Повторення Закону 33

1 А оце благослове́ння, яким поблагословив Ізраїлевих синів Мойсей, чоловік Божий, перед своєю смертю,

Sithaw kami Mosi mah duek tom naah, Israel kaminawk han paek ih tahamhoihaih loe hae tiah oh.

2 та й сказав: „Госпо́дь від Сіна́ю прибув, і зійшов від Сеї́ру до них, появився у світлі з Пара́ну гори, і прийшов із Мері́ви Каде́шу. По прави́ці Його — огонь Зако́ну для них.

Anih mah, Angraeng loe Sinai mae hoiah angzoh, Seir ahmuen hoiah nihcae khaeah angthawk tahang moe, Paran mae hoiah ni baktiah a aengh to tacawt, anih loe kaciim kami sang hato hoi nawnto angzoh; a bantang bang hoiah kangqong hmai to tacawt.

3 Теж наро́ди Він любить. Всі святії його́ — у руці Твоїй, і вони припада́ють до ніг Твоїх, слухають мови Твоєї.

Ue, anih loe kaminawk to palung; angmah ih kaciim kaminawk loe na prae ah oh o boih; nihcae loe na khokkung ah akuep o, na lok to tahngaih o boih.

4 Дав Мойсей нам Зако́на, спа́дщину зборові Якова.

Jakob ih kaminawk mah qawk ah toep o ih kaalok to Mosi mah kaicae hanah paek.

5 І був Він царем в Єшуру́ні, як наро́днії голови ра́зом збирались, племе́на Ізра́їлеві.

Israel acaengnawk hoi zaehoikung lu koeknawk nawnto amkhueng o naah, Anih loe Jeshurun nuiah, siangpahrang ah oh.

6 Руви́м хай живе, і нехай не помре, і число люду його нехай буде велике“.

Reuben acaeng loe dueh ai ah, hing nasoe, anih ih kaminawk doeh tamsi hmah nasoe.

7 А це про Юду. І він сказав: „Почуй, Господи, голосу Юди, і до наро́ду його Ти впрова́диш його. Йому воюва́тимуть ру́ки його, а Ти будеш поміч йому на його ворогів“.

Judah kawng pongah anih mah, Aw Angraeng, Judah qahhaih lok to tahngai ah; anih to angmah ih kaminawk khaeah hoi ah; anih ih ban loe angmah hanah thacak pae nasoe; anih to misanawk ban thung hoiah abom ah, tiah a thuih.

8 А про Левія сказав: „Твій туммі́м і твій урі́м — для чоловіка святого Тво́го, що його Ти був ви́пробував у Массі, що суперечку з ним мав над водою Мері́ви,

Levi kawng pongah anih mah, Nang ih Thumin hoi Urim loe, Massah ah na tanoek moe, Meribah tui ohhaih ahmuen ah na tanoek ih kaciim kami khaeah om tih.

9 що каже про батька свого та про матір свою: „Не бачив тебе“, що братів своїх не пізнає́, і не знає синів своїх, — бо доде́ржують слова Твого, і вони заповіту Твого стережу́ть.

Anih mah, to kami loe angmah ih amno hoi ampa khaeah ka hnu ai, tiah a naa; anih loe angmah ih nawkamyanawk hoi a caanawk mataeng doeh panoek ai; toe anih loe na lok to tahngaih moe, na lokmaihaih to pazui.

10 Навчають вони про права́ Твої Якова, а про Зако́на Твойого — Ізра́їля, приносять кадило Тобі та на же́ртівник Твій цілопа́лення.

Nihcae mah Jakob hanah na lokcaekhaih to patuk o tih, Israel kaminawk hanah na kaalok to patuk ueloe, na hmaa ah hmuihoih to suem o tih; na hmaicam nuiah takpum boih paek ih hmai angbawnhaih to suem o tih.

11 Поблагослови його силу, о Господи, а чин його рук уподо́бай Собі. Поламай сте́гна тим, що стають проти нього, та не́нависть мають на нього, — щоб більш не повстали вони!“

Aw Angraeng, anih ih hmuen to tahamhoihaih paek ah loe, a ban hoiah sak ih hmuen to talawk paeh; anih hnuma moe, tuk han angthawk kaminawk loe angthawk o let han ai ah, kaeng to khaek paeh, tiah a thuih.

12 Про Веніямина сказав: „Він Господній улю́бленець, перебуває безпечно при Ньо́му, а Він окриває його ці́лий день і в раме́нах Його спочиває“.

Benjamin kawng pongah anih mah, Angraeng mah palung ih kami loe angmah khaeah ngancuem ah om tih; anih hing nathung Angraeng mah pakaa ueloe, anih loe Angmah ih palaeng salakah khosah tih, tiah a thuih.

13 А про Йо́сипа він сказав: „Благословенний від Господа край Його дара́ми з неба, з роси та з безодні, що долі лежить,

Joseph kawng pongah anih mah, nihcae ohhaih prae loe, van ih atho kaom dantui hoi long tlim ah kaom kathuk tuinawk,

14 із да́ру врожаїв від сонця, і з да́ру рослини від місяців,

ni mah tacawtsak ih atho kana thingthainawk hoi khrah mah tacawtsak ih atho kana hmuennawk,

15 із верхі́в'я гір сходу, і з да́ру відвічних пагі́рків,

mae kamtak hoi dungzan ah kacak maesomnawk thung hoi tacawt hmuennawk,

16 із дару землі та її повноти́. А милість Того, що в терно́вім кущі пробува́в, нехай при́йде на голову Йо́сипа та на ті́м'я ви́різненого між братами своїми.

kahoih koek long thung ih hmuennawk, a thungah kaom hmuennawk hoiah tahamhoihaih om nasoe; kabuk thing thungah kaom Kami ih tahmenhaih loe, Joseph lu nui hoi anih ih nawkamyanawk salakah kaom angraeng kami ih lupataeh ah om nasoe.

