Дії 9
1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
Əmma [xu qaƣlar] Saul ⱨǝr nǝpisidǝ Rǝbning muhlisliriƣa tehiqǝ izqil ⱪirƣinqiliⱪ tǝⱨditliri seliwatⱪan pǝyt idi. U Bax kaⱨinning aldiƣa berip,
2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.
Dǝmǝxⱪ xǝⱨiridiki sinagoglarƣa tǝwsiyǝ heti yezip berixni soridi. Xundaⱪ bolƣanda, u Dǝmǝxⱪtǝ [Mǝsiⱨ] yolidikilǝrdin birǝrsini, mǝyli ǝr bolsun, ayal bolsun tepiwalsila, baƣlap tutⱪun ⱪilip, Yerusalemƣa elip kelixkǝ ruhsǝt bolatti.
3 А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,
Saul yolƣa qiⱪip, Dǝmǝxⱪ xǝⱨirigǝ yeⱪinlaxⱪanda, tuyuⱪsiz asmandin küqlük bir nur qüxüp, uning ǝtrapini yorutuwǝtti.
4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“
U yǝrgǝ yiⱪildi wǝ ɵzigǝ: — Saul, Saul! Manga nemixⱪa ziyankǝxlik ⱪilisǝn? — degǝn bir awazni anglidi.
5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! “
— I Rǝb, sǝn kimsǝn? — dǝp soridi u. Awaz: — Mǝn sǝn ziyankǝxlik ⱪiliwatⱪan Əysadurmǝn.
6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“
Ornungdin tur, xǝⱨǝrgǝ kir, nemǝ ⱪilixing kerǝkliki sanga eytip berilidu» — dedi.
7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.
Uning bilǝn billǝ mangƣan adǝmlǝr awazni anglisimu, ⱨeqkimni kɵrǝlmigǝqkǝ, xu yǝrdǝ ün qiⱪiralmay turupla ⱪaldi.
8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.
Saul yǝrdin turup, kɵzlirini eqip ⱪaridi, lekin ⱨeq nǝrsini kɵrǝlmidi. Ⱨǝmraⱨliri uni ⱪolidin yetilǝp Dǝmǝxⱪⱪǝ elip kirdi.
9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.
U üq küngiqǝ kɵzi kɵrmǝs bolup nǝ yemidi nǝ iqmidi.
10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“А він відказав: „Ось я, Господи!“
Dǝmǝxⱪtǝ Ananiyas isimlik mǝlum bir muhlis bar idi. Rǝb uningƣa bir ƣayibanǝ kɵrünüxtǝ kɵrünüp uni: — Ananiyas! — dǝp qaⱪirdi. — Mana mǝn, i Rǝb, — dǝp jawab bǝrdi u.
11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,
Rǝb uningƣa: — Sǝn dǝrⱨal «Tüz» dǝp atalƣan koqiƣa berip, Yǝⱨudaning ɵyidin Tarsusluⱪ Saul isimlik birini sorap tap; qünki mana, u dua-tilawǝt ⱪiliwatidu.
12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.
U dua ⱪiliwatⱪinida, ƣayibanǝ kɵrünüxtǝ Ananiyas isimlik bir kixining kelip, kɵzini kɵridiƣan ⱪilix üqün üstigǝ ⱪolini tǝgküzgǝnlikini kɵrdi, — dedi.
13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
Ananiyas: — I Rǝb, mǝn bu adǝmning hǝwirini nurƣun kixilǝrdin anglidim, u Yerusalemdiki muⱪǝddǝs bǝndiliringgǝ xunqǝ kɵp ziyan-zǝhmǝt yǝtküzgǝn!
14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.
Ⱨazir u muxu yǝrdǝ namingƣa nida ⱪilƣanlarning ⱨǝmmisini tutup baƣlax üqün bax kaⱨinlardin ⱨoⱪuⱪ aptu — dedi.
15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.
Lekin Rǝb uningƣa: — Bariwǝr! Qünki u namimni ǝllǝrning wǝ ularning padixaⱨlirining ⱨǝm Israillarning aldida ayan ⱪilix üqün ɵzümgǝ alaⱨidǝ talliƣan bir ǝswabtur.
16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.
