Амос 6

1 Горе безпе́чним на Сіоні, тим, хто наді́ється на самарійськую го́ру, тим шляхе́тним „першого з наро́дів“, до яких прибува́є Ізраїлів дім!

Malheur à vous qui êtes opulents dans Sion, et qui vous confiez en la montagne de Samarie; grands, chefs des peuples, qui entrez avec pompe dans la maison d’Israël.

2 Перейді́ть до Калне́ та й побачте, і звідти підіть до Гама́ту великого, і зійді́ть до Ґату филисти́млян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю?

Passez à Chalanée, et voyez, allez de là à Emath la grande, et descendez à Geth des Philistins et dans tous leurs plus beaux, royaumes, pour voir si leurs limites sont plus étendues que vos limites.

3 День нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближа́єте!

Vous qui êtes réservés pour un jour mauvais, et qui vous avancez vers un trône d’iniquité;

4 Ви виле́жуєтеся на ло́жах з слоно́вої кости і вива́люєтесь на постелях своїх, і їсте барані́в із отари та ситих теля́т із обо́ри.

Qui dormez sur des lits d’ivoire, et vous étendez mollement sur vos couches; qui mangez l’agneau du premier bétail et les veaux tirés du milieu du gros bétail;

5 Під гу́сла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаря́ддя собі видумля́єте.

Qui chantez aux accords du psaltérion; ils ont pensé qu’ils avaient des instruments pour les cantiques comme David;

6 Ви вино попива́єте ча́шами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спусто́шенням Йо́сипа не вболіва́єте.

Ils buvaient du vin dans des coupes, se parfumaient de la meilleure huile de senteur et étaient insensibles à la ruine de Joseph.

7 Тому́ вони пі́дуть тепер на вигна́ння на чолі́ полоне́них, і перестане крик ви́пещених.

À cause de quoi, ils transmigreront à la tête des exilés, et cette troupe d’efféminés sera emportée.

8 Господь присягнув був Своєю душею, говорить Господь, Бог Савао́т: Пишно́тою Якова бриджу, і пала́ти його Я нена́виджу, і видам те місто та все, що є в ньо́му.

Le Seigneur Dieu a juré par son âme; le Seigneur Dieu des armées dit: Je déteste l’orgueil de Jacob, et je hais ses maisons; et je livrerai la cité avec ses habitants.

9 І бу́де, якщо десять лю́да зоста́нуться в домі одно́му, то й вони повмирають.

Que s’il reste dix hommes dans une seule maison, eux-mêmes aussi mourront.

10 І його візьме родич та й спалить його, щоб ви́нести кості із дому, і скаже до того, хто буде в сере́дині дому: „Чи ще є хто з тобою?“А той відповість: „ Вже немає ніко́го!“і скаже той: „Тихше, бо не згадується Йме́ння Господа!“

Et le parent de l’un l’enlèvera et le brûlera, afin d’emporter ses os de la maison, et il dira à celui qui est au fond de la maison: Est-ce qu’il y a encore quelqu’un chez toi? Et il répondra: C’est la fin. Et l’autre lui dira: Tais-toi, et ne te souviens pas du nom du Seigneur.

11 Бо Господь ось накаже, — і ворог розі́б'є великий той дім на відла́мки, а дім мали́й — на тріски́.

Parce que voici que le Seigneur commandera, et il frappera la grande maison de ruines, et la petite maison de déchirements.

12 Чи бігають коні по ске́лі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви суд обернули на гіркість, а плід справедливости — на поли́н!

Est-ce que des chevaux peuvent courir au milieu des rochers, ou peut-on labourer avec les buffles? C’est pourtant ce que vous avez fait vous-mêmes, puisque vous avez changé le jugement en amertume, et le fruit de la justice en absinthe.

13 Ви марно́тою тішитеся та говорите: Хіба ж ми не власною силою набули́ собі роги?

Vous qui vous réjouissez dans le néant, qui dites: N’est-ce point par notre propre force que nous avons établi notre puissance?

14 Бо ось Я поставлю наро́д проти вас, доме Ізраїлів, — каже Госпо́дь, Бог Савао́т, — і вони вас потиснуть ізвідти, де йдуть до Гама́ту, аж до степово́го пото́ку!

Maison d’Israël, voici que je susciterai contre vous une nation, dit le Seigneur Dieu des armées, et elle vous brisera depuis l’entrée d’Emath jusqu’au torrent du désert.