17 Вели́чність його — як вола його перворідного, а ро́ги його — роги бу́йвола, — ними буде колоти наро́ди всі ра́зом, аж до кі́нців землі, а вони — мірія́ди Єфре́мові, а вони — Манасі́їні тисячі“.

Anih lensawkhaih loe tapen tangsuek maitaw tae baktih, anih ih takii loe kokno takii baktiah oh; to takiinawk hoiah prae kaminawk to long boenghaih ahmuen khoek to nawnto takhueng boih tih; Ephraim acaeng loe sang hato om ueloe, Manasseh ih acaeng loe sangto om tih, tiah a thuih.

18 А про Завуло́на сказав: „Радій, Завуло́не, як будеш вихо́дити, і ти, Іссаха́ре, у наметах своїх!

Zebulun kawng pongah anih mah, Zebulun, tasa bang na caeh naah anghoe ah, Issakar nang loe na ohhaih im ah anghoe ah.

19 Вони кличуть наро́ди на го́ри, прино́сять там праведні жертви, бо будуть вони споживати доста́ток морськи́й та скарби, зариті в піску́“.

Nihcae loe kaminawk to mae nuiah kawk ueloe, to mae nuiah toenghaih hoi angbawnhaih to sah o tih; tuipui ih savuet thungah hawk ih, pop parai hmuennawk to tahnutui baktiah nae o tih, tiah a thuih.

20 А про Ґада сказав: „Благословенний, хто Ґа́да розши́рює! Він ліг, як леви́ця, і жере рам'я́ й че́реп.

Gad kawng pongah anih mah, Gad acaeng lensak kami loe tahamhoih! Gad loe kaipui baktiah oh moe, a ban hoiah lunawk to taprawt pat thaih.

21 Забезпечив він ча́стку для себе, бо там ча́стка прихо́вана від Праводавця, і прийшов із головами наро́ду, виконав правду Господню і Його постанови з Ізраїлем“.

Hmaloe koek taham loe angmah hanah a qoih, daan sahkungnawk ih taham loe to ah a suek pae; kaminawk zaehoikung kacoehtanawk amkhueng o naah, katoeng Angraeng ih lok hoi Israel kaminawk lokcaekhaih akoepsak hanah anih mah sak pae, tiah a thuih.

22 А на Да́на сказав: „Дан левів левчу́к, що з Баша́ну вискакує“.

Dan kawng pongah anih mah, Dan loe kaipui ih caa ah oh, anih loe Bashan hoiah angphet tih, tiah a thuih.

23 А на Нефтали́ма сказав: „Нефтали́м ситий ми́лістю, і повен Господнього благослове́ння, — захід та пі́вдень посядь!“

Naphtali kawng pongah anih mah, Angraeng loe anghoehaih hoi tahamhoihaih hoiah koi, Aw Naphtali; niduem hoi aloih bang ih ahmuen to toep ah, tiah a thuih.

24 А про Асира сказав: „Аси́р благословенний найбільше з синів, уподо́баний серед братів своїх, і в оливу вмочає він но́гу свою.

Asher kawng pongah anih mah, Asher loe capanawk thungah tahamhoih koek ah oh; anih loe angmah ih nawkamyanawk mah koeh ih kami ah om nasoe loe, a khok to situi thungah nup nasoe.

25 Залізо та мідь — то запо́ра твоя, а сила твоя — як усі твої дні.

Na khokpanai loe sum, sum kamling hoiah sah ueloe, na hing thung thacak tih.

26 Немає такого, як Бог, Єшуру́не, що їде по небу на поміч тобі, а Своєю вели́чністю їде на хмарах.

Jeshurun Sithaw hoi kanghmong mi doeh om ai; anih loe nang abomh hanah van ah anghnut moe, a lensawkhaih doeh van ranuiah oh.

27 Покро́ва твоя — Бог Предвічний і ти в вічних раме́нах Його. І вигнав Він ворога перед тобою, і сказав: Повинищуй його!

Dungzan Sithaw loe nang abuephaih ah oh moe, na tlim ah dungzan kacak ban to oh; Anih mah na misanawk to nangmacae hma hoiah na haek pae tih, nihcae to paro oh, tiah a thuih.

28 І перебуває Ізраїль безпечно, самотно, він Яковове джерело́ в краї збіжжя й вина, а небо його сипле кра́плями ро́су.

Israel loe ngancuem ah khosah tih; Jakob ih acaeng loe cang, misurtui kapop prae ah angmah bueng om ueloe, angmah ih vannawk hoiah dantui to krah tathuk tih.

29 Ти блаженний, Ізраїлю! Який інший наро́д, якого спасає Господь, як тебе? Він Щит допомоги твоєї, і Меч Він твоєї вели́чности. І будуть твої вороги при тобі упоко́рюватись, а ти по висо́тах їх будеш ступати“.

Aw Israel, nang loe anghoe kami ah oh! Nang loe Angraeng mah pahlong ih acaeng ah na oh, nang hoi kanghmong kami mi maw kaom? Anih loe nang abomh hanah pakaahaih ah oh moe, na lensawkhaih sumsen ah oh; na misanawk loe na hma ah thazok o; nihcae ih hmuensangnawk to nangmah khok hoiah na tii pae phaeng tih, tiah a thuih.