з дороги, яку Я наказав їм, — зробили собі литого бовва́на“.

To naah Angraeng mah kai khaeah, Angthawk ah loe, hae ahmuen hoi karangah caeh tathuk ah; Izip prae hoiah nangzoh haih ih nangmah ih kaminawk loe amro o boeh; ka paek ih lok to nihcae mah angqoi o taak moe, bok hanah krang to a sak o boeh, tiah ang naa.

13 I сказав Господь до мене, говорячи: „Бачив Я той наро́д, — і ось він наро́д твердоши́їй.

To pacoengah Angraeng mah kai khaeah, Hae kaminawk hae ka hnuk boeh; khenah, nihcae loe palungthah parai kami ah oh o!

14 Позостав Мене, і Я ви́гублю їх, і зітру́ їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю́ народом міцнішим та численнішим від нього“.

Kaimah bueng na omsak ah, van tlim ah nihcae ih ahmin oh han ai ah, ka phraek moe, nihcae to ka hum han boeh; toe nang loe nihcae pongah thacak kue, kapop kue acaeng ah kang sak han, tiah ang naa.

15 І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і оби́дві табли́ці заповіту в обох руках моїх.

To pongah kang qoi moe, hmai kangqong mae nui hoiah kang hum tathuk; lokmaihaih thlung kangphaek hnetto ban ah ka tapom.

16 І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, — зробили собі теля, литого бовва́на, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам!

Ka khet tathuk naah, nangmacae Angraeng Sithaw hmaa ah na zae o boeh, tito ka hnuk; nangmacae hanah maitaw caa krang to na sak o; Angraeng mah paek ih loklam hoiah karangah nang qoi o taak.

17 І схопи́в я за оби́дві табли́ці, та й кинув їх з обох своїх рук, — і розторо́щив їх на ваших оча́х!...

To pongah ka ban ih thlung kangphaek hnetto to ka lak moe, nangcae mikhnuk ah ka vah phaeng.

18 І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в оча́х Господа, щоб Його розгніви́ти,

Nangcae mah Angraeng palungphuisak hanah, anih hmaa ah na sak o ih zaehaih pongah, hmaloe ah ka sak ih baktih toengah, takaw to ka caa ai, tui doeh nae ai ah, Angraeng hmaa ah ni qui palito hoi qum qui palito ka kuep.

19 бо боявся я гніву та люті, якими розгні́вався був на вас Господь, щоб ви́губити вас, — та вислухав Господь мене й цього ра́зу.

Nangcae hum han khoek to hmai baktiah kamngaeh Angraeng palungphuihaih to ka zit. Toe Angraeng mah ka lok ang tahngaih pae.

20 А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того ча́су також за Ааро́на.

Angraeng loe Aaron hum han khoek to palungphui; toe to nathuem ah kai mah Aaron hanah lawk ka thuih pae.

21 А гріх ваш, що вчинили ви, теля́ те я взяв та й спалив його в огні, і розторо́щив його, добре змолов, аж стало воно дрібни́м, немов порох. І кинув я порох його до пото́ку, що сходить з гори.

Nangcae zaehaih ah kaom, ban hoi na sak o ih maitaw caa krang to ka lak moe, hmai hoiah ka qoeng; ka tit moe, kadip pueng khoek to ka naep pacoengah, mae nui hoiah long kathuk tui thungah ka vah.

22 І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гніви́ли ви Господа.

Taberah, Massah, Kibroth-Hattavah ahmuen ah doeh Angraeng palungphui hanah na sak o.

23 А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: „Увійдіть, та й посядьте той край, що Я дав вам“, то були ви неслухня́ні нака́зу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу.

Angraeng mah Kadesh-Barnea hoiah, Caeh oh loe kang paek o ih prae to toep oh, tiah ang patoeh o; toe na Angraeng Sithaw mah paek ih lok to na aek o; anih to na oep o ai moe, a lok doeh na tahngai pae o ai.

24 Неслухня́ні були ви Господе́ві від дня, як я вас пізнав.

Nangcae kang panoek tangsuek nathuem hoi boeh ni Angraeng ih lok aek kami ah na oh o.

25 І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що ви́губить вас.

Angraeng mah nangcae hum han thuih naah, hmaloe ah ka sak ih baktih toengah, ni qui palito hoi qum qui palito thung Angraeng hmaa ah ka kuep.

26 І молився я до Господа й говорив: „Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю вели́чністю, що Ти вивів його́ з Єгипту сильною рукою!

Angraeng khaeah, Angraeng Sithaw, lensawkhaih hoiah na pahlong ih nangmah ih kaminawk hoi thacak na ban hoiah Izip prae thung hoi na zaehhoih ih, na qawktoep kaminawk to hum hmah.

27 Згадай Своїх рабів — Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього наро́ду й на несправедливість та гріх його,

Na tamna Abraham, Issak hoi Jakob to pahnet hmah loe, hae kaminawk ih palung thahhaih, a set o haih hoi a zae o haihnawk doeh khen pae hmah rae ah;

28 щоб не сказав той кра́й, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того кра́ю, що Ти говорив їм, та з Своєї не́нависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині.

to tih ai nahaeloe na zaehhoih ih prae kaminawk mah, Angraeng mah lokkam ih prae thungah nihcae to caeh haih thai ai, anih mah hnukma pongah ni nihcae to praezaek ah hum han ih a caeh haih, tiah thui o moeng tih.

29 А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм ви́тягненим раме́ном“.

Hae kaminawk loe nangmah ih kami ah ni oh o; na thacakhaih hoi thacak ban na payanghaih hoiah na zaehhoih ih nangmah ih qawktoep kami ah ni a oh o, tiah lawk ka thuih.