Qünki mǝn uningƣa namim üqün ⱪanqilik azab-oⱪubǝtlǝrni tartixining muⱪǝrrǝr ikǝnlikini ayan ⱪilimǝn, — dedi.
17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“
Buning bilǝn Ananiyas berip, xu ɵygǝ kirdi; u ⱪollirini Saulning üstigǝ tǝgküzüp uningƣa: — Ⱪerindax Saul, Rǝb, yǝni bu yǝrgǝ keliwatⱪan yolungda sanga kɵrüngǝn Əysa, kɵzliringni kɵrǝlǝydiƣan bolsun dǝp wǝ sening Muⱪǝddǝs Roⱨⱪa tolduruluxung üqün meni xǝhsǝn ɵzi ǝwǝtti, — dewidi,
18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,
Saulning kɵzliridin huddi beliⱪ ⱪasiriⱪidǝk bolƣan bir nǝrsilǝr qüxüp, kɵzliri eqilip kɵrǝlǝydiƣan boldi. U ornidin turup, qɵmüldürüxni ⱪobul ⱪildi.
19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
U ƣizalanƣandin keyin, ⱪuwwǝtlinip maƣdurƣa kirdi.
20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,
[Saul] Dǝmǝxⱪtiki muhlislarning yenida birnǝqqǝ kün turdi wǝ waⱪitni ɵtküzmǝy sinagoglarƣa kirip, «U kixi Hudaning Oƣlidur» dǝp Əysani jakarlaxⱪa baxlidi.
21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“
Uni angliƣanlar sɵzliridin intayin ⱨǝyran boluxup: — Bu adǝm Yerusalemda bu namƣa nida ⱪilƣuqilarni ⱪattiⱪ wǝyran ⱪilƣan ⱨeliⱪi adǝm ǝmǝsmu? Bu yǝrgimu muxundaⱪlarni baƣlap bax kaⱨinlarƣa tutup berix mǝⱪsitidǝ kǝlgǝnmidu? — deyixti.
22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.
Lekin Saulning ⱪayil ⱪilix küqi barƣanseri exip, Əysaning Mǝsiⱨ ikǝnlikini ispatlap Dǝmǝxⱪtiki Yǝⱨudiylarni parakǝndiqilikkǝ qɵmdürdi.
23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
Kɵp künlǝrdin keyin, Yǝⱨudiylar Saulni yoⱪatmaⱪⱪa ⱪǝst ⱪilmaⱪqi boldi.
24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.
Lekin Saul ularning suyiⱪǝstidin hǝwǝr tapti; uni tutup ɵltürüx üqün ular keqǝ-kündüz xǝⱨǝrning ⱪowuⱪlirida paylap yürdi.
25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.
Lekin muhlislar bir küni keqidǝ uni qong sewǝtkǝ olturƣuzup, sepil [kamaridin] qüxürdi.
26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.
Saul Yerusalemƣa yetip berip, u yǝrdiki muhlislarƣa ⱪoxulmaⱪqi boldi, lekin ularning ⱨǝmmisi uning muhlis ikǝnlikigǝ ixǝnmǝy, uningdin ⱪorⱪti.
27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.
Biraⱪ Barnabas uni elip berip, rosullar bilǝn kɵrüxtürdi. U ularƣa Saulning Dǝmǝxⱪning yolida Rǝbni ⱪandaⱪ kɵrgǝnlikini, Rǝbningmu uningƣa gǝp ⱪilƣanliⱪini qüxǝndürdi wǝ uning Dǝmǝxⱪtǝ Əysaning namida ⱪandaⱪ jür’ǝtlik bilǝn sɵz-kalam yǝtküzgǝnlikini uⱪturdi.
28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.
Buning bilǝn, Saul Yerusalemda rosullar bilǝn billǝ oquⱪ-axkarǝ yürüp, yürǝklik ⱨalda Rǝbning namida sɵz-kalam yǝtküzǝtti.
29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.
U yǝnǝ grekqǝ sɵzlixidiƣan Yǝⱨudiylar bilǝnmu sɵzlixip munazirilixǝtti; nǝtijisi, ular uningƣa ⱪǝst ⱪilmaⱪqi boldi.
30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.
