Повторення Закону 34

1 І вийшов Мойсей із моа́вських степі́в на го́ру Нево́, на верхів'я Пісґі́, що навпроти Єрихо́ну, а Госпо́дь дав йому побачити ввесь край: Ґілеа́д аж до Да́ну,

Pea naʻe ʻalu hake ʻa Mōsese mei he ngaahi toafa ʻo Moape ki he moʻunga ko Nipo, ki he tumutumu ʻo Pisika, ʻaia ʻoku tuʻu hangatonu atu ki Seliko. Pea naʻe fakahā ʻe Sihova kiate ia ʻae fonua kotoa pē ʻo Kiliati, ʻo hoko ki Tani,

2 і ввесь Нефтали́м, і край Єфрема та Манасії, і ввесь край Юди аж до Оста́ннього моря,

Mo Nafitali kotoa pē, mo e fonua ʻo ʻIfalemi, mo Manase, mo e fonua kotoa pē ʻo Siuta, ʻo aʻu atu ki he tahi lahi,

3 і пі́вдень, і рівнину долини Єрихо́ну, пальмового міста аж до Цоару.

Pea mo e potu tonga, mo e tafangafanga ʻoe teleʻa ʻo Seliko, ko e kolo ʻoe ngaahi ʻakau ko e ponga, ʻo aʻu ki Soa.

4 І сказав Господь до нього: „Оце той край, що Я присягнув Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Насінню твоєму Я дам його. Я вчинив, що ти бачиш його власними очима, та туди не пере́йдеш“.

Pea naʻe pehē ʻe Sihova kiate ia, “Ko eni ʻae fonua ʻaia naʻaku fuakava ai kia ʻEpalahame, mo ʻAisake, pea mo Sēkope, ʻo pehē, Te u foaki ia ki ho hako; kuo u pule ke ke mamata ki ai ʻaki ho mata ka ʻe ʻikai te ke ʻalu atu ki ai.”

5 І впоко́ївся там Мойсей, Господній раб, у моавському кра́ї на при́каз Господа.

Ko ia, naʻe pekia ai ʻa Mōsese, ko e tamaioʻeiki ʻa Sihova ʻi he fonua ʻo Moape, ʻo fakatatau ki he folofola ʻa Sihova.

6 І похова́ний він у долині в моавському кра́ї навпроти Бет-Пеору, і ніхто не знає гро́бу його аж до цього дня.

Pea naʻa ne tanu ia ʻi he teleʻa ʻi he fonua ʻo Moape, ʻo hangatonu atu ki Pete-Peoli ka ʻoku ʻikai ʻilo ʻe ha tangata ʻa hono tanuʻanga ʻo aʻu ki he ʻaho ni.

7 А Мойсей був віку ста й двадцяти́ літ, коли він помер, та не зате́мнилось око його, і воло́гість його не зменшилась.

Pea naʻe teau taʻu mo e taʻu ʻe uofulu ʻae motuʻa ʻo Mōsese ʻi heʻene pekia: naʻe ʻikai fakapoʻuli hono mata, pea naʻe ʻikai mahuʻi ʻiate ia ʻa hono mālohi.

8 І оплакували Мойсея Ізраїлеві сини в моавських степа́х тридцять день, та й покінчи́лися дні опла́кування жало́би за Мойсеєм.

Pea naʻe tangi ʻae fānau ʻa ʻIsileli koeʻuhi ko Mōsese ʻi he ngaahi tafangafanga ʻo Moape ʻi he ʻaho ʻe tolungofulu: pea naʻe fakaʻosi ai ʻae ngaahi ʻaho ʻoe tangi mo e fakamamahi koeʻuhi ko Mōsese.

9 А Ісус, син Нави́нів, був повний духа мудрости, бо Мойсей поклав свої руки на нього. І слухали його Ізраїлеві сини, і робили, як Господь наказав був Мойсеєві.

Pea naʻe fonu ʻa Siosiua ko e foha ʻo Nuni ʻi he laumālie ʻoe poto; he naʻe hilifaki ʻe Mōsese ʻa hono nima kiate ia: pea naʻe tokanga kiate ia ʻe he fānau ʻa ʻIsileli, ke fai ʻo hangē ko e fekau ʻa Sihova kia Mōsese.

10 І не появився вже в Ізраїлі пророк, як Мойсей, що знав його Господь обличчя-в-обличчя,

Pea talu ai pe, kuo ʻikai tuʻu hake ha palōfita ʻi ʻIsileli ʻo hangē ko Mōsese, ʻaia naʻe ʻafioʻi ʻe Sihova ko e mata ki he mata,

11 щодо всіх ознак та чуд, що Господь послав його чинити в єгипетськім кра́ї фараонові й усім рабам його та всьому його краєві,

‌ʻI he ngaahi fakaʻilonga kotoa pē mo e ngaahi meʻa mana, ʻaia naʻe fekau ia ʻe Sihova ke fai ʻi he fonua ko ʻIsipite kia Felo, pea ki heʻene kau tamaioʻeiki kotoa pē, pea ki hono fonua kotoa pē,

12 і щодо всієї тієї сильної руки, і щодо всього того стра́ху великого, що Мойсей чинив на оча́х усього Ізраїля.

Pea ʻi he nima māfimafi ko ia, pea ʻi he ngaahi meʻa fakailifia kotoa pē ʻaia naʻe fakahā ʻe Mōsese ʻi he ʻao ʻo ʻIsileli kotoa pē.