Даниїл 8

1 За третього року царюва́ння царя Валтаса́ра з'явилося мені, Даниїлові, видіння по то́му, що з'явилося мені перше.

Belshazzar siangpahrang ah ohhaih saning thumto haih naah, hnuksakhaih tangsuek kai khaeah amtueng, to pacoengah kai, Daniel khaeah hnuksakhaih to amtueng let.

2 І бачив я в видінні, — і сталося в моєму видінні, а я був у тверди́ні Шушані, що в окрузі Еламі, і бачив я в видінні, ніби я був над потоком Ула́й.

Kai khaeah kamtueng hnuksakhaih to ka khet naah, kai loe Elam prae, Shushan ah ka oh; to hnuksakhaih amtueng naah kai loe Ulai vapui taengah ka oh.

3 І звів я очі свої та й побачив, аж ось один бара́н стоїть перед потоком, і в нього два ро́ги. А оби́два ці роги високі, і один вищий від другого, а той вищий виріс наостанку.

Ka dan tahang naah, Khenah, vapui taengah angdoe, taki hnetto kaom tuu tae maeto ka hnuk; to tuu tae ih taki loe sawk parai; toe taki maeto loe kalah taki maeto pongah sawk kue, taki kasawk loe hnukkhuem ah tacawt.

4 Я бачив барана́, що колов на за́хід, і на пі́вніч, і на пі́вдень, і жоден звір не міг стати проти нього, і не було ніко́го, хто б урятував від його руки. І він робив за своїм уподо́банням, і став величний.

To tuu tae mah niduem, aluek hoi aloih to a daeng pongah, kawbaktih moi doeh anih hma ah angdoe o thai ai; mi mah doeh anih ban thung hoiah loisak thai ai, to pongah anih loe a koeh baktiah sak moe, thacak aep.

5 І я придивлявся, аж ось козел з кіз прихо́дить із за́ходу по поверхні всієї землі, і не дотикається до землі. А той козел мав подобу рога між своїми очима.

To kawng to ka poek li naah, khenah, a mik salakah thacak taki kacawn, maeh tae maeto loe niduem bang hoiah angzoh moe, long cawh ai ah long pum to takui.

6 І прийшов він до того барана́, що мав ті два ро́ги, якого я бачив, що стояв перед потоком, і помча́в на нього в лютості своєї сили.

Anih loe ka hnuk ih vapui taengah kangdoe taki hnetto kacawn tuu tae khaeah angzoh, tha hoiah anih to hmaang.

7 І я бачив його, що він добіг аж до барана́, і роз'яри́вся на нього, та й ударив того барана́, і зламав йому ті два ро́ги, а в барана́ не було сили стати проти нього. І той кинув його на землю, і потоптав його, і не було ніко́го, хто б ви́рятував барана́ від його руки.

Tuu tae taeng phak naah anih nuiah palungphui moe, tuu tae to a daeng pongah, tuu ih taki hnetto angkhaeh pae hmaek: tuu tae loe anih hma ah angdoet thaihaih tha to tawn ai boeh pongah, maeh mah tuu to long ah atimsak moe, anih to khok hoiah atit; anih ban thung hoi tuu pahlong thaih kami mi doeh om ai.

8 А козел з кіз став аж надто великий. А коли він зміцни́вся, то був зла́маний той великий ріг, а замість нього виросли чотири подо́би рога на чотири вітри́ неба.

To pongah maeh tae loe paroeai len; toe a thacak li naah taki kalen to angkhaeh pae ving, to taki ahmuen ah van takhi palito ohhaih ahmuen bangah kangqoi, thacak taki palito tacawt.

9 А з одно́го з них вийшов один мали́й ріг, і з мало́го став ду́же великий до пі́вдня, і до схо́ду, і до Пишно́ти.

To taki palito thung ih maeto hoiah taki tetta tacawt let, to taki loe aloih bang, ni angyae bang hoi kahoih prae bangah angqoi moe, thacakhaih hoiah qoeng tahang.

10 І він побільши́вся аж до ві́йська небесного, і скинув на землю декого з ві́йська, із зір, і потопта́в їх.

Anih loe thacak parai pongah, van misatuh kaminawk khoek to misa a tuk, thoemto van misatuh kaminawknawk hoi cakaehnawk to long ah vah tathuk moe, khok hoiah atit.

11 І він побільши́вся аж до Вождя́ того ві́йська, і від Нього була́ віднята стала жертва, і покинене місце святині Його.

Ue, anih loe van misatuh angraeng baktiah angmah hoi angmah to amkoeh, Anih khaeah ni thokkruek sak ih angbawnhaih to lak pae ving moe, Anih ohhaih hmuenciim doeh vah pae ving.

12 І буде ві́ддане йому ві́йсько враз із щоденною службою через гріхи́, і він кине правду на землю, і зробить, і матиме у́спіх.

Zaehaih pop parai pongah ni thokkruek sak ih angbawnhaih to pakaa hanah, anih khaeah misatuh thaih kami to paek pae; anih mah loktang lok to long ah vah ving; to tiah a sakhaih pongah hmuennawk boih ah hmacawn.

13 І почув я одно́го святого, що говорив. А інший святий сказав до того́, що говорив: „Аж до́ки це видіння про сталу жертву та про нищівни́й гріх, до́ки святиня й ві́йсько ві́ддані на топта́ння?“

To naah kaciim kami maeto mah thuih ih lok to ka thaih, kalah kaciim kami maeto mah to tiah lok kathui kaciim kami khaeah, Ni thokkruek sak ih angbawnhaih, zaehaih pongah pong suthaih, hmuenciim hoi van misatuh kaminawk khok hoiah ati kami khaeah paekhaih atue hnuksakhaih loe nasetta maw akra tih? tiah a dueng.