Ⱪerindaxlar bu ixtin hǝwǝr tepip, uni Ⱪǝysǝriyǝ xǝⱨirigǝ elip berip, andin u yǝrdin Tarsus degǝn xǝⱨǝrgǝ yolƣa saldi.
31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.
U qaƣda, pütkül Yǝⱨudiyǝ, Galiliyǝ wǝ Samariyǝdiki jamaǝtlǝr [bir mǝzgil] tinqliⱪⱪa erixip, [etiⱪadta] ⱪuruldi; Rǝbning ⱪorⱪunqida mengip, Muⱪǝddǝs Roⱨning riƣbǝt-tǝsǝllisi bilǝn ularning sanlirimu barƣanseri kɵpǝymǝktǝ idi.
32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.
Xu waⱪitlarda xundaⱪ boldiki, Petrus ⱨǝrⱪaysi jaylarni arilap yürgǝndǝ, Lidda xǝⱨiridiki muⱪǝddǝs bǝndilǝrnimu yoⱪlaxⱪa qüxti.
33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.
U yǝrdǝ u Əneyas isimlik bir adǝmni uqratti. Bu adǝm palǝq bolup, orun tutup yatⱪili sǝkkiz yil bolƣanikǝn.
34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“І той зараз устав.
Petrus uningƣa: — Əneyas, Əysa, yǝni Mǝsiⱨ bolƣuqi seni saⱪaytidu. Ornungdin turup, palisingni yiƣixtur! — dedi. U dǝrⱨal ornidin turdi.
35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.
[Əneyasni] kɵrgǝn Lidda xǝⱨiridiki wǝ Xaron rayonidikilǝrning ⱨǝmmisi towa ⱪilip Rǝbgǝ baƣlandi.
36 А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.
Yoppa xǝⱨiridǝ bolsa Tabita isimlik bir ayal muhlis bar idi (uning ismi grekqidǝ «Dorkas» idi). U ⱨǝrdaim yahxi ǝmǝllǝr wǝ hǝyr-sahawǝtlik ixlarƣa berilǝtti.
37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.
Xu künlǝrdǝ xundaⱪ boldiki, u kesǝl bolup, ɵlüp kǝtti. Kixilǝr jǝsǝtni yuyup, üstünki ⱪǝwǝttiki bir ɵygǝ yatⱪuzup ⱪoydi.
38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“
Yoppa xǝⱨiri Lidda xǝⱨirigǝ yeⱪin bolƣaqⱪa, Yoppadiki muhlislar Petrusning Liddada ikǝnlikini anglap, uning aldiƣa ikki adǝm ǝwǝtti. Ular: «Ⱨayal bolmay yenimizƣa kǝlsǝng!» — dǝp yelindi.
39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.
Petrus ornidin turup ular bilǝn billǝ Yoppaƣa bardi. Yoppaƣa yetip kelixi bilǝn ular uni üstünki ⱪǝwǝttiki ɵygǝ baxlap qiⱪti. Barliⱪ tul ayallar Petrusning ǝtrapiƣa olixip, yiƣa-zar ⱪilixip uningƣa Dorkasning ular bilǝn billǝ bolƣan waⱪtida ɵzlirigǝ tikip bǝrgǝn kɵnglǝk-kiyimlirini kɵrsitixti.
40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.
Lekin Petrus ⱨǝmmǝylǝnni qiⱪiriwetip, tizlinip olturup dua ⱪildi. Andin u jǝsǝtkǝ ⱪarap: — Tabita, ornungdin tur! — dedi. Tabita kɵzini eqip, Petrusni kɵrüp, ornida olturdi.
41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
Petrus uningƣa ⱪolini uzitip uni yɵlǝp turƣuzdi wǝ muⱪǝddǝs bǝndilǝr bilǝn tul ayallarni qaⱪirip, Dorkasni ularƣa tirik tapxurup bǝrdi.
42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.
Bu hǝwǝr pütkül Yoppaƣa tarⱪilip, nurƣun kixilǝr Rǝbgǝ etiⱪad ⱪildi.
43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.
Xundaⱪ boldiki, Petrus Yoppada Simon isimlik bir kɵnqining ɵyidǝ uzun künlǝr turdi.
