Дії 1
1 Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,
Dans mon premier récit, Théophile, j'ai raconté depuis le commencement tout ce que Jésus a fait et enseigné
2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.
jusqu'au jour où, après avoir donné, par l'Esprit saint, ses ordres aux apôtres qu'il avait choisis, il fut enlevé au ciel.
3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.
Déjà, après sa passion, il s'était montré à eux vivant, leur avait donné de nombreuses preuves de sa résurrection, leur était apparu pendant quarante jours, leur avait parlé des choses du Royaume de Dieu.
4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.
Un jour qu'ils étaient réunis, il leur ordonna de ne pas quitter Jérusalem, mais d'y attendre ce que le Père avait promis... «Ce dont vous m'avez entendu parler, leur dit-il;
5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“
car Jean baptisait d'eau, mais vous, vous serez baptisés d'Esprit saint dans peu de jours.»
6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“
Les apôtres, tout en l'accompagnant, lui posaient des questions: «Seigneur, lui demandèrent-ils, est-ce maintenant que tu vas rétablir la royauté en Israël?»
7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.
Il leur répondit: «Vous n'avez pas à savoir les époques ou les moments que le Père a fixés de sa propre autorité;
8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.
mais vous recevrez une grande force quand le saint Esprit descendra sur vous, et vous serez mes témoins à Jérusalem, dans toute la Judée, en Samarie et jusqu'au bout du monde.»
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.
Pendant qu'il prononçait ces paroles et pendant qu'ils le regardaient, il fut enlevé et une nuée vint le dérober à leurs yeux.
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,
Comme ils considéraient attentivement le ciel pendant qu'il s'en allait, deux hommes en vêtements blancs se présentèrent à eux:
11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“
«Galiléens, leur dirent-ils, pourquoi restez-vous là à regarder au ciel? Ce Jésus qui vient d'être enlevé au ciel du milieu de vous, en reviendra de la même manière que vous l'avez vu y monter.»
12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.
Ils retournèrent alors de la montagne appelée Bois d'Oliviers à Jérusalem, qui est tout près, à la distance d'un chemin de sabbat.
13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.
Rentrés dans la ville, ils montèrent à la chambre haute, où ils se tenaient d'ordinaire. C'étaient: Pierre, Jean, Jacques et André, — Philippe et Thomas, — Barthélemy et Matthieu, — Jacques, fils d'Alphée, Simon le Zélote et Judas, fils de Jacques.
14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.
Eux tous, avec persévérance et d'un seul coeur, s'y adonnaient à la prière avec les femmes, avec Marie, mère de Jésus, et avec les frères de celui-ci.
15 Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:
Un de ces jours-là, Pierre se leva au milieu des frères (cent vingt personnes environ étaient ensemble réunies) et voici ce qu'il dit:
16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,
«Mes frères, il fallait que s'accomplît l'Écriture, la prédiction de l'Esprit saint faite par la bouche de David sur Judas (celui qui s'est chargé de conduire ceux qui ont arrêté Jésus),
17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.
parce qu'il était au nombre des nôtres et qu'il avait reçu sa part de notre ministère
18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.
— (cet homme, après avoir acheté un champ avec le salaire de son crime, s'est jeté, la tête la première; son corps s'est brisé par le milieu; ses entrailles se sont répandues;
19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.
ce fait est si bien, connu de tous les habitants de Jérusalem, que dans leur langue ils appellent ce champ Acheldamach, c'est-à-dire champ du sang)
20 Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.
en effet, il est écrit au livre des Psaumes: «Que sa demeure devienne un désert! Que personne n'y habite!» et: «Qu'un autre obtienne sa charge.»
21 Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,
Donc, il faut qu'un des hommes qui nous ont accompagnés pendant tout le temps, depuis que le Seigneur Jésus a commencé jusqu'à ce qu'il ait cessé d'être avec nous,
22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.
en prenant depuis le baptême de Jean jusqu'au jour où il nous a été enlevé, devienne avec nous témoin de sa résurrection.»
23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.
Ils en proposèrent deux: Joseph dit Bar-Sabbas, surnommé Justus, et Matthias;
24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,
puis ils firent cette prière: «Toi, Seigneur, qui connais tous les coeurs, montre-nous lequel de ces deux frères tu as choisi
25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.
pour qu'il occupe la place de ministre et d'apôtre que Judas a quittée pour aller à la place qui est la sienne.»
26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.
Ensuite on tira au sort. Le sort tomba sur Matthias, qui fut alors associé aux onze apôtres.