14 І відказав він мені: „Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорі-вранків, — тоді буде ви́знана очи́щеною святиня“.

Anih mah kai khaeah, ni sang hnet, cumvai thumto akra tih; to pacoengah hmuenciim to ciimcai ah pasae o let tih, tiah ang naa.

15 І сталося, коли я, Даниїл, бачив те видіння, і шукав зна́чення його, ось став передо мною ніби муж.

Hnuksakhaih to Kai, Daniel khaeah amtueng, a thuih koehhaih ahlong to pakrong li naah, khenah, kami ih krang hoi kanghmong kami maeto ka hma ah angdoet.

16 І почув я поміж берегами Ула́ю лю́дський голос, що кликнув і сказав: „Гавриїле, виясни йому це виді́ння!“

To naah Ulai vapui salakah kaom kami maeto ih lok to tacawt, Gabriel, hae kami han hnuksak ih hmuen thuih koehhaih to leh paeh, tiah thuih ih lok to ka thaih.

17 І він прийшов туди, де я стояв, а коли він прийшов, я настра́шився й упав на обличчя своє. І сказав він мені: „Зрозумій, сину лю́дський, бо на час кінця це видіння!“

To kami loe kang doethaih ahmuen taengah angzoh, to naah zithaih ka tawnh moe, ka kuep; toe anih mah, Kami capa, thaikophaih tawn ah; hae hnuksak ih hmuen loe atue boenghaih amtuengsak ih ni, tiah ang naa.

18 А коли він говорив зо мною, я зомлів, і припав своїм обличчям до землі, але він діткну́вся до мене, і поставив мене на моєму місці,

To tiah kai khaeah lok ang thuih li naah, kai loe long ah tabok moe ka iih; toe anih mah kai ang sui moe, ang pathawk.

19 та й сказав: „Ось я об'являю тобі, що́ буде в кінці́ гніву, бо на кінець призна́ченого ча́су це видіння.

Anih mah, Khenah, long tue loe atue khaehhaih phak naah boeng tih, palungphuihaih boeng naah kaom han koi hmuen to kang thuih han.

20 Той баран, якого ти бачив, що мав ті два ро́ги, — це царі мі́дян та пе́рсів.

Na hnuk ih taki hnetto tacawt tuu tae loe, Media hoi Persia siangpahrang hnuksakhaih ih ni.

21 А козел, той волоха́тий, це цар Греції, а той великий ріг, що між очима його, це перший цар.

Amui kamhak maeh loe Grik kaminawk ih siangpahrang to ni; mik salakah tacawt kalen pui taki loe hmaloe koek siangpahrang hnuksakhaih ih ni.

22 А той зла́маний ріг, і що стали на його місці чотири, — це чотири царства постануть із цього наро́ду, але вже не в його силі.

Kang khaek taki ahmuen ah tacawt taki palito loe, to prae thung hoiah prae palito tacawt tih, tiah thuih koehhaih ih ni, toe thacak o mak ai.

23 А в кінці їхнього царства, коли покінча́ть своє ті грішники, постане цар наха́бний та вправний у пі́дступах.

Zaehaih sak han kakoeh hnukkhuem koek siangpahrang ukhaih prae phak naah loe, zit kaom mikhmai katawn, kasae hmuen sak han panoek, siangpahrang to tacawt tih.

24 І зміцніє його сила, але не його власною силою, і дивно ви́нищить він, і буде мати у́спіх, і ді́ятиме. І винищить він сильних і наро́д святих.

Anih loe thacak tih, toe a thacakhaih loe angmah ih na ai ni; anih mah zit kaom amrohaih to phasak tih, anih loe sak ih hmuennawk boih ah hmacawn tih. Anih mah thacak kaminawk hoi kaciim kaminawk to amrosak tih.

25 А через свою мудрість буде мати у́спіх, ома́на буде в його руці, і він звели́читься в своє́му серці. І в часі миру він понищить багатьо́х, і повстане на Влади́ку над владиками, але без руки буде зла́маний.

Anih loe alinghaih rang hoiah a ukhaih prae to qoengsak ueloe, palung thungah angmah hoi angmah to amkoeh tih. Monghaih hoiah kami paroeai amrosak tih; anih mah angraengnawk ih Angraeng to misatuh tih; toe anih loe kami ih ban patoh ai ah anghma angtaa tih.

26 А видіння вечора та ра́нку, про яке було сказано, це правда, та ти сховай це видіння, бо воно відно́ситься на далекі часи́.

Duembang hoi akhawnbang ah kamtueng hnuksakhaih loe tangtang ah oh; to pongah hnuksakhaih to catui daeng ah; hae loe hmabang angzo han koi aninawk hnuksakhaih ih ni, tiah ang naa.

27 А я, Даниїл, знемігся й заслаб на кілька днів. І встав я, і робив царе́ву працю, і остовпі́в з того видіння, але ніхто того не завва́жив.“

Kai, Daniel loe thazok sut moe, ni nasetto thung maw loe ngan ang nat; to pacoengah kang thawk moe, siangpahrang ih toksak hanah ka caeh. Hnuksakhaih pongah kang pho sut, toe mi mah doeh panoek o ai.